ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
11 жовтня 2011 року 11:39 № 2а-11432/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 08.08.2011 р.)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 14.01.2011 р. № 40/1-41/430)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест»
доКиївської регіональної митниці
про часткове скасування рішення про визначення митної вартості № 100000006/2011/210172/1 від 10.02.2011 року,-
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося ТОВ «Видавництво Рідерз Дайжест»з позовом до Київської регіональної митниці про скасування рішення про визначення митної вартості № 100000006/2011/210172/1 від 10.02.2011 року в частині визначення митної вартості по товарним позиціям №№ 1/1, 4/1, 7/1.
Позивач зазначає, що ним було імпортовано друковану продукцію (книги), продавцем якої виступає ЗАТ «Видавничий Дім Рідерз Дайджест»(Росія). Позивач та продавець є пов’язаними особами. З метою митного оформлення позивачем було подано митниці обов’язковий перелік документів, у т.ч. ВМД, де митну вартість було визначено за ціною договору, тобто за основним (першим) методом, передбаченим ст. 267 МК України. У той же час митницею додатково були витребувані калькуляції виробників, які були своєчасно надані митниці. Інших додаткових документів митницею не витребовувалось. Проте, відповідачем проігноровано додатково надані калькуляції та фактично було відмовлено у митному оформленні за визначеною позивачем митною вартістю (за 1 методом). Митницею прийнято оскаржуване рішення про визначення митної вартості за 3 методом з посиланням у гр. 33 цього рішення на причини застосування такого методу - продавець та покупець є пов’язаними особами, наявність сумніву щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.
Позивач вважає, що зазначене рішення не відповідає вимогам статей 46, 47, 266 –273 Митного кодексу України та просить його скасувати в частині зазначених вище позицій.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що рішення відповідає вимогам МК України та прийнято на підставі в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Зокрема, митниця зазначає, що позивачем з ВМД не було надано всіх документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідач зазначає, що митницею було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів за інформацією, що містилась у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ. Виходячи з цього порівняння митниця прийшла до висновку, що заявлена позивачем митна вартість занижена у порівнянні з ідентичними товарами та подібними товарами. Оскільки заявлена митна вартість нижче рівня подібних (аналогічних) товарів, інспектором у ДМВ було здійснено запис про необхідність надання калькуляції фірм-виробників товарів. Проте, позивачем надано калькуляцію компанії Leo Paper, яка за твердженням митниці не є безпосереднім виробником товару. Виходячи з цього митницею було здійснено митну оцінку із застосуванням положень ст. 269 МК України та прийнято оскаржуване рішення.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.10.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
28 січня 2011 року між ЗАТ «Видавничий Дім Рідерз Дайджест»(Російська Федерація») (продавець) та ТОВ «Видавництво Рідерз Дайджест»(покупець/позивач) укладено контракт купівлі продажу продукції, визначеній у Додатку № 1 до цього контракту.
Умови поставки (Тула). Право власності переходить на дату проставляння відмітки на експортній митній декларації «Випуск дозволений». Товар упакований на палети, обтягнутий целофаном.
Згідно додатку № 1 підлягали поставці, зокрема,
- книга «Дивный сад без лишних хлопот»(позиція № 1) у кількості 1 500 екз., ціна за 1 екз. –88,14 RUR, ціна (загальна) - 132210,00 RUR. Книга у палітурці 197*254 мм, 320 стор. (4+4), віддрукована на крейдованому папері 115 гр., ТМ Ридерз Дайджест, тираж 10 000, рік видання –2010;
- книга «Любимая картошечка»(позиція № 4) у кількості 3 000 екз., ціна за 1 екз. –134,23 RUR, ціна (загальна) 241614,00 RUR. Книга у палітурці, 320 стор., барвистість 4+4, обрізний формат 213*276 мм, віддрукована на крейдованому папері 115 гр., ТМ Ридерз Дайджест, тираж 10 000, рік видання –2010;
- комплект з трьох книжок «Сезам ГДЕ»№2»(В ДЕКЛАРАЦІЇ ЩЕ ЙДЕТЬСЯ ПРО ЯКІЙСЬ СЕЗАМ), кількість 4500 екз.; ціна 56,01 RUR; вартість 252045,00 RUR; № 2 + обкладинка, барвистість 4+4, 153*144, віддрукована на 400 гр., крейдовий картон, ТМ Рідерз Дайджест, тираж 23 000, рік випуску 2009.
07.02.2011 року позивачем до митниці подано ВМД № 100130002/2011/053149 року де митна вартість наведених вище товарів визначена за ціною договору, а також декларацію митної вартості. При цьому, у зазначеній декларації позивач самостійно зазначив, що є пов’язаною особою з продавцем. За ВМД задекларована поставка по 1 позиції –1500 екз., по 4 –1800 екз., по 7 –4500 екз.
Як вбачається з декларації митної вартості № 100130002/2011/053149 від 07.02.2011 року, митницею проставлено штамп «необхідне надання додаткових документів згідно п. 11 ПКМУ № 1766 від 20.12.2006 р.»«див. на звороті», що в свою чергу свідчить про визнання митницею того, що позивачем подано базовий (основний, обов’язковий) перелік документів, передбачений законодавством. На звороті декларації інспектором митниці визначено додатково витребувані документи - калькуляція фірм-виробників товарів (у множинному значенні). Із зазначеною вимогою позивач був ознайомлений 07.02.2011 року, а отже мав 10 днів для їх надання відповідно до п. 13 вищезгаданої постанови КМ України № 1766 від 20.12.2006 р.
Як визнається сторонами та підтверджується відміткою інспектора митниці на декларації митної вартості, 10.02.2011 року на виконання запиту інспектора про надання «калькуляції фірм-виробників»позивачем безпосередньо інспектору митниці надано калькуляції визначеної у ВМД компанії виробника - Heshah Astros Pritinting Ltd, які викладені на спільному бланку компанії Heshah Astros Pritinting Ltd та Leo Paper Group із засвідченням печаткою Leo Paper Products Ltd відносно книг «Дивный сад без лишних хлопот», «Любимая картошечка», «Сезам ГДЕ»№2. Як вбачається з додатково наданих позивачем матеріалів, Heshah Astros Pritinting Ltd входить до групи компаній Leo Paper Group та є його виробничою друкарською структурою разом із Leo Paper Products Ltd.
До матеріалів справи митним органом залучено переклад українською мовою зазначених калькуляцій, які були перекладені та надані митниці, а також у судовому засіданні із засвідченням перекладу директором позивача, який має диплом вчителя англійської мови. В калькуляціях визначено найменування, вартість виробництва на умовах FCA, вартість паперу, вартість твердої палітурки, вартість термоусадочного пакування, вартість за екземпляр, яка відповідно складала 2,03 $, 2,456$, 1,18 $. Таким чином, позивачем було виконано вимогу митниці щодо надання калькуляції фірм-виробників щодо спірних товарних позицій.
10 лютого 2011 року митницею прийнято оскаржуване рішення № 100000006/2011/210172/1 про визначення митної вартості товарів за ВМД № 100130002/2011/053149 від 07.02.2011 року.
В оскаржуваному рішенні у розділі «Коригування»по товарній позиці 1/1 (Друкована продукція «Дивный сад без лишних хлопот») у графі «28»(розрахована декларантом митна вартість товару (сума у валюті) митна вартість визначена на рівні 135265,2 RUB. У графі «30»«Коригування»- загальна сума визначена митним органом на рівні 263562,30 RUB. Як вбачається із заперечень на позов, митна вартість розрахована виходячи з розрахунку 5,24 $ за одиницю (154,33 руб. за одиницю), замість заявленої 79,11 руб. за одиницю.
У розділі «Коригування»по товарній позиці 4/1 «Книга «Любимая картошечка»митна вартість визначена позивачем –245952,4 RUB, митним органом у графі «Коригування»- 380084,58 RUB. Як вбачається із заперечень на позов, митна вартість розрахована виходячи з розрахунку 5,24 $ за одиницю (154,33 руб. за одиницю), замість заявленої 99,74 руб. за одиницю.
У розділі «Коригування»по товарній позиці 7/1 «Комплект з трьох книжок «Сезам ГДЕ»№ 2»митна вартість визначена позивачем –256195,9 RUB, митним органом у графі «Коригування»- 414247,50 RUB. Як вбачається із заперечень на позов, митна вартість розрахована виходячи з розрахунку 6,13 $ одиницю (184,11 руб. за одиницю), замість заявленої 113,86 руб. за одиницю.
У графі «33»спірного рішення зазначено, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору: (1) продавець та покупець є пов’язаними між собою особами; (2) наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.
Згідно оскаржуваного рішення митна вартість визначена із застосуванням методу № 3.
Попередні методи не застосовані: метод –1 відповідно до ч. 2 ст. 265 МК України (митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості); метод –2 –у зв’язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари.
Джерелом інформації в оскаржуваному рішенні визначено: МК України, постанова КМУ № 1229 від 27.12.2010 р.; постанова КМ України від 20.12.2006 року № 1776; ВМД від 09.12.2010 р. № 100000019/2010/663518-5,24 USD/кг-товар № 1,4; Рішення ВКМВ та КТ від 20.01.2011 р. № 10000000/2011/210034/1 –184,11 RUB/кг –товар № 7.
Рішення не містить інших джерел інформації на підставі яких ухвалено оскаржуване рішення, зокрема і на бюлетень «Огляд цін українського та світового товарних ринків», а отже спірне рішення оцінюється судом виходячи з тих підстав та обставин, які зазначені у спірному рішенні.
Листом від 11.02.2011 року № 11-02/11/01 вищезгадані калькуляції додатково подані позивачем до митниці із зазначеним супровідним листом.
На звернення позивача від 11.02.2011 № 10-02/11/01 про надання дозволу на випуск товарів у вільний обіг, митницею надано лист № 40/2-17/1637 від 11.02.2011 р. та згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання у відповідності до положень ст. 264 МК України. Також зазначено, що відповідно до п. 13 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов’язання при ввезенні на митну територію України, затвердженого наказом ДМСУ від 17.03.2008 р. № 230, строк гарантійних зобов’язань не повинен перевищувати 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.
На підставі зазначеної згоди 11.02.2011 року митницею товари були випущені у вільний обіг згідно ВМД № 100130002/2011/053519.
28.04.2011 р. за № 28-04/11/2 позивачем до митниці подано заяву про подання відомостей для підтвердження заявленої митної вартості до якої знову надано наведені вище калькуляції виробника.
26.05.2011 р. за № 40/4-17/6445 митницею надано відповідь, відповідно до якої митницею здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Оскільки заявлена вартість була нижчою рівня подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, декларанту, як зазначається у відповіді, було запропоновано надати додаткові документи про що зазначено в ДМВ-1. Так як декларант відмовився, на думку митниці, від подання додаткових документів, митний орган прийняв оскаржуване рішення від 10.02.2011 р. У зв’язку з тим, що під час дії гарантійних зобов’язань були надані додаткові документи не в повному обсязі, у митниці, як зазначеному у цьому повідомленні, відсутні підстави для перегляду рішення про визначення митної вартості.
Згідно ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч. 1 ст. 260 МК України).
Частиною 1 статті 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно приписів ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.
Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості (ч. 2 ст. 265 МК України). Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; 4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
В даному випадку підставою, відповідно до якої митний орган не застосував 1 метод, є те, що продавець та покупець є пов’язаними особами, а також те, що, як зазначає митниця не було надано необхідних документів. При цьому у листі митниці від 26.05.2011 р. № 40/4-17/6445 йдеться взагалі про відмову позивача від подання додаткових документів.
Як встановлено під час розгляду справи та зазначено вище, під час митного оформлення митницею у ДМВ вимагалися саме лише калькуляції фірм-виробників товарів, які йому і були надані і щодо яких відповідачем в процесі прийняття оскаржуваного рішення не було надано позивачу жодних мотивованих письмових заперечень. Більш того, у листі від 26.05.2011 р. митниця зазначила про відмову у наданні додаткових документів, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки витребувані калькуляції фірм-виробників були надані митниці. Митницею під час розгляду справи не надано доказів, що нею вимагалися ще інші додаткові документи, які позивач повинен був подати додатково, але не надав на вимогу митниці.
Під час розгляду справи встановлено, що продавець та покупець є пов’язаними особами, про що ним зазначено у декларації митної вартості. Проте, в порушення вимог ст. 267 МК України митний орган не надавав позивачу будь-якого повідомлення щодо впливу відносин продавця та покупця на ціну товарів та під час розгляду справи не довів такого звернення, крім факту витребування у ДМВ калькуляцій фірм-виробників.
Крім того, у взаємозв’язку з вищенаведеним суд зазначає, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.
У разі застосування вимог частини сьомої статті 267 належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.
Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.
Тобто, навіть у випадку пов’язаності продавця і покупця, МК України не виключає застосування 1 методу у разі доведеності, що вартість операції максимально наближена до вартості операцій, визначених вище, у т.ч. за методом, правила застосування якого визначені у ст. 272 МК України.
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому саме формулювання вказаної норми - "можуть подаватися", вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Відтак, надавши на вимогу митниці, як зазначено вище, калькуляції фірм-виробників для застосування 1 методу, позивач виконав вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, а отже доводи відповідача щодо ненадання позивачем необхідних документів не відповідають дійсності.
В даному випадку під час розгляду справи відповідачем не доведено обставин, які виключали застосування 1 методу на підставі додатково поданих позивачем документів (неможливості використання наданої позивачем інформації виробника, недостатності додатково наданої інформації), як і не надано доказів того, що надана позивачем для митного оформлення сукупність документів викликає обґрунтований сумнів у достовірності наданої інформації.
Окрім того, слід зазначити, що, як зазначено вище, джерелом інформації для застосування методу № 3 в оскаржуваному рішенні щодо товарної позиції № 7/1 в оскаржуваному рішенні визначено інше рішення про визначення митної вартості від 20.01.2011 р. № 100000006/2011/210034/1, в якому визначено ціну на друковану продукцію «Сезам АБВ»№ 1 (14 сторінок, 6500екз., того ж виробника) на рівні 6,13 $ (184,11 RUB/кг).
Як вбачається з рішення від 20.01.2011 року ціна у цьому рішенні визначена за методом № 3.
У той же час, відповідно до пунктів 5.4 та 6.4 Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, затверджених наказом ДМСУ від 31.01.2007 р. № 74 митна вартість за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів означає митну вартість товару, яка була вже прийнята згідно зі статтею 267 Митного кодексу України та скоригована відповідно до абзацу статей 268 (269) та пунктів 5, 6, 7 абзацу другого статті 267 Митного кодексу України. Аналогічні норми містяться у пунктах 4 приміток до статей 2 та 3 Тлумачних приміток, які є невід'ємною частиною Угоди про застосування статті VII ГАТТ. Тобто, при визначенні митної вартості другим та третім методами до уваги має братися інформація про оформлені ідентичні та подібні (аналогічні) товари, митне оформлення яких здійснено із застосуванням першого методу визначення митної вартості.
Виходячи з цього, зазначене рішення від 20.01.2011 року не могло братися митницею в якості джерела інформації при прийнятті оскаржуваного рішення для застосування 3 методу за товарною позицією № 7.
Окрім того, для застосування у спірному рішенні 3 методу для товарних позицій 1 і 4 відповідачем визначено джерело інформації - ВМД від 09.12.2010 р. № 100000019/2010/663518-5,24 USD/кг. За цією декларацією ввозились книги того ж виробника: «Волшебная книга»- 100 штук, «Динозавры»- 100 штук, «Египтология»- 100 штук та загалом 8 найменувань загальною кількістю 650 штук.
У той же час, виходячи із загальної кількості екземплярів тиражу за контрактом по 1 і 4 товарним позиціям –20 000 екземплярів та кількості за партією, що поставлялась за контрактом та оформлювалась за ВМД –3 300 штук, інформація за ВМД від 09.12.2010 року не могла використовуватись митним органом в силу положень ч. 4 ст. 269 МК України, відповідно до якої ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
Окрім наведеного, суд зазначає, що відповідач також не довів під час розгляду справи того, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів, які входять до складу товару.
Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, виходячи з підстав та обставин, покладених в основу оскаржуваного рішення та зазначених у цьому рішенні, встановлених судом обставин та вимог законодавства у сфері спірних відносин, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, а отже оскаржуване рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, як необґрунтоване та таке, що не відповідає наведеним вище нормам законодавства. На поверненні судового збору позивач не наполягав.
Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Рідерз Дайжест»задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської регіональної митниці про визначення митної вартості № 100000006/2011/210172/1 від 10 лютого 2011 року в частині визначення митної вартості по товарним позиціям № 1/1, 4/1, 7/1.
Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя О.А. Кармазін
Повний текст постанови суду складено та підписано 14.10.2011 року.