Справа № 22-7616 Головуючий в 1 інстанції-Канурна О.Д.
Категорія -43 Доповідач- Бабенко П.М.
УХВАЛА
іменем України
15 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьової О.М..
суддів- Бабенка П.М. ,Бондаренко Л.І. при секретарі - Білявській І.Є.. за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживача,
ВСТАНОВИВ :
В квітні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про захист прав споживача ,посилаючись на те,що він 01 жовтня 2005 року уклав з відповідачем договір купівлі-продажу стільникового телефону „Нокія 3230 " вартістю 1715 грн., який був неякісним .
16.11.05 року він розірвав договір купівлі-продажу, відповідач в цей день повернув йому вартість товару.
Оскільки з вини відповідача він отримав неякісний товар, тривалий час не міг користуватись вказаним телефоном, відповідач не повертав йому кошти ,сплачені за вказаний товар ,він відчував душевні страждання, приймав заспокійливі медичні препарати, йому вказаним заподіяна моральна шкода. Просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Зазначив, що суд першої інстанції ухвалив вказане рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та відповідачем, який є суб'єктом підприємницької діяльності- фізичною особою ,28.02.03 року укладено договір купівлі-продажу стільникового телефону „Нокія 3230 " вартістю 1715 грн.,який був неналежної якості. На вимогу позивача відповідач повернув йому вартість телефону а також вартість проведеної позивачем експертизи телефону в сумі 80 грн.,тобто виконав вимоги ч.З ст. 14 Закону України „Про захист прав споживача".
Вислухавши доповідь судді , пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду скасувати ,справу повернути на новий розгляд з таких підстав:
Згідно із п.1 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки.
Як убачається з матеріалів справи, суд розглянув справу за відсутності відповідача а також його представника ОСОБА_3, який приймав участь у справі, про яких в справі немає відомостей, що їм вручені судові повістки з указанням часу та місця розгляду справи.
Вказана обставина у відповідності до вимог п.З ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд.
Крім того, судом неповно встановлені обставини справи, висновки суду щодо відсутності порушення прав позивача нічим не підтверджені.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з положень ст. 14 Закону України „Про захист прав споживачів" в редакції від 10.01.2002 року, який був чинним на час виниклих правовідносин та яким передбачено право споживача при виявленні недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну в порядку та строки установлені законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, яких він зазнав.
Але суд не з'ясував коли саме позивач встановив, що стільниковий телефон несправний
та коли і скільки разів звертався до відповідача про розірвання договору купівлі-продажу ,з
яких причин відповідач лише через півтора місяці після укладення договору купівлі-продажу
повернув позивачеві вказані вище суми грошей та чому саме за кошти позивача, а не
відповідача ,проведена експертиза.
Також суд не встановив з якої причини позивач вимушений був звертатись до Управління з захисту прав споживача та яке рішення було прийнято вказаним Управлінням щодо скарги позивача, та чому відповідач повернув вартість стільникового телефону та витрат позивача після звернення його до вказаного Управління.
Посилаючись на п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.01 року „Про внесення змін та доповнень до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року ; 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" суд не виконав його вимоги і не з'ясував чи заподіяна позивачеві діями відповідача моральна шкода ,в чому вона полягає ,чим підтверджується факт спричинення позивачеві моральних страждань , за яких обставин вони заподіяні тощо. Крім того, суд не витребував у відповідача свідоцтво на право зайняття підприємницькою діяльністю.
Зважаючи на вказане, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції, справу направляє до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись ст.303, п.5 ч.І ст.307 , п.З ст. 311 , ст.313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 13 червня 2006
року скасувати,
Справу направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня