ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"19" лютого 2008 р. Справа №20/9-НА
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Війтівці, Волочиського району
до державної податкової інспекції у Волочиському районі, смт. Волочиськ
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 37226 грн., з яких за основним платежем -6796 грн., за штрафними санкціями -30430 грн.
Суддя Гладій С.В.
Секретар судового засідання Малінковський Г. М.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_2. -за довіреністю 14.01.2008 року
Від відповідача - не з'явився
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 37226 грн., з яких за основним платежем -6796 грн., за штрафними санкціями -30430 грн. посилаючись на те, що за період 2006 року, протягом якого позивач перебував на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. № 746/99, граничного обсягу виручки від реалізації продукції в сумі 500000 грн. ним не перевищено, відповідно, зобов'язання реєструватись платником податку на додану вартість згідно Закону України „Про податок на додану вартість”, на початку 2007 року у нього не було.
На підтвердження позовних вимог позивачем подано довідку ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” про рух коштів по поточному рахунку за період з 01.01.2006 року по 31.03.2007 року та витяг з книги обліку доходів та витрат № 233 від 03.10.2006 року (Ф.10).
Відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позивачем за 12 календарних місяців 2006 року сукупно було отримано обсяг виручки від реалізації продукції в сумі 523336 грн., в т. ч. за 1 кв. 2006 року -336 грн., за 1 півр. 2006 року -336 грн. (загальна система оподаткування), за 9 міс. 2006 року -103336 грн. (платник фіксованої плати), за 4 кв. 2006 року -420 000 грн. (платник єдиного податку) у зв'язку з чим позивач зобов'язаний був зареєструватись платником податку на додану вартість на початку 1 кв. 2007 року і обсяг виручки від реалізації за 1 кв. 2007 року підлягає оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%.
Згідно поданого звіту платника єдиного податку за 1 кв. 2007 року позивачем самостійно задекларовано в звіті обсяг виручки від реалізації товарів за звітний квартал в сумі 46300 грн. Тому відповідачем правомірно збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6796 грн. в т. ч. встановлено заниження податкового зобов'язання по ПДВ в 1 кв. 2007 року на суму 7718 грн., завищення податкового зобов'язання по ПДВ у квітні 2007 року на суму 9010 грн., завищення податкового зобов'язання по ПДВ в травні 2007 року на суму 48141 грн., заниження податкового зобов'язання по ПДВ в червні 2007 року на суму 56229 грн. та за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності відповідачем правомірно було донараховано штрафні санкції згідно п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в сумі 30430 грн. Просить в позові відмовити.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
Приватний підприємець ОСОБА_1- зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію СПД - фізичної особи серії НОМЕР_1від 08.05.1998р.
В період з 05.11.2007 року по 16.11.2007 року та з 19.11.2007 року по 23.11.2007 року працівниками ДПІ у Волочиському районі проведено виїзну планову перевірку СПД - фізичної особи ОСОБА_1. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року.
За результатами перевірки складено акт перевірки № 856/17/НОМЕР_3 від 28.11.2007 року.
Актом перевірки встановлено (п. 2.12 ст. 7 акту) : підприємець ОСОБА_1. розрахунки з бюджетом за період :
- з 01.07.2004 року по 31.01.2006 року проводила на загальній системі оподаткування обліку та звітності;
- з 01.02.2006 року по 11.09.2006 року підприємницьку діяльність не здійснювала;
- з 12.09.2006 року по 30.09.2006 року була платником фіксованої плати;
- з 01.10.2006 року по 30.06.2007 року була платником єдиного податку.
Згідно поданої декларації про доходи, одержані з 01.01.2006 року по 31.09.2006 року підприємцем одержано дохід в сумі 103 336 грн.
Згідно звіту платника єдиного податку за четвертий квартал 2006 року обсяг виручки від реалізації товарів складає 420 000 грн.
Згідно звіту платника єдиного податку за перший квартал 2007 року обсяг виручки від реалізації товарів складає 46 300 грн.
Згідно звіту платника єдиного податку за другий квартал 2007 року обсяг виручки від реалізації товарів складає 643 860 грн.
За результатами вказаної перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем п. 9.4 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”. А саме зазначено, що позивач, за період 12 календарних місяців 2006 року отримавши сукупно дохід в розмірі 523 336 грн. не зареєструвався платником ПДВ на початку першого кварталу 2007 року. Відповідно, виручка одержана позивачем в першому кварталі 2007 року в сумі 46 300 грн. підлягає оподаткуванню за ставкою 20%.
За результатами перевірки збільшено податкові зобов'язання по податку на додану вартість на суму 6796 грн. в т. ч. встановлено заниження податкового зобов'язання по ПДВ в 1 кв. 2007 року на суму 7718 грн., завищення податкового зобов'язання по ПДВ у квітні 2007 року на суму 9010 грн., завищення податкового зобов'язання по ПДВ в травні 2007 року на суму 48141 грн., заниження податкового зобов'язання по ПДВ в червні 2007 року на суму 56229 грн. Всього занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року в сумі 6796 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007 року, яким визначено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 37226 грн., з яких -7696 грн. - основний платіж та 30430 грн. - фінансові санкції.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з позовом про скасування останнього в судовому порядку.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Пунктом 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.99р. № 746/99, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для... фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Судом враховується, що п/п ОСОБА_1. в період з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року та з 01.01.2007 року по 30.06.2007 року перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платникам єдиного податку, що підтверджується звітами суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи -платника єдиного податку за 4 кв. 2006 року, за 1 кв. 2007 року, за 2 кв. 2007 року та свідоцтвом про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2на 2007 рік.
Однак, з акту перевірки № 856/17/НОМЕР_3 від 28.11.2007 року та спірного податкового повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007 року вбачається, що відповідачем визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6796 грн. за 1 кв. 2007 року за сукупним показником 2006 року з урахуванням періодів з 01.01.2006 року по 30.09.2006 року, тобто з урахуванням також періодів, коли позивач був на загальній системі оподаткування та платником фіксованої плати.
Відповідно до абз. 12 п. 2 Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Крім того, судом враховується, що норми Закону України „Про податок на додану вартість” поширюють свою дію лише на платників податку на додану вартість, визначених даним Законом.
Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
При цьому, відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону, платником податку є будь-яка особа, яка:
а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;
б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;
в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Згідно п. 2.3.1 ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість”, особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Зазначені норми Закону не поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності , які знаходились на спрощеній системі оподаткування за Указом.
Так, відповідно до п. 6 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок не є платником, зокрема податку на додану вартість.
Крім того, визначення валового доходу позивача шляхом сумування відображених в звітах сум виручки та відображених в декларації про доходи сум валового доходу є неправомірним.
Оскільки, згідно ч. 12 п. 2 Указу „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Таким чином позивач в 1 кв. 2007 року правомірно не був зареєстрований як платник ПДВ, оскільки обсяг виручки від реалізації товарів за 4 квартал 2006 року склав 420 000 грн. Тому донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 6796 грн. є неправомірним.
Щодо нарахування штрафних санкцій відповідно до п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, судом приймається до уваги наступне :
Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону, податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
У відповідності до п. „б” п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Штрафною санкцією (штрафом), в розумінні п. 1.5 ст. 1 Закону є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Аналіз зазначених норм Закону свідчить про те, що підставою для нарахування штрафної санкції є визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків. Відповідно, на суму податкового зобов'язання застосовуються штрафна санкція за кожний податковий період установлений для такого податку враховуючи вимоги п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181-ІІІ.
Як вбачається з акту перевірки та податкового повідомлення-рішення, штрафна санкція в розмірі 18702,50 грн. податковим органом застосована на підставі встановлених актом перевірки порушень, не враховуючи суми податкового зобов'язання донарахованого контролюючим органом за підставами визначеними п. п. „б” п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону.
Таким чином застосування до позивача штрафної санкції в розмірі 30430 грн. не на суму податкового зобов'язання є неправомірним.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007р., яким визначено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 37226 грн., з яких : 6796 грн. - основний платіж та 30430 грн. - фінансові санкції є незаконними, тому підлягає скасуванню, а заявлені позивачем позовні вимоги є законними, обґрунтованими, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов приватного підприємця ОСОБА_1, смт. Війтівці, Волочиського району до державної податкової інспекції у Волочиському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007 року про визначення податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 37226 грн., з яких : 6796 грн. - основний платіж та 30430 грн. - фінансові санкції задоволити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0017831701/0 від 06.12.2007 року про визначення податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 37226 грн., з яких : 6796 грн. - основний платіж та 30430 грн. - фінансові санкції
Стягнути з державного бюджету України на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.
Згідно ст. ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій