ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/263а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" березня 2008 р.
8год.30хв. м. Черкаси
За позовом прокурора Черкаського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Черкаському районі
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 600грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Аполонов О.В. -за довіреністю від 26.02.2008р., Анголюк В.В. -за довіреністю від 08.02.2008р., Ковальчук О.В. -за довіреністю від 13.03.2008р.;
від відповідача: особисто відповідач ОСОБА_1
За участю старшого помічника прокурора Черкаського району Безкоровайного Б.О.
Заявлено позов про стягнення з відповідача в доход бюджету 600грн. фінансових санкцій, у тому числі: 340грн. за використання незареєстрованих квитків на проїзд в автобусі та 260грн. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за квитками на проїзд в автобусі, виданими з початку робочого дня.
В обґрунтування позову прокурор вказав не несплату відповідачем у добровільному порядку стягуваної суми фінансових санкцій, які були застосовані до відповідача за рішенням позивача від 18.01.2007р. №0000042303/0.
У засіданні суду прокурор і представник позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.
Письмових заперечень проти позову відповідач до суду не подав.
У засіданні суду відповідач проти позову заперечив, вказавши при цьому на незаконність проведеної державною податковою адміністрацією в Черкаській області планової перевірки відповідача, з огляду на те, що у березні 2006р. відповідачем уже була проведена документальна планова перевірка відповідача, а про проведення 14.12.2006р. державною податковою адміністрацією в Черкаській області планової перевірки відповідача останній не був попереджений за 10 днів до її початку, направлення на перевірку та копію наказу про проведення цієї перевірки йому не вручалися. Акт перевірки для ознайомлення і підписання відповідачу не пред'являвся.
Крім того відповідач заперечив встановлені перевіркою факти використання ним незареєстрованих квитків на проїзд в автобусі та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за квитками, виданими з початку робочого дня.
З ініціативи відповідача у засіданні суду була допитана як свідок його дружина громадянка України, ОСОБА_2.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши прокурора, пояснення представників позивача, відповідача та покази свідка, господарський суд встановив наступне.
У березні 2006р. Черкаською об'єднаною державною податковою інспекцією, правонаступником якої є позивач, була проведена планова документальна перевірка відповідача з питань дотримання ним вимог податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.07.2003р. по 31.12.2005р. За результатами цієї перевірки був складений акт від 28.03.2006р. №8/НОМЕР_2/17-111, згідно з яким порушень відповідачем правил здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу не було виявлено.
27 листопада 2006р. головою державної податкової адміністрації в Черкаській області Ткаченком Ю.О. був затверджений план проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв на грудень 2007р. До цього плану був включений і відповідач під порядковим номером 76.
14 грудня 2006р. у період з 18 години 40 хвилин по 19 годину 40 хвилин у автобусі відповідача „Богдан А09201” з державним номерним знаком НОМЕР_1, яким відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів у м. Черкаси за маршрутом №18 вул. Гагаріна -обласна лікарня, посадовими особами державної податкової адміністрації в Черкаській області Федоренком В.А. і Ковальчук О.В., які діяли на підставі направлень на планову перевірку від 12.12.2006р. №002237 і від 11.12.2006р. №002137 у присутності кондуктора ОСОБА_2була проведена перевірка відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Доказів вручення позивачу під розписку вищезгадуваних плану проведення перевірок, направлень на перевірку чи інших документів позивач суду не надав.
Перевіркою було встановлено, що кондуктор ОСОБА_2. отримала від Ковальчук О.В. 10 грн. за послугу з перевезення одного пасажира, видала здачу та квиток на проїзд в автобусі АААТ 524844, який не був зареєстрований в органах державної податкової служби.
Відповідач не спростував того, що квиток на проїзд в автобусі АААТ 524844 не був зареєстрований в органах державної податкової служби.
Також перевіркою була встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів за квитками на проїзд в автобусі, виданими з початку робочого дня. Сума невідповідності склала 52грн.
Встановлені перевіркою факти використання кондуктором відповідача ОСОБА_2. незареєстрованого в органах державної податкової інспекції квитків на проїзд в автобусі та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів за квитками на проїзд в автобусі, виданими з початку робочого дня відповідач оцінив як порушення відповідачем вимог п. 5 та п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в редакції Закону України від 01.06.1996р. №1776-ІІІ з урахуванням наступних змін і доповнень (далі -Закон №265/95-ВР).
За результатами перевірки був складений акт від 14.12.2006р. №017030, опис наявних на місці проведення розрахунків готівкових коштів як додаток до цього акту, а також протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, посадовими особами державної податкової адміністрації в Черкаській області Федоренком В.А., Ковальчук О.В. і Руденком В.П. були складені акти про відмову кондуктора ОСОБА_2. від підписання акту перевірки від 14.12.2006р. №017030 і протоколу про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 показала, що дійсно 14.12.2006р. вона допомагала своєму чоловікові продавати квитки у автобусі „Богдан А09201”, державний номерний знак НОМЕР_1. Біля 18 години на зупинці „магазин „Абсолют” вона вийшла із автобуса до магазину поміняти гроші. Повернувшись до автобусу почула від свого чоловіка ОСОБА_1 про перевірку і на його вимогу пред'явила усі гроші, які виручила від продажу квитків з початку робочого дня, для підрахунку. Їх сума склала 150грн., а згідно з квитками на проїзд в автобусі, виданими з початку робочого дня, мало бути 202грн. Сума невідповідності склала 52грн., із якої 50грн. згідно з касовим чеком АЗС №3/004 ВАТ „Укрнафта” від 14.12.2006р. №7458, пред'явленим для перевірки, було потрачено на придбання дизельного пального для автобуса, а 2грн. втрачено внаслідок помилки кондуктора при продажу квитків. Особи, які проводили перевірку, зробили про це відмітку в зошиті реєстрації перевірок, але акт перевірки в автобусі не складали і для ознайомлення і підписання його не пред'являли. Про те де взявся квиток, не зареєстрований в органах державної податкової служби, ОСОБА_2. не знає і чи продавала вона квиток на проїзд в автобусі Ковальчук О.В. не пам'ятає.
22 грудня 2006р. акт перевірки від 14.12.2006р. №017030 був надісланий державною податковою адміністрацією в Черкаській області відповідачу по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленням про вручення був вручений відповідачу поштою 23.12.2006р.
На підставі акта від 14.12.2006р. №017030 відповідач 18 січня 2007р. прийняв рішення №0000042303/0, за яким вирішив застосувати до позивача 600грн. фінансових санкцій, у тому числі:
340грн. фінансових санкцій, передбачених п. 3 ст. 17 Закону №265/95-ВР за використання незареєстрованих квитків на проїзд в автобусі у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17грн. х 20);
260грн. фінансових санкцій, передбачених ст. 22 Закону №265/95-ВР за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за квитками на проїзд в автобусі, виданими з початку робочого дня, у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (52грн. х 5).
20 березня 2007р. рішення позивача від 18.01.2007р. №0000042303/0 було вручене відповідачу під розписку.
Відповідач рішення позивача від 18.01.2007р. №0000042303/0 в установленому порядку не оскаржив і застосовану за ним суму фінансових санкцій до бюджету не сплатив.
Постановою Черкаського районного суду м. Черкаси від 9 лютого 2007р. у справі №3-689/2007, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за статтею 155-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що 14.12.2006р., працюючи кондуктором у автобусі приватного підприємця ОСОБА_1., який надавав послуги з перевезення пасажирів по маршруту №18 в м. Черкаси в порушення п. 5 та п. 13 ст. 13 Закону №265/95-ВР використовувала незареєстровані у встановленому порядку проїзні квитки та не забезпечила відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за проданими з початку робочого дня квитками. При цьому сума невідповідності склала 52грн.
Стаття 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
У статті 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є позаплановими.
Статтею 11-2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Статтею 1 Закону №265/95-ВР встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. Встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
У ст. 2 Закону №265/95-ВР приводяться визначення таких термінів:
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;
розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;
книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);
Відповідно до пунктів 5 і 13 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Пункт 3 ст. 17 Закону №265/95-ВР передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Статтею 22 Закону №265/95-ВР встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадках використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Статтею 25 Закону №265/95-ВР встановлено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до пунктів 2.2 та 7.1 Положення про форму та зміст розрахункових, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, квитки на міські автомаршрути - це розрахункові документи, бланки яких виготовлені друкарським способом з урахуванням вимог, установлених відповідними центральними органами виконавчої влади, та які видаються при реєстрації розрахункових операцій за разові послуги з перевезення пасажирів у міському автотранспорті. Квитки на міські автомаршрути є варіантами розрахункових квитанцій, зазначених в абзаці шістнадцятому статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 7.12 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, реєстрація розрахункових книжок, що використовуються при розрахунках за разові послуги міського і приміського пасажирського автомобільного транспорту та електротранспорту, здійснюється безоплатно в органі ДПС, де СПД зареєстрував відповідну книгу ОРО, не пізніше двох робочих днів з моменту подання СПД необхідних документів. До реєстрації приймаються розрахункові книжки, які складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій (квитків) установленої форми, виготовлених відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів. Книга обліку розрахункових операцій, що використовується при наданні послуг пасажирського автомобільного транспорту у разі проведення розрахунків без застосування реєстратора розрахункових операцій, заповнюється та використовується згідно з підрозділом 3.2 "Порядок ведення товарно-касової книги" Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 31.05.2000Р. №279 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу" При цьому ця Інструкція не передбачає можливості використання коштів із виторгу від реалізації квитків на міські автомаршрути без складання звіту про обіг квитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно з п. 6 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
Державна податкова адміністрація в Черкаській області є компетентним щодо проведення перевірок дотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог Закону №265/95-ВР, а позивач - щодо застосування передбачених цим Законом фінансових санкцій.
Проведена посадовими особами державної податкової адміністрації в Черкаській області перевірка відповідача в силу ст. 11-1 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” вважається позаплановою, тому державна податкова адміністрація в Черкаській області не повинна була повідомляти відповідача заздалегідь про таку перевірку. Порушень порядку проведення перевірки позивача, які б могли стати достатньою підставою для визнання незаконним застосування відповідачем до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій, господарський суд не вбачає.
Постанова Черкаського районного суду від 09.02.2007р. у справі №3-689/2007 про притягнення ОСОБА_2. до адміністративної відповідальності за ст. 155-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення є обов'язкова для господарського суду у даній справі в частині встановлених цією постановою фактів використання ОСОБА_2. незареєстрованого в органах державної податкової інспекції квитків на проїзд в автобусі та невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів за квитками на проїзд в автобусі, виданими з початку робочого дня, тому ці факти слід вважати доведеними. Відповідач правильно застосував до відповідача за цими фактами фінансові санкції, передбачені п. 3 ст. 17 та ст. 22 Закону №265/95-ВР.
Рішення позивача від 18.01.2007р. №0000042303/0 ні у адміністративному ні у судовому порядку не було скасоване і не було виконане відповідачем, тому позивач має право на стягнення застосованої за ним суми фінансових санкцій з відповідача у примусовому порядку за рішенням суду..
Таким чином, позов підлягає задоволенню. Судовий збір у сумі 6грн. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2):
- в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі (вул. Енгельса, 157, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 34503239) - 600грн. фінансових санкцій;
- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Черкаському районі (вул. Енгельса, 157, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 34503239) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 6грн. судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.