Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого                                Андрєєвої Е.І.

Суддів:                                        Разюк Г.П.

                                        Ліпчанської Н.В.

При секретарі                               Юзьковій І.В.,

за участю представників:

від позивача - Заморської Л.А., Науменка А.В.,

від відповідача -Кузнєцової Т.В., Оніщук Є.С.

від 3-ї особи -   ОСОБА_1                     

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства

на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.01.2008р.          

по справі № 15/10-08-216

за позовом МПП „Сігма”

3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Фізична особа -підприємець ОСОБА_1

до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства

про стягнення 410 671 грн.

Розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 39 від 25.02.2008р. у справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Разюк Г.П.

Суд встановив:

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2008р. (суддя       Петров В.С.) частково задоволено клопотання  МПП „Сігма” про забезпечення позову. Накладено арешт на майно Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства у розмірі заявлених позовних вимог, що складають 410 671  грн.

           Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм  процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, в січні 2008р. МПП „Сігма” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом  до Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства про відшкодування вартості поліпшень та збитків у розмірі 410 671 грн. Ухвалою від 21.01.2008р. порушено провадження по справі та присвоєно їй № 15/10-08-216.

В позовній заяві також позивачем заявлено клопотання про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України, а саме: накласти арешт на не житловий одноповерховий будинок, загальною площею 186 кв.м, розташований за адресою: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 1, що належить відповідачу; накласти арешт на суму 410 671 грн. на рахунку відповідача № 2600717943; заборонити відповідачу та іншим особам здійснювати будь-які дії по зміні стану, у тому числі будь-які роботи по реконструкції, ремонту, переобладнанню не житлового одноповерхового будинку загальною площею 186 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. 25 Чапаївської дивізії, 1, до проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 22.01.2008р. місцевий суд частково задовольнив клопотання, наклавши арешт на майно відповідача у розмірі ціни позову -410 671 грн.

Прийнявши дану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів до забезпечення вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст.66 ГПК України, заходи вживаються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи. Дії господарського суду щодо забезпечення позову здійснюються з метою забезпечення виконання рішення господарського суду, але тільки в разі необхідності, оскільки безпідставне вжиття таких заходів може призвести до порушень прав та інтересів відповідача.

Відповідно до ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосується предмету спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення. Суд, в свою чергу, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких  заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. 

Як вбачається з матеріалів справи, МПП „Сігма”, звертаючись з заявою, обґрунтувало причини такого звернення тим, що не вжиття заходів до забезпечення позову, а саме, накладення арешту на майно та заборона здійснювати будь-які дії по зміні стану будівлі, може зробити неможливим отримання належних доказів по справі. Оскільки позов заявлений про відшкодування вартості здійснених поліпшень нежитлового одноповерхового будинку, що не можливо відокремити від майна, тому приміщення будівлі необхідне залишатися у існуючому стані. Крім того, заявник зазначив, що сума заявленого позову дорівнює вартості орендованого будинку, а тому необхідно накласти арешт і на грошові кошти у розмірі заявленого позову.

Врахувавши вищенаведене та те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, суд першої інстанції правомірно, застосувавши норми ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, частково задовольнив клопотання позивача, наклавши арешт на майно відповідача в розмірі заявленої суми позову.

Оскаржуючи ухвалу, Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство послалось на те, що наклавши арешт на майно підприємства, суд тим самим позбавив підприємство можливості вести повну господарську діяльність, що, як наслідок, буде відображатись на якості геологічних робіт, а заборона використовувати державні кошти може призвести до зупинки закупівель, сплати податків, виплати заробітної плати та інше.

Дане посилання відповідача є безпідставним, оскільки ухвалою від 22.01.2008р. суд наклав арешт на майно, а не на грошові кошти підприємства, що ніяким чином не може безпосередньо вплинути на якість геологічних робіт та на використання підприємством  державних грошових коштів.

Серед доводів, апелянт зазначив й те, що при винесенні ухвали суд сам собі суперечить, оскільки в ухвалі про порушення провадження у справі від 21.01.2008р. суд зобов'язав позивача надати обґрунтований розрахунок стягуваної суми, а ухвалою від 22.01.2008р. накладає арешт на майно відповідача.  Дане посилання також не може прийматись судовою колегією до уваги, так як при розгляді клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий суд не розглядав спір по суті.

Приймаючи до уваги, що ухвала місцевого господарського суду обґрунтована і постановлена у відповідності з вимогами чинного законодавства, підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись  ст.ст.101, 103-106 Господарського процесуального Кодексу України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.01.2008р. у справі № 15/10-08-216 залишити без змін, а апеляційну скаргу Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства -без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.

Головуючий                                                                      Е.І.Андрєєва

Судді:                                                                                Г.П. Разюк

                                                                                      Н.В.Ліпчанська