Справа № 1381ас Головуючий 1 інстанції Переверзєва Л.І.
Категорія 12 Доповідач Ювченко Л.П.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої: Ювченко Л.П.
Суддів: Азевич В.Б.,Єлгазіної Л.П.
При секретарі: Личкатій В.В. Розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Прокурора м.Донецька,
на постанову Ворошилівського районного суду м.Донецька Донецької області від 16 травня 2006 року і на ухвали від 16 травня 2006р. по справі за позовом заступника прокурора Донецької області-прокурора м.Донецька до Донецької міської ради про визнання незаконним,скасування та поворот виконання рішення Донецької міської ради від 09.02.2005року про приватизацію будинку колишнього клубу,розташованого за адресою АДРЕСА_1. Заслухавши суддю-доповідача,пояснення по справі,перевіривши матеріали справи,суд апеляційної інстанції,-
ВСТАНОВИВ:
Апеляційною скаргою прокурора м.Донецька оскаржується Постанова Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року,якою відмовлено в задоволенні позову заступника прокурора Донецької області,прокурора м.Донецька про визнання рішення Донецької міської ради НОМЕР_1 Про приватизацію будинку колишнього клубу,розташованого АДРЕСА_1 протиправним,його скасуванняі та повороті виконання.
А також оскаржується ухвала Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року,якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора м.Донецька про залишення позову без розгляду,та ухвала від 16 травня 2006р.про зупинення провадження по справі.
В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування ухвали і постанови Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року і залишення позовної заяви без розгляду.
Суд апеляційної інстанції вважає,що апеляційні скарги підлягають задоволенню,а ухвала і постанова суду першої інстанції від 16 травня 2006 року підлягають скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду,на підставі ст.203 КАС України.
Постановою суду встановленого 9 лютого 2005 року Донецькою міською радою прийняте рішення НОМЕР_1 про приватизацію будинку колишнього клубу,розташованого за адресою АДРЕСА_1,вказане приміщення було продане суб"єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 за остаточною вартістю 65451грн. в зв"язку з тим,що приміщення не використовується протягом 30 років,знаходиться в аварійному стані,фактично зруйноване . Суд першої інстанції встановив відсутність підстав для визнання рішення незаконним, і відмовив в задоволенні позову прокурора.
Суд першої інстанції не врахував,що прокуратурою м.Донецька при здійсненні нагляду щодо відповідності вимогам діючого законодавства рішень Донецької міської ради проведено перевірку.Встановивши,що оспорюване рішення прийняте з порушенням встановленого порядку та за межами компетенції ради,прокурор приніс протест до Донецької міської ради про скасування вказаного рішення. 16.12.2005 року Донецька міська рада відхилила протест прокурорам тому був заявлений даний позов.
Висновки суду першої інстанції про відсутність у прокурора права на заявлення позову не відповідають вимогам ст. 104 КАС України,ст.21 Закону України „Про прокуратуру" та ст. 121 Конституції України.
Постановляючи рішення,суд першої інстанції не аналізував норми законодавства,якими регулюється порядок відчуження об"єктів комунальної власності,об"єктів нерухомості,чи дотримане радою законодавство про приватизацію при ухваленні оспорюваного рішення. Висновки суду про те,що спірна будівля була зруйнована,не грунтуються на доказах по справі.Факт її відчуження свідчить,що будівля була капітальною,нерухомим,окремим індивідуально визначеним майном,яке міська рада мала право відчужувати відповідно до вимог п.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування".
Суд першої інстанції не перевірив позовні вимоги прокурора про порушення радою порядку відчуження майна відповідно до вимог п.4 стЗ Закону України „Про приватизацію державного майна".Відповідно до п.7 ст.7 вказаного Закону,а також ст.4 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств/малу приватизацію/" продавцями об"єктів малої приватизації,що перебуває у комунальній власності є органи приватизації створені місцевими радами.Відповідачем такі обов'язки покладені на Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради.
Законодавством про приватизацію визначено порядок приватизації,який був порушений відповідачем: будівля колишнього клубу АДРЕСА_1 не була включена Донецькою міською Радою до переліку об"єктів,які підлягають приватизації шляхом викупу,чим порушено ст.7 Закону України „Про приватизацію державного майна".
Суд не врахував,що відповідачем порушено ст. 11 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств/малу приватизацію/" ,якою передбачено,що викуп застосовується щодо об"єктів малої приватизації не проданих на аукціоні та за конкурсом;включених до переліку об"єктів,які підлягають приватизації шляхом викупу ,зданих в оренду,якщо право на викуп було передбачено договором оренди,укладеним до набрання чинності Законом України „Про аренду державного майна" .Аналіз законодавства свідчить,що Радою були допущені порушення порядку приватизації об"єкту СПД та продаж вказаного при міщення ОСОБА_1.
Постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню,як постановлена на неповно з"ясованих обставинах,що мають значення для справи.Але розглядаючи справу по суті,суд апеляційної інстанції вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора м.Донецька про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 155 КАС України.
Зі змісту клопотання прокурора про залишення позовної зави без розгляду вбачається,що в провадженні Ленінського районного суду м.Донецька знаходиться кримінальна справа по звинуваченню ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст.233,ч.2 ст.364 КК України,які звинувачуються в підготовці протиправного рішення Донецької міської ради щодо продажу ОСОБА_1 будівлі АДРЕСА_1,що підтверджено обвинувальним висновком а.с.164. З тактичних мотивів прокурор просить залишити позовну заяву без розгляду відкликаючи позовну заяву.Враховуючи,що особа позовна заява якої залишена без розгляду,після усунення підстав з яких позовна заява залишена без розгляду,має право звернутись до адміністративного суду в загальному порядку,суд апеляційної інстанції вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора і залишити позовну заяву без розгляду.З цих же підстав підлягає скасуванню ухвала суду першої інстанції від 16 травня 2006 року,якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про відкликання позовної заяви і залишенні позовної заяви без розгляду.Вказана ухвала постановлена на неповно з"ясованих обставинах справидцо є підставою для її скасування відповідно до ст.202 КАС України.
Апеляційна скарга прокурора м.Донецька щодо скасування ухвали Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі не підлягає задоволенню.В клопотанні прокурора відсутні переконливі докази для зупинення провадження по справі.Крім того,залишення позовної заяви без розгляду виключає можливість зупинення провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 199;202; 203205 ;206 КАС України,суд апеляційної інстанції,
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Прокурора м.Донецька на постанову Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року і ухвалу того ж суду від 16 травня 2006 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити .
Скасувати постанову Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року і ухвалу того ж суду від 16 травня 2006 року про відмову у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Залишити без розгляду позовну заяву заступника Прокурора Донецької області-Прокурора м.Донецька до Донецької міської ради про визнання протиправним рішення Донецької міської ради НОМЕР_1 про приватизацію будинку колишнього клубу АДРЕСА_1 його скасування та поворот виконання.
Апеляційну скаргу Прокурора м.Донецька на ухвалу Ворошилівського районного суду м.Донецька від 16 травня 2006 року про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі залишити без задоволення,а ухвалу суду без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця до Вищого Адміністративного Суду України.