ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
"19" березня 2008 р. Справа № 05/721
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л. В. , за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2. - за довіреністю;
від відповідача Мезенцева Ю.В. - керівник, Руденка С.А. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до Споживчого товариства "Будгарант-2000"
про ліквідацію юридичної особи , -
ВСТАНОВИВ:
Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1(далі - позивач) заявлено позов до Споживчого товариства "Будгарант-2000" (далі - відповідач) про припинення відповідача, як юридичну особу, шляхом ліквідації з підстав, що рішення загальних зборів засновників відповідача від 22.06.2000 р. прийнято особами, які не були учасниками товариства на момент затвердження Статуту .
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позов. Представники відповідача у судовому засіданні заперечення на позов підтримали.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
22.06.2000 р. відбулись загальні збори засновників відповідача (протокол № 1). Загальними зборами прийнято рішення про утворення відповідача.
Учасниками вказаних зборів було 12 осіб: ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14.
19.08.2000 р. зареєстровано Статут відповідача. Згідно з ст. 1 розділу ІІ Статуту визначено склад членів товариства: ОСОБА_16., ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_11., ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_14., ОСОБА_13., ОСОБА_3., ОСОБА_12. Тобто, рішення від 22.06.2000 р. приймалось особами - ОСОБА_16., ОСОБА_15. ., ОСОБА_6., ОСОБА_8., які не ввійшли до складу учасників товариства. Позивач стверджує, що Статут відповідача затверджено особами, які не приймали участь у проведенні загальних зборів, що не відповідає вимогам ст. 1 розділу І Статуту. В зв"язку з цим Статут є недійсним, і, як наслідок, відповідач проводить свою діяльність за відсутності установчих документів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що провадження у справі слід припинити з підстав, передбачених п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, виходячи з наступного.
Пунктом 4 статті 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов"язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Господарськими товариствами, згідно зі статтею 79 ГПК України, визнаються товариства або інші суб"єкти господарювання, створені юридичними особами та /або громадянами шляхом об"єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Виходячи із змісту ст.113 ЦК України, споживче товариство не вказане як господарське товариство. Приписами ст.111 ГК України передбачені правові основи організації та діяльності споживчої кооперації, які визначаються Законом України "Про споживчу кооперацію".
Згідно п.4 глави І Статуту товариства, його правовий статус визначається вищевказаним Законом, згідно з ст. 4 якого споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об"єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.
Законом України "Про споживчу кооперацію" не встановлено, що споживче товариство є господарським товариством, а чинний господарсько-процесуальний закон не передбачає можливість застосування ні аналогії права, ні аналогії закону.
При вирішенні питання про підвідомчість аналогічних категорій справ до врегулювання на законодавчому рівні, у судів відсутні підстави виходити за межі підвідомчості господарських судів, визначених ст. 12 ГПК України. Тому, незважаючи на те, що спори, пов"язані з діяльністю інших юридичних осіб, є за своїм змістом близькими до спорів, що виникають з корпоративних відносин, проте, якщо хоча б однією зі сторін спору є фізична особа, підвідомчі загальним судам.
Керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі припинити.
Видати позивачу довідки на повернення з державного бюджету державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СУДДЯ В.А. Швидкий