Справа №22- 7418/2006 Суддя 1 - інстанції- Зайченко С.В..
Категорія - 21__________________ Доповідач- Єлгазіна Л.П._______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2006 року Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого-судді- Ювченко Л.П. Суддів-Єлгазіної Л.П., Азевича В.Б. При секретарі- Личкатій В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м.Горлівки на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. .від 16 червня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл.. „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров,я "
ВСТАНОВИВ: до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл.. на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл. .від 16.06.2006 року, в якій просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст..34,28 ,21 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності."
На їхню думку дія ст.21,28 Закону України „ Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності" зупинена Законом України „ Про державний бюджет України на 2006 рік".
Судом порушені ст. 10, 30, 60, 213 ЦПК України -бо не були з"ясовані всі обставини по справі, суд не обґрунтував у рішенні докази.
Рішенням суду від 16.06.2006року - позов гр.ОСОБА_1: був задоволений частково, з відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл. Донецької обл.. було стягнуто на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 тисяч гривень/десять тисяч /. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходив із сукупного відсотку втрати професійної працездатності - 50% по професійним захворюванням 1996р та 2002р.
Заслухавши суддю- доповідача., пояснення представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який просив задовольнити апеляційну скаргу, та скасувати рішення суду, як таке, що що постановлене з порушенням вимог процесуального та матеріального закону; перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.
Судом встановлено , що ОСОБА_1 працював на вугільних підприємствах в тяжких умовах, знаходився під дією високої концентрації вугле-породного пилу, високої вологості повітря та вібрації.
Позивачу 21.11 .2002року відповідно до висновку МСЕК вперше встановлено 50% втрати професійної працездатності по сукупності: 25% - по професійному захворюванню - хронічний бронхіт та 25% по професійному захворюванню- вібраційна хвороба.
В зв,язку з втратою працездатності йому була заподіяна моральна шкода, яку він оцінив у 70 000гр., бо постійно відчуває біль в грудях , руках, спині, постійно кашляє, задихається, чим порушені його нормальні життєві зв"язки.
Рішенням суду від 16.06.2006 року позов гр.ОСОБА_1 був задоволений частково. З відділення виконавчої дирекції ФССНВ на виробництві та профзахворювань у Центрально - Міському районі м.Горлівки Донецької обл.. було стягнуто на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000гр./ двадцять тисяч гривень /
Професійне захворювання позивача, відповідно до ч.2 ст. 13 Закону - є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „є" п.Л.ч.1 ст. 21 Закону зобов'язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому.
Факт заподіяння моральної шкоди позивачу, полягає в моральних стражданнях у зв"язку з пошкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків, внаслідок неможливості продовження активного суспільного життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, його власними поясненнями, дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки., актами розслідування професійних захворювань, довідкою МСЕК, витягами з історії хвороби.
Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у зв"язку із професійним захворюванням у позивача на підставі вимог ст.. 28 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"-виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі ст..23 ,1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом. Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва, потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику, який не втратив професійну працездатність.
Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.З ст.34 Закону,- висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, Істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст.. 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя. Апеляційний суд вважає , що визначена судом першої інстанції сума -20 000 гривень у відшкодування позивачу моральної шкоди, є надмірною і не відповідає характеру та обсягу моральних страждань позивача.
Суд вважає, що справедливою і достатньою буде сума -15 000 гривень, оскільки працездатність втрачена частково. Позивач з 1996р мав професійне захворювання і прододовжував працювати у несприятливих умовах, чим погіршував свій стан здоров,я. Відповідно до ст.. 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" ст..77 зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди І п.е п.1 ч.І ст21, ч.З ст.28 ч.З ст.34 „Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності." Але правовідносини по даній справі виникли до вступу вказаного закону, і зміни до Закону України „Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"- не внесені
Відповідно до ст..8 Конституції України - в Україні визнається і діє принцип верховенства права. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Судова колегія вважає, що вказані доводи дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, і відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст.. 304 п.1 , 307, 309, 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Центрально -Міському районі м.Горлівки Донецької обл..- задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької обл..від 16 червня 2006 року - змінити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Центрально -Міському районі м.Горлівки Донецької обл.. на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 15 000 / п,ятнадцять тисяч / гривень, в іншій частині - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.