Справа № 1-1193/2011
В И Р О К
іменем України
"03" жовтня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Хіміча В.М.
при секретарі: Сиволап О.Ю.
за участю прокурора: Постемської Ю.Ф.
потерпілої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, холостого, не працюючого, невійськовозобов’язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Суд визнав доказаним, що ОСОБА_2 18.03.2011 року, приблизно о 18 годині 30 хвилин перебував в АДРЕСА_2 на запрошення власника квартири ОСОБА_3, де розпивав спиртні напої з потерпілою ОСОБА_1 та ОСОБА_3, в цей час у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, що належить потерпілій ОСОБА_1
Реалізуючи свої злочинні наміри, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 викрав два мобільні телефони, а саме: телефон «LG» вартістю 1200 грн., з двома сім-картами мобільного оператора «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 25 грн., та оператора «Лайф»вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилось 25 грн., та вставлена карта пам’яті об’ємом 2 гігабайти вартістю 150 грн., шкіряний чохол вартістю 50 грн. та мобільний телефон «Нокіа», вартістю 327 грн., в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар»вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились грошові кошти в сумі 70 грн., та шкіряний чохол вартістю 50 грн., чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 1972 грн. Після цього з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій розсуд, завдавши тим самим ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 1972 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе за ч. 1 ст. 185 КК України визнав повністю, дав покази про обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро кається в скоєному, злочин скоїв в стані алкогольного сп’яніння, раніше звільнився від покарання згідно акту амністії.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненому злочині, ОСОБА_2 просить суд не допитувати потерпілу, не оголошувати матеріали справи, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи та визнає повністю цивільний позов.
Покази підсудного ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції та повного визнання цивільного позову на загальну суму 2972 грн.
За таких обставин, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які підсудним не оспорюються, зміст даної статті підсудному ОСОБА_2 роз’яснено, також йому зрозумілий розмір цивільного позову, який ним не оспорюється.
Наведене свідчить про повну доведеність вини підсудного у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом.
Дії підсудного слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчиненого злочину, дані про особу підсудного, який по місцю проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Пом’якшуючою покарання підсудного обставиною суд визнає щире каяття в скоєному та активне сприяння в розкритті злочину
Обтяжуючою покарання підсудного обставиною суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі. В той же час суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, у зв’язку з чим можливо звільнити його від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України. При цьому, на підсудного слід покласти обов’язки, визначені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Цивільний позов ОСОБА_1 на суму 1972 грн. та 1000 грн. моральної шкоди, а всього на суму 2972 грн. - підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В:
Підсудного ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України, зобов’язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд із постійного місця проживання.
Цивільний позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1972 грн. та моральну шкоду в сумі 1000 грн., а всього на загальну суму 2972 грн.
Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з моменту оголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
СУДДЯ: