ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3703/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,
при секретарі судового засідання: Шаргало Валентині Анатоліївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1 - представника за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до: Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
про: визнання протиправною та скасування постанови
ВСТАНОВИВ :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі -відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.
Обгрунтовуючи позовні вимог позивач зазначив, що постанову начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №141511 від 25.07.2011 року, на підставі якої до нього застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн., винесено з порушенням вимог діючого законодавства і вона підлягає скасуванню.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 5 серпня 2011 року відкрито провадження по даній адміністративній справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги пдітримав в повному обсязі.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову посилаючись на позицію викладену у запереченнях проти адміністративного позову (а.с.20-24).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач має право здійснювати пасажирські перевезення на замовлення Жмеринської районної державної адміністрації на підставі договорів про перевезення пасажирів автомобільним транспортом від 21.01.2003 року в редакції від 04.03.2004 року. до 04.03.2014 року, та від 23.12.2003 в редакції від 04.03.2004 року до 04.03.2011 року.
Жмеринською РДА подано позов до господарського суду Вінницької області про розірвання вищезазначених договорів, який задоволено 17.03.2011 року. Однак, не погоджуючись з даним судовим рішенням, позивач оскаржив його у Рівненському апеляційному господарському суді. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20 липня 2011 року по справі №4/16/2011/5003 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 задоволено, скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2011 року по справі №4/16/2011/5003, прийнято нове рішення, яким відмовлено Жмеринській РДА у розірванні вищезазначених договорів.
Жмеринська районна державна адміністрація Вінницької області надіслала листа до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті №01-29-1071 від 20.05.2010 року, в якому перший заступник голови Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області Монастирський О. повідомляє, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.03.2011 року було розірвано договори від 21.03.2003 р. та від 23.12.2003 р. на перевезення пасажирів на приміських автобусних маршрутах загального користування , укладених між Жмеринською райдержадміністрацією та ФОП ОСОБА_3, однак останній продовжує здійснювати пасажирські перевезення, а тому просить вжити заходів щодо припинення незаконної діяльності ФОП ОСОБА_3 із здійснення пасажирських перевезень. На підставі даного листа начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Ратовський А.С. виніс наказ №164 від 3.05.2011 року про проведення вибіркової позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_3 На підставі даного наказу та завдання на перевірку №036801 від 01.06.2011 року державними інспекторами Балховським С.В. та Андрощуком Л.В. проведено вибіркову позапланову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт ФОП ОСОБА_3
За результатами вищезгаданої перевірки було складено акт №021880 від 02.06.2011 року, в якому зафіксовано правопорушення, відповідальність за які передбачена в ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надання послуг з перевезення пасажирів на маршрутах Жмеринка-Браїлів, Жмеринка-Токарівка, Жмеринка-Могилівка, Жмеринка-Рижавка, Жмеринка-Мала Жмеринка без оформлення документів перелік яких визначений ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема без паспортів маршрутів та договорів із замовником перевезень.
В судовому засіданні, зі слів позивача, встановлено, що під час складання акту позивач пояснив, що відповідні договори є в наявності та дійсні до 2014 року. Паспорти маршрутів нового зразка виготовлені, але не надані позивачем, оскільки вони знаходяться на затвердженні в територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, при цьому позивач надав державним інспекторам паспорти старого зразка, які останні не взяли до уваги при складанні вищезгаданого акту. Крім того, в судовому засіданні позивач пояснив, що дійсно, в нього відсутній паспорт маршруту Жмеринка - Мала Жмеринка оскільки він не здійснює пасажирських перевезень за вказаним маршрутом.
Судом встановлено, що позивач повідомлений про розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, який призначався на 20.06.2011 року, однак надав відповідачу заяву, в якій просив перенести розгляд його справи на 25.07.2011 року в зв'язку з необхідністю участі в засіданні Рівненського апеляційного господарського суду, яке відбудеться 20 липня 2011 року. Дане клопотання було задоволено відповідачем і перенесено розгляд на 25.07.2011 року. За результатами розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_3 законодавства про автомобільний транспорт, виніс постанову про застосування до позивача фінансових санкцій передбачених абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в сумі 1700 грн. Копію даної постанови позивач отримав 30.07.2011р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Не погоджуючись із вищезгаданим рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Судом встановлено, що в даному випадку спірні правовідносини регулюються наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Положення) справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Термін "розгляд" в тексті даної норми слід розуміти як всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи, дослідження всіх наявних доказів і прийняття рішення на підставі норм діючого законодавства.
Відповідно до ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема серед документів, які повинні мати і пред'являти автомобільні перевізники, зазначено договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл та паспорт маршруту.
Із змісту даної норми вбачається обов'язок автомобільних перевізників, одним із яких є позивач, мати та пред'являти зазначені документи.
Судом встановлено, що позивач мав та пред'явив державним інспекторам паспорти старого зразка, які останні з невідомих причин не взяли до уваги при складанні акту №021880 від 02.06.2011 та не відобразили даний факт в тексті вищезгаданого акту, вказавши, що позивач не надав відповідних паспортів маршрутів.
В ході судового засідання, відповідач не заперечував факту надання позивачем відповідних паспортів маршрутів і відмови державних інспекторів в їх прийнятті, з мотивів невідповідності даних паспортів встановленим зразкам.
Як вбачається із пояснень позивача, паспорти автобусних маршрутів нового зразка, відсутність яких була однією із підстав застосування штрафних санкцій, на момент здійснення перевірки знаходились на погодженні у начальника ВДАІ УМВС України Вінницької області, що підтверджується заявою позивача від 30.05.2011 року. Відповідно до матеріалів справи, дана обставина не була перевірена працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області при прийнятті оскаржуваної постанови.
Крім того, судом встановлено, що позивач на момент проведення перевірки фактично не здійснював пасажирських перевезень за маршрутом Жмеринка - Мала Жмеринка, отже він не зобов'язаний оформлювати будь-які документи на підтвердження права здійснювати пасажирські перевезення за вказаним маршрутом.
Тобто в даному випадку позивач не порушив вимоги ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт" і суд дійшов висновку про необгрунтованість висновків державних інспекторів стосовно відсутності паспортів маршрутів у позивача.
Також судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано рішення Рівненського апеляційного господарського суду від 20 липня 2011 року по справі №4/16/2011/5003, відповідно до якого скасовано рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2011 року по справі №4/16/2011/5003 та прийнято нове рішення, яким відмовлено Жмеринській РДА у розірванні договорів з позивачем. Тобто із прийняттям вказаного рішення Рівненського апеляційного господарського суду припинили існування підстави для проведення перевірки, і, як наслідок, накладення штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В силу ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, щодо визнання протиправною та скасування постанови територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області №14511 від 25.07.2011 року, підлягають задоволенню в повному обсязі.
Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у зв’язку із задоволення позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області від 25.07.2011 року № 141511 про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій в сумі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович
21.09.2011