ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2011 р. Справа № 18/1475/11
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Бондаренко В.П.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. №01-15/01/09/488 від 16.05.2011 року, ОСОБА_2 дов. №01-15/01/09/2108 від 30.06.2011 року
третьої особи - ОСОБА_3, дов. №02-17/2/2462 від 12.11.2010 року
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3336 П/1-18) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.07.2011 року у справі № 18/1475/11
за позовом Управління майном комунальної власності міста, м. Полтава,
до Суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м. Полтава,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Полтавська міська рада, м. Полтава,
про розірвання догоовру оренди,
встановила:
Позивач, Управління майном комунальної власності міста, звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до відповідача, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, про розірвання укладеного сторонами договору оренди № 175/15 від 21.01.2005 року, нотаріально посвідченого 21.01.2005 року Оканенко Т.Є., нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за "1-133, зі змінами та доповненнями, внесеними 29.04.2005 року за № 57 а, а також зобов’язання звільнити орендовані за цим договором приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протягом 15 днів з моменту набрання чинності рішення суду про розірвання договору оренди.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.07.2011 р. у справі № 18/1475/11 (суддя Тимченко Б.П.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач не погоджується з цим рішенням господарського суду першої інстанції, оскільки вважає, що воно винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не обгрунтував свої твердження щодо неправильного проведення позивачем розрахунку заборгованості по орендній платі та не зазначив, у чому полягає неправильність застосованої позивачем методики розрахунку та її невідповідність умовам договору оренди.
Також вказує на те, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач навів достатні належні та допустимі докази того, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за користування орендованим приміщенням протягом тривалого часу, що є істотним порушенням умов пункту 5.2. договору оренди, оскільки станній платіж ним був проведений 24 грудня 2009 року в рахунок орендної плати за жовтень 2009 року.
Крім того, зазначає, що надані відповідачем суду докази на підтвердження належного виконання ним пункту 3.2.12 договору оренди щодо ремонту фасаду будівлі не містять погоджувального документу управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Полтавської міської ради.
Також вказує на те, що факт фактичного використання АБ «Полтава - банк»частини площі орендованої ФОП ОСОБА_4 було зафіксовано в акті обстеження від 15.03.2011 року, що свідчить про фактичне виконання цими сторонами умов договору суборенди.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу позивача та її представник в судовому засіданні підтримує цю скаргу, просить її задовольнити та скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Свою правову позицію обгрунтовує тим, що рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2011 року по справі № 18/1225/11 задоволено позовні вимоги Управління майном комунальної власності міста до ФОП ОСОБА_4 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування нежилим приміщенням по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві в сумі 810625,51 грн. Вказане рішення відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для вирішення даної справи.
Також вказує на те, що в порушення умов пункту 3.2.12 договору оренди позивачем не було отримано попереднього погодження Управління з питань містобудування та архітектури для проведення ремонту фасаду орендованої будівлі.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, 04.10.2011 року на адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку із його хворобою.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином його нез"явлення унеможливить розгляд даної справи.
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши усні пояснення представників позивача та третьої особи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 21.01.2005 року між Управлінням майном комунальної власності міста, орендодавцем, та Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4, орендарем, було укладено договір оренди № 175/15, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування 43/100 частини нежитлового приміщення (кінотеатр) за адресою АДРЕСА_1, яке буде використовуватись під демонстрацію кінофільмів і знаходиться на балансі кінотеатру ім. Котляревського. Право на оренду орендар одержав на підставі розпорядження Полтавського міськвиконкому №67-р від 03.02.2004 року та розпорядження Полтавського міськвиконкому №20-р від 14.01.2005 року. Загальна площа переданого об’єкту 776,20 кв.м. Орендна плата за перший місяць оренди встановлювалась у розмірі з 01.01.2005 року по 14.01.2005 року –17 618,28 грн., а з 14.01.2005 року в сумі 19793,47 грн/міс. Всього сторонами була досягнута домовленість , що за весь термін оренди сума орендної плати повинна скласти –2 137 694,76 грн. Строк дії договору з 01.01.2005 року по 31.12.2013 року.
Договір було посвідчено державним нотаріусом четвертої Полтавської державної нотаріальної контори Оканенко Тетяною Євгеніївною, зареєстровано в реєстрі за № 1-133. Сплачено держмито в сумі 21 376,95 грн.
29 квітня 2005 року до вищевказаного договору було внесено зміни і доповнення, відповідно до яких було збільшено площу приміщень що надавались в оренду до 1005,0 кв.м. в т.ч. 205,7 кв.м. загального користування.
Додатковою угодою збільшено розмір орендної плати з 14 січня 2005 року до розміру 27 298,27 грн. Вказані зміни були посвідчені державним нотаріусом Четвертої державно нотаріальної контори.
Відповідно до пункту 3.2.5 договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі та в термін згідно з договором.
Згідно з пунктом 5.2 договору оренди орендна плата вноситься орендарем не пізніше 5 числа наступного місяця за попередній місяць. Під час внесення чергового платежу сума орендної плати (з ПДВ) за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування суми місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно із статтею 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.
Позивач у позові як на підставу для розірвання договору оренди посилається на порушенням позивачем п.3.2.5. договору оренди (проведення розрахунків за орендне користування майном), пункту 3.2.4. (відповідач не застрахував орендоване майно), пункту 3.2.12 (невиконання відповідачем ремонту фасаду орендованої будівлі) та пункту 3.1.2. (відповідач без дозволу передав в суборенду частину орендованого приміщення), а також порушення відповідачем положень статей 35, 188, 291 ГК України, статей 651, 783 Цивільного кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, посилався на наступне.
Так, на думку господарського суду першої інстанції є безпідставними вимоги позивача щодо розірвання договору оренди з тих підстав, що відповідач не проводить розрахунків за орендоване майно, як це передбачено пункту 3.2.5. договору оренди, так як питання існування чи відсутності заборгованості відповідача за користування орендованим майном вирішується у іншому судовому процесі (справа № 18/1225/11, розглядається господарським судом Полтавської області, рішення суду не набрало законної сили) за участю цих же сторін.
При цьому, сторони не надали акту звірки, чи іншого документу, яким би прямо підтверджувалось наявність заборгованості відповідача, а надані сторонами судові рішення- постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2010 року по справі №5/76 та постанова Вищого господарського суду України від 01 лютого 2011 року по справі № 5/76 визначають, що між сторонами існує спір щодо розміру орендної плати за договором оренди.
За висновком місцевого господарського суду, за змістом вказаних постанов судів апеляційної та касаційної інстанції визначається, що для визначення розміру орендної плати необхідно брати розмір орендної плати, встановлений сторонами в додатковій угоді до договору оренди 29 квітня 2005 року, якою визначено орендну плату в розмірі 27 298,27 грн.
При наданні суду розрахунку орендної плати за договором оренди № 175/15 від 21.01.2005 року позивач визначив розмір орендної плати за період листопад 2009 року- січень 2011 року, який, на думку господарського суду першої інстанції, не узгоджується з умовами договору та змістом судових рішень по справі №5/75.
Замість вирахування орендної плати з базової ставки орендної плати 27 298,27 грн позивач за листопад 2009 року вказав 42617,47 грн, грудень 2009 року 43001,03 грн,січень 2010 року –43775,05 грн, лютий 44606,78 грн., березень 45008,24 грн, квітень 44873,22 грн, травень 44603,98 грн, червень 44425,56 грн, липень 44336,71 грн, серпень 44868,75 грн, вересень 46169,94 грн, жовтень 46400,79 грн, листопад 46539,99 грн, грудень 46912,31 грн, січень 2011 року –47381,43 грн. Наведені розміри орендної плати ставлять під сумнів правильність розрахунків позивача та його твердження про існування боргу відповідача по орендній платі.
При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні достовірні дані про дійсний стан фінансових взаєморозрахунків сторін, і, враховуючи що питання стягнення заборгованості перебуває на розгляді суду, він не вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання договору оренди лише на підставі того, що відповідач не проводить розрахунків за договором оренди згідно п. 3.2.5. договору.
Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив, що зі змісту листа-пропозиції позивача щодо розірвання договору оренди № 175/15 від 21.01.2005 року вбачається, що він не посилався як на підставу для розірвання договору на порушення відповідачем пунктів п. 3.2.4., п.3.2.12., . 3.1.2 договору оренди, що позбавляє його права ініціювати перед судом питання про розірвання договору в зв’язку з порушенням відповідачем вказаних пунктів договору.
До того ж, як вказав місцевий господарський суд, відповідач надав суду договір добровільного страхування майна юридичних осіб (фізичних осіб підприємців) від 03.01.2010 року, за яким застраховані будівлі та споруди(п.4.2.(1) договору страхування), які перебувають за адресою : АДРЕСА_1 (п.4.4. договору страхування). Суду надано також договір страхування майна юридичних осіб (фізичних осіб підприємців) від 03.01.2011 року, за яким також застраховано об’єкт оренди.
Щодо порушення відповідачем умов договору, а саме п. 3.2.12 договору оренди в частині непроведення ремонту фасадів, місцевий господарський суд зазначив, відповідач у судовому засіданні надав копії договорів підряду, за якими підрядні організації за замовленням та за кошти відповідача провели ремонт фасаду орендованої відповідачем будівлі та здійснили роботи з підсвічування фасадів будівлі по АДРЕСА_1 (договір №01 від 15.06.2007 року та акт виконаних робіт за червень, а також договір №123 від 21 грудня 2007 року з актом виконаних робіт за грудень 2007 року).
При цьому, місцевий господарський суд погодився з позицією відповідача і дійшов до висновку, що відповідач протягом дії договору повинен був виконати один ремонт фасаду орендованої будівлі. Мова про щорічні, чергові чи інші періодичні ремонти фасаду у п.3.2.12 договору оренди не йде. Слово ремонт виконано сторонами під час підписання договору оренди у однині, а для обґрунтованості твердження позивача про періодичність таких ремонтів це слово у договорі мало б бути у множині, як «ремонти», або повинно бути уточнення щодо періодичності таких ремонтів, як це передбачено, наприклад п. 3.2.6. де передбачена щорічність проведення поточного ремонту.
Також місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача порушення пункту 3.1.2.договору оренди щодо отримання дозволу для передачі в суборенду частину орендованого приміщення, оскільки відповідач надав суду погодження Виконавчого комітету Полтавської міської ради на роботу філії №6 ТОВ «Монте-Карло ЛТД»і повідомив, що будь-які суборендатори не працюють без погодження із власником майна.
Наданий позивачем договір суборенди відповідача з АБ «Полтава-Банк»від 1 квітня 2008 року надано суду за відсутності акту приймання-передачі майна в суборенду, чи іншого документу, що підтверджує фактичну передачу у суборенду орендованого відповідачем майна.
У зв"язку з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином виконує умови договору оренди № 175/15 від 21.01.2005 року.
Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком, зважаючи на таке.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, нараховуючи 27298,27 грн. збитків, виходив з базової ставки орендної плати, керуючись умовами п.5.2. договору оренди, розрахунком орендної плати (додаток 1 до додаткової угоди від 29.04.2005 року до договору оренди) зробленим відповідно до пункту 11 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням другої сесії Полтавської міської ради двадцять четвертого скликання від 29 серпня 2002 року, яка діяла на момент укладення договору оренди та змін до нього, та пунктом 14 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням сімнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 9 серпня 2007 року, яка діє й на даний час.
Так відповідно до пункту 5.2. договору оренди та розрахунку, який є невід'ємною частиною додаткової угоди сторонами визначено, що «розрахунок орендної плати здійснюється за кожний наступний місяць оренди шляхом корегування суми місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць».
Отже, розрахунок орендної плати за конкретний місяць проводиться, виходячи з суми орендної плати, сплаченої орендарем в місяці, що передував тому, за який нараховується орендна плата, а не виходячи з базової ставки, зазначеної в додатковій угоді, як помилково зазначив місцевий господарський суд.
При цьому, базова орендна ставка діяла лише в конкретний проміжок часу на момент укладення додаткової угоди та розраховувалась за вищезазначеною методикою.
Укладаючи договір оренди та додаткову угоду, відповідач не заперечував щодо запропонованої методики нарахування орендної плати, яка чітко викладена в договорі та змінах і доповненнях до нього, які не заперечуються відповідачем. Розмір орендної плати нарахованої за цією ж методикою та сплаченою відповідачем за період, що передував укладенню угоди від 29.04.2005 року до договору оренди також відповідачем не оспорюється.
Отже, посилаючись в оскаржуваному рішенні на наданий відповідачем у відзиві розрахунок переплати по орендній платі, суд всупереч вимогам частини 2 статті 35 ГПК України взяв до уваги ту обставину, яка уже була предметом розгляду господарськими судами апеляційної та касаційної інстанції за участю тих самих сторін і яка судами була відхилена як така, що є неспроможною.
Так, при прийнятті постанов Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 року по справі № 5/76 та Вищого господарського суду України від 01.02.2011 року по справі № 5/76 суди належним чином проаналізували ті доводи, які відповідач повторно наводить у відзиві, та визнали ці доводи такими, що не заслуговують на увагу, відмовивши йому в задоволенні позову.
А тому, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність спору з питань, які уже вирішені судами, та безпідставно залишив поза увагою факт невиконання відповідачем судових рішень, що набрали законної сили.
Крім того, господарський суд першої інстанції не зазначив, у чому полягає неправильність застосованої позивачем методики розрахунку та її невідповідність умовам договору оренди.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до пункту 3.2.5 договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату в розмірі та в термін згідно з договором.
Пунктом 5.2. договору оренди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 5 числа наступного місяця, орендар перераховує орендну плату за попередній місяць. При цьому, сторони погодили, що під час внесення чергового платежу сума орендної плати (з ПДВ) за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суми місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Однак, починаючи з 01.11.2009 року відповідач в порушення статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та вимог п. п. 3.2.5, 5.2. договору оренди ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати за користування майном.
Також, рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2011 року по справі № 18/1225/11 задоволено позовні вимоги Управління майном комунальної власності міста до ФОП ОСОБА_4 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування нежилим приміщенням по вул. Жовтневій, 31 у м. Полтаві в сумі 810625,51 грн.
Відповідно до частини 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2011 р. по справі № 18/1225/11 було стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Управління майном комунальної власності міста, м. Полтава, 810625, 51 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди, розірвання якого є предметом спору у даній справі.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2011 року по справі № 18/1225/11 рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2011 р. по справі № 18/1225/11 було залишено без змін.
Однак, посилання місцевого господарського суду на рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2011 р. по справі № 18/1225/11 є безпідставним, так як на час розгляду справи №18/1475/11 в суді першої інстанції, рішення господарського суду Полтавської області від 23.06.2011 р. по справі № 18/1225/11 ще не було переглянуто в апеляційному порядку.
Отже, позивач довів факт того, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за користування орендованим приміщенням протягом тривалого часу, що є істотним порушенням умов пункту 5.2. договору оренди. Останній платіж ним був проведений 24 грудня 2009 року в рахунок орендної плати за жовтень 2009 року. Дана обставина не заперечувалась і відповідачем, який не надав ні позивачу, ні суду доказів здійснення платежів по орендній платі і це є встановленим фактом.
При цьому, відсутність акту звірки взаєморозрахунку по орендній платі не спростовує факту невиконання відповідачем обов"язку зі сплати орендної плати.
До того ж, постановами Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 року по справі № 5/76 та Вищого господарського суду і України від 01.02.2011 року по справі № 5/76, які в силу частини 2 статті 35 ГПК України мають преюдиційне значення для даної справи, визнано, що зроблені відповідачем по жовтень 2009 року платежі по орендній платі здійснено у відповідності з умовами договору оренди, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача про наявність у нього переплати по орендній платі.
Визнання судами нікчемними додаткових угод та змін до договору оренди, які не були нотаріально посвідченні, жодним чином не робить недійсною методику нарахування орендної плати визначену сторонами у договорі оренди та не звільняє відповідача від сплати орендних платежів у розмірах та в строки, визначені договором оренди.
Окрім того, згідно з пунктом 3.2.12 договору оренди орендар зобов'язувався виконати ремонт фасаду, попередньо погодивши його з управлінням архітектури та містобудування.
Однак, надані відповідачем суду докази на підтвердження належного виконання ним пункту 3.2.12 договору оренди щодо ремонту фасаду будівлі не містять погоджувального документу управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Полтавської міської ради, що свідчить про здійснення в 2007 році відповідачем ремонту фасаду будівлі, без попереднього погодження з управлінням архітектури та містобудування.
У зв"язку з цією обставиною, без висновку управління архітектури та містобудування неможливо встановити, чи були дотриманні вимоги законодавства при проведенні ремонтних робіт та чи не були при цьому порушені будівельні норми.
Також, матеріали справи містять докази того, що відповідачем допущене порушення пункту 3.1.2. договору оренди, оскільки ним передано частину орендованих приміщень без письмового дозволу орендодавця в суборенду іншій особі.
При цьому, факт фактичного використання сторонньою особою АБ «Полтава - банк»частини площі орендованої ФОП ОСОБА_4 було зафіксовано в акті обстеження від 15.03.2011 року, що свідчить про фактичне виконання сторонами умов договору суборенди.
Доказів на підтвердження отримання відповідачем письмового дозволу орендодавця на укладення договору суборенди ФОП ОСОБА_4 ані місцевому господарському суду, ані господарському суду апеляційної інстанції надано не було і в матеріалах справи такі докази відсутні., а наданий відповідачем дозвіл орендодавця на суборенду орендованого приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю "Монте -Карло ", не є неналежним доказом, так як не стосується даної справи.
Також місцевий господарський суд дійшов хибного висновку щодо належного виконання відповідачем умов договору оренди по страхуванню об'єкта оренди.
Так, в оскаржуваному рішенні зазначено на факт наявності договорів оренди, однак місцевий господарський суд не з'ясував факту фактичного виконання відповідачем договорів страхування, зокрема, внесення ним страхових платежів у визначеному договорами розмірі, тоді як відповідно до пункту 6.2 наданих відповідачем договорів страхування без внесення страхувальником страхових платежів договори є таким, що не набрали чинності .
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини, які не були доведені, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а також порушив норми матеріального права, у зв"язку з чим вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким позов слід задовольнити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Полтавської області від 14.07.2011р. у справі № 18/1475/11 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Розірвати договір оренди №175/15 від 21.01.2005 року, укладений між Управлінням майном комунальної власності міста, м. Полтава, (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36, ідентифікаційний код13967034) та Приватним підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), нотаріально посвідчений 21.01.2005 року ОСОБА_6, нотаріусом Четвертої Полтавської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №1-133.
Зобов’язати Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1 протягом 15 днів з моменту набрання чинності рішення суду про розірвання договору оренди.
Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 127,50 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис) Сіверін В. І.
Суддя (підпис) Терещенко О.І.
Суддя (підпис) Бондаренко В.П.
Повний текст постанови складено 10.10.2011 року.
Згідно з оригіналом
помічник судді Колєснік Н.Ю.
11 10.2011