КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2011 № 55/93
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі:
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 – дов б/н від 30.05.2011
ОСОБА_2 – дов. б/н від 01.10.2009
від відповідача: ОСОБА_3 – дов. №92 від 26.04.2010
ОСОБА_4 – дов. б/н від 08.07.2010
від третьої особи: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Держаного підприємства „Український медичний центр безпеки
дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони
здоров’я України
на Рішення Господарського суду м. Києва
від 07.06.2011
у справі №55/93 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Держаного підприємства „Український медичний центр безпеки
дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони
здоров’я України
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Український медичний
центр безпеки дорожнього руху”
третя особа Міністерство охорони здоров’я України
про визнання відсутності права на здійснення певних дій
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Державного підприємства “Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони здоров’я України (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” (надалі - вдповідач) про:
- визнання відсутності права у Товариства з обмеженою відповідальністю “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” на здійснення навчання медичних працівників методам проведення передрейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, на видачу свідоцтв про право на проведення перед рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, на видачу номерних штампів з висновком про придатність до керування транспортним засобом;
- визнання недійсними свідоцтва про право на проведення перед рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, видані Товариством з обмеженою відповідальністю “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” (за переліком);
- визнання недійсними індивідуальні номерні штампи з висновком про придатність до керування транспортним засобом, видані Товариством з обмеженою відповідальністю „Український медичний центр безпеки дорожнього руху” (за перліком).
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 у справі №55/93 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Держане підприємство „Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони здоров’я України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі від 07.06.2011 у справі №55/93, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, судом першої інстанції при прийнятті рішення було неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки, викладені в рішенні суду не відповідають дійсним обставинам справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Крім того, на думку апелянта, мало місце порушення судом норм матеріального права.
Третя особа в судове засідання не з’явилась, поважних причин неявки суду не повідомила, хоча про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
05.01.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір про співпрацю з регіональним представником №23, за яким позивач уповноважив відповідача вчиняти дії, в тому числі щодо участі в організації навчання медичних працівників методам проведення передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, в тому числі укладати угоди зі слухачами, що будуть проходити вищезазначене навчання.
Крім того, 05.01.09 між позивачем та ОСОБА_5 був підписаний договір про співпрацю з уповноваженим регіональним представником №30, за яким позивач уповноважив ОСОБА_5, яка є керівником відповідача, вчиняти дії, в тому числі щодо участі в організації навчання медичних працівників методам проведення передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспорту, накопичувати та узагальнювати результати діяльності в цій сфері, створювати архіви та бази даних, на підставі яких видавати свідоцтва (ф. 141-о), інші довідки та витяги.
Як встановлено судом першої інстанції 25.01.2010 відповідач видав ОСОБА_6 свідоцтво про право проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів за підписом ОСОБА_5
01.04.2010 відповідач видав ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 свідоцтва про право проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів за підписом ОСОБА_5
Як вбачається із доводів апеляційної скарги, позивач вважає, що оскільки 16.06.2009 він направив Відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення №314 повідомлення щодо дострокового розірвання договору про співпрацю з 02.07.2009, та розірвання було погоджено відповідачем, то з 02.07.2009 відповідач не мав права організовувати навчання медичних працівників методами предрейсових та післярейсових перевірок водіїв транспортних засобів, оскільки не був ні регіональним представником позивача, ні наркологічним закладом, відповідно до Порядку №339.
Проте, як вбачається із пункту 2 Порядку навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.11.1997 №339, Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій спільно з Науково-методичним та клініко-реабілітаційним центром з проблем хімічних залежностей МОЗ України організовують навчання при наркологічних закладах відповідно до чинного законодавства.
Вказаним спростовується твердження позивача, що він є єдиною організацією уповноваженою здійснювати діяльність щодо навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.11.1997р. №339, втратив свою чинність 06.04.2010 на підставі Наказом МОЗ України від 27.02.2010р. №175 „Про внесення змін до наказу МОЗ України від 28.11.97 №339”.
Таким чином до 06.04.2011 позивач не мав виключного права здійснювати діяльність щодо навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів.
Відповідач припинив проведення вищезазначеного навчання з 06.04.2010.
Даний висновок також міститься у рішення господарського суду міста Києва від 21.09.2010 при розгляді справи №38/255 за позовом Державного підприємства “Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій до Всеукраїнської громадської асоціації “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” та до Товариство з обмеженою відповідальністю “Український медичний центр безпеки дорожнього руху” про зобов’язання припинення дій та визнання недійсними свідоцтв, штампів, довідок про включення до єдиного реєстру штампів медичних працівників. Вказане рішення набрало законної сили.
При цьому, з огляду на те, що сторони у даній справі є сторонами і у справі №38/255, рішення у останній є преюдиціальним у розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що права та інтереси позивача на час звернення до суду з позовом порушені не були, оскільки до 06.04.2010 позивачеві не належало виключне право на здійснення діяльність щодо навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, позивач також не був контролюючим органом у сфері здійснення вказаної діяльності.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що для вирішення даного спору факт законності або незаконності здійснення відповідачем вищевказаної діяльності до 06.04.2011 не має значення для вирішення спору, оскільки до вказаної дати позивач не був контролюючим органом у сфері здійснення діяльність щодо навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів та не володів виключним правом на здійснення такої діяльності.
Крім того, позивачем не доведено здійснення відповідачем після 06.04.2010 дій, щодо навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, у зв’язку з чим позовна вимога про визнання відсутності права у відповідача на здійснення таких дій задоволенню не підлягає.
Разом з тим колегія суддів зазначає, що право на звернення із аналогічними вимогами про визнання недійсними свідоцтв та штампів, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю „Український медичний центр безпеки дорожнього руху” до 06.04.2011, а також про визнання відсутності права в останнього здійснювати діяльність щодо навчання медичних працівників методам проведення передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів залишається за контролюючим органом, зокрема Міністерством охорони здоров’я України.
Таким чином, оскільки права та інтереси позивача на час звернення до суду з позовом порушені не були, то підставою для задоволення позовних вимог відсутні.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Держаного підприємства „Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони здоров’я України задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2011 у справі №55/93 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Держаного підприємства „Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій” Міністерства охорони здоров’я України залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2011 у справі №55/93 залишити без змін.
Матеріали справи №55/93 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.