КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2011 № 16/335
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі:
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 – дов. №257 від 20.07.2011
від відповідача: не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Український страховий стандарт”
на рішення господарського суду міста Києва
від 02.08.2011
у справі №16/335 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Український
страховий стандарт”
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія „Оранта”
про відшкодування шкоди в порядку регресу 14988,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Український страховий стандарт” (надалі – ПрАТ „СК „Український страховий стандарт”, позивач) про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (надалі – ВАТ НАСК „Оранта”, відповідач) 14988,38 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.08.2011 у справі №16/335 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПрАТ „СК „Український страховий стандарт” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2011 у справі №16/335 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що суд першої інстанції повинен був здійснити запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України, з метою отримання інформації щодо страховика цивільно-правової відповідальності власника автомобіля Skoda, державний номер НОМЕР_1, або прийняти до уваги витяг з Централізованої бази даних як належний доказ, що підтверджує факт страхування цивільно-правової відповідальності власника вказаного автомобіля у відповідача.
Відповідач в судове засідання не з’явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
29.08.2007 між АСТ „АИС Поліс”, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено договір №05/К020935 добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави, за умовами якого був застрахований транспортний засіб „Gееlly”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (налаі – автомобіль „Gееlly”) . Строк дії договору становить з 30.08.2007 по 29.08.2008.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2008 на автомобільній дорозі Київ-Ковель в с. Буча сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля „Gееlly”, яким керував власник автомобіля – ОСОБА_2 та транспортного засобу „Skoda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, у зв'язку з чим застрахований автомобіль „Gееlly” отримав механічні пошкодження.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва у справі №3-24698/08 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні ДТП, яка сталась 01.05.08 та притягнуто до адміністративної відповідальності.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.05.08 страхувальник позивача – ОСОБА_2 звернувся із заявою №741 до позивача про виплату страхового відшкодування за договором №05/К 020935 від 29.08.07.
Згідно звіту №1856 від 15.05.2008, складеного Національним центром незалежних експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Gееlly”, внаслідок ДТП склала 18172,79 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 09.06.2008 позивач на підставі розрахунку суми страхового відшкодування від 04.06.2008, на підставі акту №1037-1116/08 від 04.06.08, виходячи зі звіту №1856 від 15.05.2008 здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 15175,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3024 від 09.06.2008.
Частиною 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування матеріальної шкоди, яка була завдана в результаті ДТП, що трапилась 01.05.2008 в розмірі 14988,38 грн. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач застрахував за полісом ВАТ „НАСК „ОРАНТА” №ВА/3656365 цивільно-правову відповідальність ОСОБА_3 - відповідальної особи за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 35.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.
Згідно із ст. 37.1. Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Доказів того, що позивач звертався до відповідача із заявою щодо виплати страхового відшкодування або претензією про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у встановленому законом порядку, до матеріалів справи не надано.
Претензія №617/500/2011 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу від 19.07.2011, правомірно не прийнята судом першої інстанції в якості належного доказу звернення до відповідача в порядку ст. ст. 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, оскільки, відповідно до фіскального чеку №3768 від 20.07.2011 та штемпеля на повідомленні про вручення поштового відправлення, вона надіслана ВАТ „НАСК „Оранта” - 20.07.2011 та отримана його представником - 25.07.2011, що підтверджується штемпелем на повідомленні поштового відправлення, тобто після порушення провадження у справі №16/335.
Позивач звернувся з позовом до суду - 08.06.2011, що підтверджується штемпелем на конверті, в якому до місцевого господарського суду надійшла позовна заява.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що на момент звернення до Господарського суду міста Києва із позовом, у Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Український страховий стандарт” була відсутня його підстава, оскільки належних доказів звернення позивача до відповідача чи повідомлення його про настання страхового випадку та виплату ним страхового відшкодування позивачем суду не надано.
Крім того, позивачем не надано належних доказів страхування відповідачем цивільно-правової відповідальності винної в ДТП 01.05.08 особи – ОСОБА_3
Із наданого позивачем витягу з централізованої бази даних МТСБУ, на який посилається позивач в якості доказу факту страхування відповідачем цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 за полісом №ВА/3656365, не можливо встановити, до якого типу відповідно до положень статті 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (яка була чинною на момент скоєння ДТП), віднесено даний договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Не можливим видається також встановити ліміт відповідальності страховика за вказаним полісом, а також розмір франшизи, оскільки належним чином завіреної копії полісу №ВА/3656365 до матеріалів справи не надано.
Крім того, суду першої інстанції не було надано належних доказів правомірності керування ОСОБА_3 автомобілем „Skoda” (посвідчення водія, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреність, маршрутний лист тощо).
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не доведено та не надано суду належних доказів порушення відповідачем його права чи законного інтересу на час звернення з даним позовом.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Український страховий стандарт” задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2011 у справі №16/335 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Український страховий стандарт” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 02.08.2011 у справі №16/335 залишити без змін.
Матеріали справи №16/335 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Новіков М.М.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.