РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р. Справа № 2/5007/86/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Савченко Г.І.
судді Грязнов В.В. ,
судді Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача1 - не з"явився
Від позивача2 - представник ОСОБА_1., дов. №169-Ф/11 від 01.07.2011 року
Від відповідача1 - не з"явився
Від відповідача2 - не з"явився
Від відповідача3 - не з"явився
Від органу прокуратури - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.09.11 р. у справі № 2/5007/86/11 (суддя Тимошенко О.М.).
за позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі
1 Національного банку України, м. Київ
2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол", м. Житомир
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленора", м. Дніпропетровськ
Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу заставленого майна
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01 вересня 2011 року у справі №2/5007/86/11.
З метою забезпечення позову заступника прокурора м.Києва накласти арешт на майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Пірсан" (49022, м.Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Океанська, 11; код 34590069), а саме на:
-АЗС загальною площею 186,7 кв.м., розташованої за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с.Оліївка, 140-й км авто дороги «Київ-Чоп» (праворуч розміщено комплекс АЗС № 16);
-АЗС загальною площею 104,6 кв.м., розташованої за адресою: Житомирська обл., Малинський район, сільська рада Українська, автодорога «Київ-Ковель-Ягодин», км 92+900 (праворуч).
Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Пірсан" подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду. Просить її скасувати.
ТОВ «ПІРСАН»вважає, що вказана ухвала є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного:
Умовою для застосування заходів забезпечення позову відповідно до приписів ст. 66 Господарського процесуального кодексу України є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Крім цього, відповідно до вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Не зважаючи на це, оскаржувану ухвало було прийнято без наявності відповідних доказів того, що майно, яке перебуває у власності ТОВ «ПІРСАН»дійсно може бути знищено чи пошкоджено. Вказаних доказів позивач взагалі не надав, та обмежився викладенням в позовній заяві загальних підстав, які, на думку позивача, є умовою для застосування запобіжних заходів.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому, ТОВ «ПІРСАН»вважає, що вказані вимоги судом першої інстанції виконано не було, оскільки предметом позовної зави прокурора міста Києва є визнання недійсними договорів
купівлі продажу об'єктів нерухомого майна (негаторний позов), а не витребування арештованого майна з чужого, незаконного володіння. Враховуючи це, застосування заходів забезпечення у вигляді арешту майна, яке не є предметом позовних вимог, є порушенням майнових прав та інтересів нашого підприємства оскільки ТОВ «ПІРСАН»є добросовісним набувачем бо придбало за договором об'єкт нерухомості (АЗС) від ТОВ «Ленора», яке мало право на відчуження зазначеного майна.
В судове засідання представник апелянта, інших відповідачів, органу прокуратури, першого позивача не з"явились. В установленому порядку були повідомлені про час і місце судового засідання. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без їх участі.
Представник другого позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" м.Київ, в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду заперечує доводи апеляційної скарги. Вважає забезпечення позову законним.
Дослідивши докази у справі, Рівненський апеляційний господарський суд встановив.
Прокурор звернувся з позовом, в якому заявлено вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу заставленого майна, а саме:
-договору від 25.08.2009 р. купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - АЗС загальною площею 186,7 кв.м., розташованої за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с.Оліївка, 140-й км авто дороги «Київ-Чоп» (праворуч розміщено комплекс АЗС № 16), укладеного між ТОВ "Житомир-Петрол" (м.Житомир) та ТОВ "Ленора" (М.Дніпропетровськ);
-договору від 12.08.2009 р, купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - АЗС загальною площею 104,6 кв.м., розташованої за адресою: Житомирська обл., Малинський район, сільська рада Українська, автодорога «Київ-Ковель-Ягодин», км 92+ 900 (праворуч), укладеного між ТОВ "Житомир-Петрол" (м.Житомир) та ТОВ "Ленора" (М.Дніпропетровськ);
-договору від 23.06.2010 р. купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - АЗС загальною площею 186,7 кв.м., розташованої за адресою: Житомирська обл., Житомирський район, с.Оліївка, 140-й км авто дороги «Київ-Чоп» (праворуч розміщено комплекс АЗС № 16), укладеного між ТОВ "Ленора" (М.Дніпропетровськ) та ТОВ "Пірсан" (М.Дніпропетровськ);
-договору від 23.06.2010 р. купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна - АЗС загальною площею 104,6 кв.м., розташованої за адресою: Житомирська обл., Малинський район, сільська рада Українська, автодорога «Київ-Ковель-Ягодин», км 92+900 (праворуч), укладеного між ТОВ "Ленора" (М.Дніпропетровськ) та ТОВ "Пірсан" (М.Дніпропетровськ).
Крім того прокурор просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на вищевказані автозаправочні станції посилаючись на те, що вони в свій час були передані Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" в іпотеку ТОВ"Укрпромбанк" в забезпечення виконання зобов'язань на підставі Генерального договору №36-08 від 25.02.08 та відповідних йому кредитних договорів, які укладені між ТОВ"Укрпромбанк" та ТОВ"Житомир-Петрол"; вказані автозаправочні станціє є предметом спірних договорів купівлі-продажу, оскільки були незаконно відчужені за цими договорами Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленора", а останнє в свою чергу відчужило ці автозаправочні станції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан", тому невжиття заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення суду по даній справі.
Задовольняючи клопотання про забезпечення позову місцевий господарський суд виходив з того, що майно на яке прокурор просить накласти арешт неодноразово перепродавалось за договорами, які є предметом даного спору, тому у суду є підстави вважати, що ТОВ "Пірсан", за яким на даний час зареєстроване право власності на це майно, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно та довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно, може скористатись своїм правом власника на це майно і відчужити його, в результаті чого виконання рішення стане не можливим (при умові встановлення правомірності вимог прокурора).
Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд як за заявою сторони так і за своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Відповідно до ст.67 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Предметом спору є визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, тобто спір немайнового характеру. Забезпечуючи позов шляхом накладення арешту на майно, місцевий господарський суд не вказав яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що випливає із спору немайнового характеру.
Судова колегія приймає до уваги ту обставину, що в позовній заяві не ставиться вимога про застосування реституції щодо повернення майна.
Ухвала місцевого господарського суду не грунтується на достатньо обгрунтованих припущеннях, які б свідчили, що майно яке перебуває у власності відповідача може зникнути, бути знищеним, зменшиться за кількістю.
Таким чином, висновки викладені в ухвалі місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105,106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пірсан" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01 вересня 2011 року по справі №2/5007/86/11 задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 01 вересня 2011 року по справі №2/5007/86/11 скасувати.
3. Матеріали справи №2/5007/86/11 повернути в господарський суд Житомирської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.
Суддя Мельник О.В.
01-12/14168/11