ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"10" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 41/180пн  

Вищий господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Євсікова О.О.,

розглянувши

касаційну скаргу ОСОБА_4

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р. (головуючий суддя: Величко Н.Л.., судді: Азарова З.П., Склярук О.І.)

на рішенняГосподарського суду Донецької області від 26.10.2010 р. (суддя Гончаров С.А.)

у справі№ 41/180пн Господарського суду Донецької області

за позовомПрокурора м. Харцизька в інтересах держави в особі Харцизької міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Меркурій"

провизнання недійсними статуту, установчого договору, скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.10.2010 р. у справі №41/180пн позовні вимоги задоволені у повному обсязі: визнано недійсним установчий договір Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Меркурій”,  визнано недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Меркурій”, зареєстрований розпорядженням виконавчого комітету Харцизької міської ради народних депутатів м. Харцизька № 143-р від 26.02.1996 р., визнано недійсним статут товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Меркурій”, державну реєстрацію редакції якого проведено 11.12.2007 р., скасовано державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Меркурій”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р. (головуючий суддя: Величко Н.Л.., судді: Азарова З.П., Склярук О.І.) рішення  Господарського суду Донецької області від 26.10.2010р. у справі № 41/180пн залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 111 Господарського  процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні  їх пункти та статті.

Згідно з положеннями частини другої статті 1115 та частин першої та другої статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Як вбачається з касаційної скарги, остання містить посилання на ряд норм законодавства (зокрема ГПК України, ЦК України, Закону України "Про господарські товариства"), однак скаржником чітко не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Скаржник не вказує конкретних норм, які були порушені судами попередніх інстанцій, та зазначає, що ними було прийнято оскаржувані рішення без врахування системного тлумачення наведених ним норм права, знову ж таки не вказуючи, які конкретні норми, на думку скаржника, підлягали застосуванню.

Натомість, скаржник в касаційній скарзі посилається на обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, а також стверджує, що при вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про достовірність наявних в матеріалах справи доказів, наданих на підтвердження позовних вимог, та просить суд касаційної інстанції додатково перевірити такі докази.

При цьому судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

1.          Повернути ОСОБА_4 касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.08.2011 р., рішення  Господарського суду Донецької області від 26.10.2010 р. у справі № 41/180пн та додані до неї документи без розгляду.

2.          Матеріали справи № 41/180пн повернути Господарському суду Донецької області.

Головуючий суддяС.В. Мирошниченко

суддіТ.Л. Барицька

О.О. Євсіков