ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2011 р. Справа № 32/62
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Козир Т.П.,
Іванової Л.Б.,
Губенко Н.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36"
на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 17.08.2011
у справі№ 32/62 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36"
до відповідача: ОСОБА_4
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_5, дов.від 16.12.2010 б/н
відповідача: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36" у лютому 2011 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36" від 26.05.2010 б/н, укладеного між сторонами по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі №32/62 (суддя Хрипун О.О.) провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі №32/62 (колегія суддів у складі: Кропивна Л.В. – головуюча, Рудченко С.Г., Пашкіна С.А.) відмовлено ТОВ "Київське управління механізації № 36" у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 32/62, апеляційну скаргу ТОВ "Київське управління механізації № 36" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 32/62 залишено без розгляду, у зв'язку з її поданням після закінчення строків на апеляційне оскарження, встановлених законом.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі №32/62 та передати справу №32/62 до Київського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у цій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації №36 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36" від 26.05.2010 б/н, укладеного між сторонами по справі припинено провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки цей спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Вказана ухвала місцевого господарського суду винесена 08.04.2011, відправлена сторонам по справі 13.04.2011, про що свідчать відмітки канцелярії суду першої інстанції, проставлені на звороті ухвали. В матеріалах справи відсутні докази неотримання позивачем чи повернення поштовим відділенням копії цієї ухвали, надісланої на адресу позивача.
У липні 2011 року позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.04.2011 у справі № 32/62, одночасно заявивши клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження мотивовано тим, що ТОВ "Київське управління механізації №36" дізналося про існування ухвали суду першої інстанцій від 08.04.2011 лише 07.07.2011 року, а представник позивача, який був присутній на судовому засіданні 08.04.2011 не повідомив керівника ТОВ "Київське управління механізації № 36" про хід розгляду справи № 32/62 у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено строк подання апеляційної скарги. Цей строк становить десять днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, та п’ять днів –з дня винесення ухвали місцевим господарським судом. У разі якщо у судовому засідання оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 93 ГПК України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанцій у цій справі та залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, у зв'язку з її поданням із пропуском строку на апеляційне оскарження, мотивовано дійшов висновку, що позивач був належним чином повідомлений про прийняття у справі оскаржуваного судового акту, а тому причини пропуску процесуального строку, наведені скаржником, не можуть бути визнані поважними.
Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об’єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Посилання скаржника на те, що строк на апеляційне оскарження було пропущено по причині неповідомлення повноважним представником позивача ОСОБА_9 свого довірителя ТОВ "Київське управління механізації №36" про хід розгляду справи № 32/62 мотивовано спростовано судом апеляційної інстанції з огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує виникнення, зміну чи припинення процесуальних прав та обов’язків юридичної чи фізичної особи, у зв’язку із зміною її представника, а сама юридична чи фізична особа, яку представляють, не звільняється від обов’язку добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та дотримуватись встановлених законом вимог.
Інші доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не заслуговують на увагу суду касаційної інстанції, оскільки не спростовують висновків апеляційного господарського суду, викладених в ухвалі, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу –без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з’ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 11111 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації № 36" залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 у справі № 32/62 залишити без змін.
Головуючий суддя: Т. Козир
судді: Л. Іванова
Н. Губенко