Справа № 22-5463/2006 року                     Головуючий першої інстанції Міщенко Г.А.

Категорія 21   _____________________ Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„17" серпня 2006 року                      Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької В.С. суддів: Осипчук О.В., Могутової Н.Г. при секретарі: Білявської І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ЗАО ,Донецьксталь"  металургійний-завод", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ленінському районі м. Донецька, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2006 року позов  ОСОБА_1 до ЗАО „Донецьксталь - металургійний завод", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ленінському районі м. Донецька, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районні м. Донецька про стягнення моральної шкоди задоволений частково. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька на користь позивача 24500 грн.; стягнуто з ЗАО „Донецьксталь" -металургійний завод" на користь позивача моральна шкода у сумі 4200 грн. та судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн; у задоволені позову про стягнення моральної шкоди до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському; районі м. Донецька - відмовлено.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, або зміни рішення і зменшення розміру моральної шкоди, посилаючись на що судом першої інстанції при постановлені рішення порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду ґрунтуються на недоведених та неповно з'ясованих обставинах, що мають суттєве значення для справи, відсутній висновок МСЕК про спричинення позивачу моральної шкоди, а шкода, завдана здоров"ю позивача компенсована чітким виконанням держави щодо сплати тих виплат, які передбачені ст.ст. 21,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності". Крім того, відповідно до п.27 ст. 77 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), підпункту „Є" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.З ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

В апеляційній скарзі ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод" порушує питання про скасування рішення суду в частині стягнення з закритого акціонерного товариства суми моральної шкоди та судового збору і ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

В   апеляційній  інстанції  представники  відповідачів  підтримали  доводи   своїх апеляційних скарг в повному обсязі.

Позивач та його представник  заперечували проти апеляційних скарг, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ухвалюючи дане рішення, суд встановив, що позивач є робітником ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод", на який був прийнятий згідно наказу НОМЕР_1  у мартенівський цех оператором машин безперервного лиття заготівок ( газової різки) 5 розряду. Розпорядженням НОМЕР_2   з 17.06.2005 року був переведений у мартенівський цех слюсарем - ремонтником ( обігового циклу водопостачання) 5 розряду. На даний час працює на тому ж місці, що підтверджується копією трудової книжки. Згідно акту про нещасний випадок НОМЕР_3  оператор ОСОБА_1 під час роботи у мартенівському цеху на дільниці безперервного розливу сталі 9 листопада 2003 року отримав опік полум'ям і паром 1-2 ступеню обличчя, голови, шиї, рук, а також тяжкий опік шляхів дихання, опік шкіри вік і очей 2 ступеню; отруєння СО, опіковий шок. Причиною нещасного випадку стало грубе порушення технології розливу сталі, вина позивача у нещасному випадку відсутня. Відповідно до висновку МСЕК від 15 квітня 2004 року позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності і встановлена 3 група інвалідності до 1.05.2005 року. Висновком МСЕК віді 1.05.2005 року група інвалідності та відсоток втрати професійної працездатності підтверджено, дата чергового переогляду - 11 травня 2006 року. МСЕК від 15.04.2004 року виданий висновок про умови і характер роботи, згідно якогб позивачу протипоказана праця з впливом високих температур. 20 еквітня 2005 року по ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод був виданий наказ  НОМЕР_4  „Про розгляд питання працевлаштування", відповідно до якого позивач розпорядженням від 16.06.2005 року був переведений слюсарем - ремонтником.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, і стягуючи на його користь з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька 24500 грн., у відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що шкідливими умовами виробництва ОСОБА_1 спричинена моральна шкода, компенсація якої в грошовому виразі належить стягненню з відповідача, але сума в 100000 грн., яку просить стягнути позивач є завеликою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 і, стягуючи з ЗАТ „Донецьксталь"- металургійний завод на його користь 4200 грн. моральної шкоди суд виходив з того, що відповідач не виконав вимоги статті 12 Закону України „Про охорону праці" по зобов'язанню при використанні праці позивача - інваліда третьої групи, створити для нього умови праці з урахуванням рекомендацій медико - соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реалібітації, а також вимоги трудового законодавства а саме: статті 46,170,172 КЗпП України.

Розглядаючи справу по суті, суд обгрунтовано виходив з того, що правовідносини, які виникли між позивачем та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька в зв'язку з відшкодуванням моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров"я позивача, регулюються Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року (з наступними змінами).

Згідно частини 1 ст. 9 Закону України „Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року ( з наступними змінами) відпшодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров"я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно з п/п „є" п.1 частини 1 ст. 21 та частини 3 ст. 28 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 умовами виробництва заподіяна моральна шкода, яка полягає у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров"я, що порушило його звичні нормальні зв'язки, які потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Даний висновок суду відповідає роз'ясненням, які дав Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди", де зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немаинового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров"я.

Частиною 3 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", передбачено, що моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів.  Зазначена норма стосується лише випадків, коли в потерпілого не встановлено втрати професійної працездатності.

Як зазначив Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кіровоградській області* про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" треба розуміти як визначення порядку, процедури та розмірів відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, в окремому випадку - лише у разі відсутності втрати потерпілим професійної працездатності.

З обставин справи вбачається, що позивачу встановлено втрату працездатності, у зв'язку з чим суд обґрунтовано, виходячи з положень ст. .ст. 21 та 28 Закону?, дійшов висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди у зв"язку з ушкодженням здоров"я і втратою працездатності і стягнув на її відшкодування з відповідача грошову компенсацію. Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з сумою стягнутої з Фонду моральної шкоди, оскільки з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, він отримав опіки голови, обличчя, шиї, шляхів дихання, в зв'язку з чим переніс фізичний біль, погіршився його стан здоров"я, він втратив душевну рівновагу, відчув невпевненість в майбутньому.

Апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди з ЗАТ „Донецьксталь" - металургійний завод, оскільки неправомірними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду.

Доводи представника апелянта в тій частині, що рішення в частині стягнення моральної шкоди з заводу підлягає скасування з тієї підстави, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 233 КЗпП України, апеляційний суд не приймає до уваги, вважає їх безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач з поважної причини не міг своєчасно звернутися до суду, оскільки продовж тривалого строку знаходився «а стаціонарному лікуванні в медичних закладах, що підтверджується листками непрацездатності, які долучені до матеріалів справи.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційних скарг не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст..ст. 307,308,313 -315 ЦПК України, апеляційний суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ворошиловському районі м. Донецька та Закритого акціонерного товариства „Донецьксталь" - металургійний завод - відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 14 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.