ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"05" жовтня 2011 р.                                                    Справа № 2а-179/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Євпак В.В.         

суддів:                                                                              Бучик А.Ю.

                                                                                          Майора Г.І.,

< Поле для текста >

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "16" лютого 2011 р. у справі № 2а-179/11 за позовом ОСОБА_3 < Текст >  до  Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області  про визнання бездіяльності  протиправною і зобов"язання вчинити дії  ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Березнівського  районного суду Рівненської  області від 16 лютого 2011 року позов задоволено.

 Визнано протиправними  дії Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_3    щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"    та   щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за  період з  27 липня 2010 року по 27 січня   2011 року  та зобов”язано управління Пенсійного фонду України  в Березнівському районі  нарахувати і виплатити ОСОБА_3 щомісячне підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  за  період з  27 липня 2010 року по 27 січня   2011 року   з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність проведення спірної доплати в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До того ж, за твердженням Управління, судом першої інстанції при розгляді цієї справи не було взято до уваги відсутність у відповідача джерел для здійснення виплат, призначених позивачеві згідно з оскаржуваними рішеннями.

Переглянувши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як видно з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 є пенсіонером та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березнівському  районі, проживає м. Березне, Рівненської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, а також є потерпілим  від аварії на ЧАЄС 4-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до  ст.39 Закону, як непрацюючий пенсіонер, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, має право отримувати доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та відповідно до ст.51 Закону, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідач виплачував позивачу  доплату як особі, що проживає у зоні гарантованого добровільного відселення в твердій сумі, встановленій Постановами Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 28 травня 2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка, на думку позивача, є значно нижчою, ніж це передбачено ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв"язку з чим і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов"язав управління Пенсійного фонду України в Березнівському  районі  провести нарахування та виплату позивачу коштів, що  передбачені ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  за період з 27.07.2010 року по 27.01.2011 року.

Оцінюючи таку правову позицію першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу) акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов"язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума допомоги згідно зі ст.  39 Закону, відповідачу слід керуватися розміром мінімальної заробітної плати, а не сумою, передбаченою відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 року - 869,00 грн., з 01.04.2010 року - 884,00 грн., з 01.07.2010 року - 888,00 грн., з 01.10.2010 року - 907,00 грн..

Базовою величиною, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму  відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на  2010 рік" становить з 01.04.2010 року - 706,00 грн., з 01.07.2010 року - 709,00 грн., з 01.10.2010 року - 723,00 грн., з 01.12.2010 року - 734,00 грн.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягають саме статті 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 28 травня 2008 р. №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов"язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому надання законодавцем Кабінету Міністрів України права визначати порядок виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав таких осіб, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.

Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, що встановлені, зокрема, статтею 46 Конституції України та Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосовно визначення розміру та виплати грошової допомоги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Березнівський районний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

< Текст >

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області  залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "16" лютого 2011 р.  без змін.

 Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

< Текст > 

Головуючий   суддя                                                              В.В. Євпак

судді:                                                                                      А.Ю.Бучик   

                                                                                                Г.І. Майор   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області  вул. Андріївська, 48 а,м. Березне,Рівненська область,34600

< Текст >