Справа № 22-ц-2187/11 Головуючий у 1 інстанції:Курус Р.І.
Категорія: 5 Доповідач: Штефаніца Ю.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Штефаніци Ю.Г.
суддів: Павлишина О.Ф., Шандри М.М.
за участі секретаря: Колодки М.І.,
відповідача ОСОБА_1, представника товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос»(далі - ТзОВ "Геліос") ОСОБА_2, представника третьої особи, акціонерне товариство «Український інноваційний банк»(далі - АТ«Український інноваційний банк»), ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_4 –ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ТзОВ «Геліос»про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ТзОВ «Геліос» до Дрогобицької районної державної адміністрації та ОСОБА_4, треті особи: ПАТ «Український інноваційний банк», Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», Колективне сільськогосподарське підприємство «Дережичі», про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, -
в с т а н о в и л а:
У червні 2006 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 –директора ТзОВ "Геліос" та ТзОВ "Геліос", в якому просить зобов’язати відповідачів усунути перешкоди в її користуванні належною їй на праві приватної власності будівлею складу площею 120,2 кв.м. прибудованою до кормоцеху, розташованих по АДРЕСА_1, шляхом припинення неправомірного використання першого поверху вказаної будівлі та забезпечення безперешкодного доступу до неї. Також просить відшкодувати спричинену неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 1500 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є власником вказаної будівлі, однак відповідачі створюють їй перешкоди в користуванні нею, використовують перший поверх будівлі для потреб ТзОВ "Геліос", перешкоджають їй в реалізації її права на продаж цієї будівлі, погрожують її руйнацією.
ТзОВ "Геліос", не погодившись з первісним позовом, звернулось до суду із зустрічним позовом до Дрогобицької районної державної адміністрації та ОСОБА_4, в якому просить скасувати розпорядження голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області від 22 серпня 2002 року за №220, відповідно до якого ОСОБА_4 оформила право власності на будівлю складу площею 120,2 кв.м. прибудованою до кормоцеху, розташованого по АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право власності на цей об’єкт нерухомості, видане 2 вересня 2002 року на ім’я ОСОБА_4, з покликанням на те, що на час видачі такого розпорядження спірне майно перебувало у власності акціонерного товариства "Український інноваційний банк".
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2011 року в задоволені первісного позову ОСОБА_4 відмовлено. Зустрічний позов ТзОВ «Геліос»задоволено. Визнано недійсним розпорядження першого заступника голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 22 серпня 2002 року №220 «Про оформлення права власності»та свідоцтво про право власності на будівлю складу площею 120,2 кв. м. прибудовану до кормоцеху, що розташований по АДРЕСА_1, від 2 вересня 2002 року, видане ОСОБА_4 Дрогобицькою районною державною адміністрацією Львівської області.
Представник ОСОБА_7 оскаржив дане рішення в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі вказує на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що суд, при постановленні свого рішення не дав належної оцінки наявним у справі доказам на підтвердження того, що спірна будівля прибудови (складу) під літ. «С»не відноситься до будівлі кормоцеху С-1, зокрема: технічній документації на приміщення кормоцеху під літерою «С», виготовленій Дрогобицьким МБТІ та ЕО в 2001 році з подальшими змінами, довідкам Дережицького сільського голови №469 від 14.08.2002 року та голови правління колективного сільськогосподарського підприємства «Дережичі»(далі КСП "Дережичі") щодо спірного об’єкта прибудови до кормоцеху, поясненням останнього, що даний об’єкт не був під заставою та не відносився до будівлі кормоцеху, не використовувався в закритому циклі по переробці та виробництву кормів. На думку апелянта, суд не звернув у вагу на те, що будівля кормоцеху, яка має площу 553,6 кв.м., побудована та введена в експлуатацію в 1982 році, а спірна прибудова складу площею 120,2 м.кв. побудована в 1990 році та не відноситься до кормоцеху. Вважає, що суд безпідставно не застосував строк позовної давності до зустрічних позовних вимог. Просить оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов ОСОБА_4 та відмовити у задоволенні зустрічного позову ( а.с.88-92).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, на обґрунтування та в заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням доводів цієї скарги, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для її задоволення.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.
Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_4, остання просить захистити її порушене право власності на будівлю складу площею 120,2 кв.м. прибудовану до кормоцеху, розташованого по АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є власником вказаної будівлі, однак відповідачі створюють їй перешкоди в користуванні нею, використовують перший поверх будівлі для потреб ТзОВ "Геліос", перешкоджають їй в реалізації її права на продаж цієї будівлі, погрожують її руйнацією.
ТзОВ "Геліос", заявивши зустрічний позов, покликається на те, що на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, укладеного з АТ "Український інноваційний банк", в особі Дрогобицької філії АТ "Укрінбанк" від 25.05.2006 року, воно є власником будівлі кормоцеху, позначеної на плані літ. "С-1", загальною площею 553,6 кв.м., що в АДРЕСА_1, в яку, зокрема, входить кормосклад літ. "11", площею 75,1 кв.м., а будівлі складу прибудованої до кормоцеху, право власності на яку заявляє ОСОБА_4, не існує. Вважає, що ОСОБА_4 неправомірно оформила право власності на вказану будівлю на підставі розпорядження голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 22.08.2002 року за №220 "Про оформлення права власності".
Відповідно до положень ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про власність", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.
Згідно із ч. 2 ст. 12 цього Закону громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 21 цього Закону право колективної власності виникає на підставі: добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств і об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу, державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян, інших цивільно-правових угод.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків, а згідно ч.1 ст.57 цього Закону якщо в результаті видання акта органом державного управління або місцевим органом державної влади, що не відповідає законові, порушуються права власника та інших осіб щодо володіння, користування чи розпорядження належним їм майном, такий акт визнається недійсним за позовом власника або особи, права якої порушено.
Правові положення аналогічного змісту містяться в ст. 391, ч. 2 ст. 393 діючого ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що КСП "Дережичі" створено шляхом перетворення із державного підприємства птахофабрика "Бориславська" на основі Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (том. 1 а.с. 101-105, 116, 118-130), членом якого була ОСОБА_4.
Відповідно до змісту довідки-характеристики, виданої КСП "Дережичі" 29.01.1998 року Дрогобицьким міжміським БТІ вбачається, що власністю цього колективного сільськогосподарського підприємства є цілісний майновий комплекс в с. Дережичі Дрогобицького району, до складу якого, поряд з іншими об’єктами нерухомості, входить і кормоцех під літ. "С-1", площею 553,6 кв.м. (том. 1 а.с.38, 92).
В ході апеляційного розгляду даної справи судовою колегією досліджено Інвентаризаційну справу Дрогобицького МБТІ та ЕО №373 на об’єкт нерухомості (нежитловий будинок) по АДРЕСА_1.
Судовою колегією, як і судом першої інстанції, встановлено, що, незважаючи на застосування Дрогобицьким БТІ в окремих документах назв "кормоцех" або "кормосклад" під літ. «С»та «С-1»йдеться про одне і те ж приміщення площею 553,6 кв.м. (станом на 15.12.2010 року –543,5 кв.м.), яке фактично є кормоцехом та призначене для переробки, виготовлення, зберігання , навантаження кормів та містить кормосклад.
Зокрема, з оригіналів поверхневого плану будівлі кормоцеху (кормоскладу) літ. "С" та експлікації внутрішніх площ до плану цієї будівлі (інвентаризаційна справа: а.і.с.59, 60) вбачається, що загальна площа будівлі кормоскладу (кормоцеху) під літ. «С»становить 553,6 кв.м. і в цю будівлю включено приміщення кормоскладу під. літ. "11", площею 75,1 кв.м.. Вказане приміщення цього кормоскладу є одноповерховим, має висоту 6 м., та становить єдине ціле із кормоскладом (кормоцехом «С»). Дані план та експлікація виготовлені станом на січень 1998 року, та надані ТОВ «Геліос»(а.с.22).
При цьому, як вбачається із поверхового плану будівлі кормоскладу літ. "С", оригінал якого є в інвентаризаційній справі цілісного майнового комплексу КСП "Дережичі" (а.і.с. 59), 05.07.2001 року в цей поверховий план було внесено зміни (позначені червоним кольором), якими було змінено поверховість приміщення кормоскладу літ. "11" на два поверхи висотою 2,50 та 3,30 м., площу першого поверху на 62,5 кв.м., а другого на окремі три приміщення площами 23,1, 16,5 та 18,1 кв.м., та внесено позначки (червоним кольором), які свідчать про прибудованість такого приміщення (том. 1 а.с. 53). Відповідні зміни було внесено і в експлікацію внутрішніх площ цілого приміщення, оригінал якого є у вищезазначеній інвентаризаційній справі (том. 1 а.с. 52).
З матеріалів справи вбачається також, що в 2002 році Дрогобицьким МБТІ та ЕО на замовлення ОСОБА_4 було виготовлено паспорт на двоповерхову прибудову складу до кормоцеху «С»площею 120,2 кв.м. із зазначенням того, що цей об’єкт побудовано в 1990 році. При цьому позивач надала суду незавірену в належний спосіб копію цього документу (т. 1 а.с. 11-13, 78-84) із поверховим планом до нього (том.1 а.с. 7).
Однак, колегією суддів встановлено, що в самій інвентаризаційній справі цілісного майнового комплексу КСП "Дережичі" такий документ відсутній, що ставить під сумнів достовірність та об’єктивність копії технічного паспорту на цей об’єкт, який надала ОСОБА_4.
Окрім того, з листа КП Львівської обласної ради "Дрогобицьке МБТІ та ЕО" за №561 від 30.03.2009 року вбачається, що в 2002 році було помилково виготовлено технічний паспорт на так звану двохповерхову прибудову до кормоцеху площею 120,2 кв.м. на замовлення ОСОБА_4. З технічного паспорту будівлі кормоцеху, літ. "С" видно, що в її склад входить приміщення кормоскладу літ. "11", загальною площею 75,1 кв.м. Дане приміщення не являється двохповерховим за своєю характеристикою, оскільки зверху над ним облаштований технічний поверх без вхідних пройомів з розташуванням на ньому закритого обладнання –бункера для насипання кормів, який технологічно з’єднаний з виробничою частиною будівлі кормоцеху. Не існує жодної прибудови до кормоцеху, в тому числі і складу площею 120,2 кв.м., оскільки будівля кормоцеху спроектована та побудована як єдиний закритий цикл по переробці, виробництву та погрузці кормів (т. 1 а.с. 113).
В ході розгляду судом даної справи Дрогобицьким МБТІ та ЕО було проведено повторне обстеження та обмір приміщення будівлі кормоскладу (кормоцеху) «С-1», виготовлено поверховий план цієї будівлі та експлікацію станом на 15.12.2010 року (т.2 а.с.58; а.і.с. 493), згідно яких спірне приміщення кормоскладу, яке рахувалось під літ. "11", зазначено як кормоцех під літ. «12», є одноповерховим, має висоту 5,57 м., є єдиним цілим та складовим приміщенням кормоскладу «С-1». В натурі загальна площа кормоскладу складає 543,5 кв.м., в т.ч. загальна площа кормоцеху (спірного об’єкту) –64 кв.м., а не 102,6 кв.м., як помилково зазначив суд першої інстанції в своєму рішенні.
Згідно пояснень представників КП ЛОР "Дрогобицьке МБТІ та ЕО" в суді першої інстанції, стосовно невідповідності площі вказаних приміщень станом на 1998 та 2010 роки, така обумовлена незадовільним станом самої нежитлової будівлі (за час експлуатації відшарувалось облицювання, обсипалась цегла, тощо (т.2 а.с. 50, 62).
Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції що до встановлення статусу спірного приміщення та приналежності його до будівлі кормоскладу (кормоцеху) «С-1», вважає, що матеріалами справи встановлено, що спірне приміщення кормоскладу літ. "11", площею 75,1 кв.м. (станом на 05.07.2001 року зазначено - 62,5 кв.м., а на 15.12.2010 року - 64,0 кв.м., чи так звана двоповерхова будівля складу загальною площею 120,2 кв.м. ) є одним і тим самим приміщенням і становить складову часину будівлі кормоцеху літ. "С-1", загальною площею 553,6 кв.м. (станом на 15.12.2010 року ця площа складає 543,5 кв.м.) та не являється прибудовою до цієї будівлі.
В супереч твердженням апелянта, жодних достовірних та об’єктивних доказів того, що спірне приміщення складу площею 120,2 кв.м. було зведено в 1990 році, як прибудову до кормоцеху «С-1»(чи кормоскладу «С») в матеріалах справи та в інвентаризаційній справі немає, не встановлено судом та не надано позивачем.
Довідка Дережицького сільського голови №469 від 14.08.2002 року та голови правління колективного сільськогосподарського підприємства «Дережичі»про те, що цегляна прибудова до кормоцеху, загальною площею 120,2 кв.м. рахувалась на балансі КСП «Дережичі», як і письмові пояснення останнього з цього питання,обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами та матеріалами інвентаризаційної справи.
Об’єктивність та достосвірність виготовленого Дрогобицьким МБТІ для ОСОБА_4 технічного паспорту та поверхового плану на спірний об’єкт складу «С», як на прибудову до кормоцеху «С-1»(т. 1 а.с. 11-13, 78-84) із поверховим планом до нього (том 1 а.с. 7) та довідка МБТІ №38 від 09.12.2002 року, на які покликається апелянт, спростовано самим МБТІ (т. 1 а.с. 113), а тому не підтверджує зазначених вище доводів апеляційної скарги про відокремленість спірного приміщення від основного об’єкту кормоцеху(кормоскладу) «С-1»загальною площею 553,6 кв.м. (станом на 15.12.2010 року - 543,5 кв.м.).
З матеріалів справи вбачається, що 05.02.1998 року між ДФ АТ "Укрінбанк" та КСП "Дережичі" було укладено договір про заставу нерухомого майна (іпотеку), предметом якого був, зокрема, кормоцех, С-1, цегляний, розміром нежитлової площі 553,6 кв.м. в селі Дережичі Дрогобицького району, що належить КСП "Дережичі" (том 1 а.с. 89).
Судом беззаперечно встановлено і те, що 07.06.1999 року приватним нотаріусом Дрогобицького міського та районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_8, на підставі вказаного вище договору застави від 05.02.1998 року, АТ "Укрінбанк" в особі Дрогобицької філії було видано банку Свідоцтво про право власності, зокрема, на кормоцех, /С-1/, який раніше належав КСП "Дережичі" і який передано банку у власність за згодою КСП "Дережичі" у зв’язку з тим, що аукціон по реалізації заставленого майна не відбувся і таке свідоцтво зареєстроване в БТІ 10.06.1999 року (том 1 а.с. 39, 40, 93).
Беручи до уваги встановлені судом обставини справи і зокрема те, що спірне приміщення кормоскладу літ. "11", площею 75,1 кв.м. (станом на 05.07.2001 року зазначено - 62,5 кв.м., а на 15.12.2010 року - 64,0 кв.м., чи так звана двоповерхова будівля складу загальною площею 120,2 кв.м. ) є одним і тим самим приміщенням і становить складову часину будівлі кормоцеху літ. "С-1", загальною площею 553,6 кв.м., яка в 1999 році перейшла у власність АТ "Укрінбанк", суд першої інстанції обґрунтовано визнав недійсними розпорядження першого заступника голови Дрогобицької районної державної адміністрації від 22.08.2002 року №220 "Про оформлення права власності" та Свідоцтво про право власності на будівлю складу площею 120,2 кв.м. прибудовану до кормоцеху, що в АДРЕСА_1, видане 02.09.2002 року Дрогобицькою районною державною адміністрацією ОСОБА_4, про що навів у своєму рішенні належні обґрунтування.
Крім того, в супереч твердженям апелянта, суд першої інстанції, з покликанням на положення п.4 ч.1 ст.268 ЦК України та з врахуванням конкретних обставин справи обгорунтовано не застосував до спірних правовідносин за зустрічним позовом ТзОВ «Геліос»позовну давність.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким правильно встановлено обставини та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст. 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_4 –ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючий: Штефаніца Ю.Г.
Судді: Павлишин О.Ф.
Шандра М.М.