ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2008 р. Справа № 19/4825
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Полонне
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "01" серпня 2007 р. у справі № 19/4825 (суддя Розізнана І.В.)
за позовом Відділу державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області,м. Хмельницький
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Полонне
про стягнення 3302,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.08.2007р. у справі №19/4825 задоволено позов Відділу державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області, м. Хмельницький до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Полонне: стягнуто з відповідача на користь позивача 3302,40 грн. заборгованості, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 01.08.2007р. та прийняти нове рішення про відмову у позові.
В апеляційній скарзі СПД ОСОБА_1. посилається на те, що позивачем не надано доказів надання послуг в період березень-травень 2006 року відповідно до умов укладеного договору, а наказ начальника відділу Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області №935 від 01.06.2006 р. про припинення охорони об'єкта безпідставно прийнято судом в якості доказу, оскільки він є одностороннім.
Зважаючи на зазначене, скаржник вважає, що позивачем не доведено ні розміру заборгованості, ні самого факту надання послуг в спірний період та що суд першої інстанції неправомірно визнав названі недоведені обставини встановленими, а тому рішення суду першої інстанції має бути скасовано.
Позивач - Відділ державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області в письмовому відзиві на апеляційну скаргу за №19/1-1963 від 01.11.2007 р. (а.с.23) проти доводів скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання сторони своїх представників не надіслали, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить реєстр поштової кореспонденції рекомендованої з повідомленням Житомирського апеляційного господарського суду за 30.01.2008 р.
21.02.2008 р. на виконання вимог ухвали апеляційного господарського суду позивачем надіслано суду витребувані докази та заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач про причини неявки представника в суд не повідомив.
Зважаючи на викладені обставини та з урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, нез'явлення в засідання суду представників сторін, повідомлених належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2005 р. між сторонами у справі - Відділом державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області (охорона) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(замовник) укладено договір №Ст-02220 (а.с.6), за яким охорона зобов'язується здійснювати охорону території сміттєзвалища охоронником "Варта" без матеріальної відповідальності (п.1 договору).
Відповідно до п.2. даного договору, замовник зобов'язується проводити оплату за послуги позивача в розмірі 1355 грн. в місяць до 25 числа поточного місяця згідно рахунку, який позивач зобов'язується надати до 15 числа того ж місяця.
У відповідності до пунктів 3,4 договору, вказаний договір укладається строком на один рік, набуває чинності з моменту підписання; вважається продовженим на тих же умовах та на той же строк, якщо жодна з сторін не вимагає його припинення. Договір може бути припинено достроково за ініціативою сторін, або однією з сторін лише у випадку систематичного (два рази) невиконання іншою стороною умов договору. Про намір розірвати договір сторони зобов'язані попередити одна одну офіційним листом не пізніше як за тиждень.
В дислокації - додатку №1 до договору №Ст-02220 від 01.11.2005 р. (а.с.8) сторони погодили часові інтервали охорони по видах днів.
Вартість охорони в розмірі 16264,80 грн. на рік, тобто 1355,40 грн. в місяць встановлена сторонами в розрахунку - додатку №2 до договору (а.с.8, на звороті).
Як зазначає позивач у письмових поясненнях, зокрема за вих.№19/1-309 від 17.02.2008р.), та не заперечується відповідачем, сума оплати в місяць встановлена, виходячи з дислокації - розрахунку та договору, оскільки в розрахунку (частина дислокації-розрахунку) закладено середню величину в місяць - 1355,40 грн., яка коригується щомісячно, залежно від кількості днів (часів охорони в місяць).
Наведене підтверджується також обґрунтованим розрахунком позивача за період з 01.01.2006 р. по 01.06.2006 р. (а.с.35).
У відповідності до наказу начальника відділу Державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області №935 від 01.06.2006 р. (а.с.7) припинено охорону об'єкта підприємця ОСОБА_1. з 01.06.2006 р.
В матеріалах справи, всупереч п.2 договору, відсутні рахунки, які повинні були виставлятись відповідачу позивачем, однак, при цьому, підприємцем ОСОБА_1. проведено за надані послуги охорони оплату за січень - 13.04.2006 р. в сумі 1200,00 грн. та за березень - 28.04.2006 р. -1800,00 грн., про що свідчать прибуткові касові ордери за №1820 та №2395 відповідно.
При цьому, відповідач не заперечує факт укладення договору та надання послуг позивачем у відповідності до вказаного договору, водночас, заперечує проти оплати послуг за спірний період не у зв'язку з неотриманням рахунків, а у зв'язку з тим, що послуги охорони у березні - травні 2006 року не надавались.
Однак, таке твердження підприємця ОСОБА_1. суперечить як діям самого підприємця, зокрема, проведення оплати послуг з охорони за березень 2006 року 28.04.2006 р., так і матеріалам справи.
Так, про надання послуг Відділом державної служби охорони при УМВС України в Хмельницькій області з охорони по 30.05.2006 р. відповідно до договору №Ст-02220 від 01.11.2005 р. з підприємцем ОСОБА_1. свідчать в сукупності наявні в матеріалах справи: рапорт начальника Старокостянтинівського ВДСО при УМВС України в Хмельницькій області від 24.10.2007р. (а.с.24), журнал перевірок несення служби на Старокостянтинівському звалищі побутових відходів (а.с.36-84), а також рапорт начальника Старокостянтинівського ВДСО від 27.12.2007 р. (а.с.34). В останньому, крім іншого, зазначено, що рахунки на оплату надавались щомісячно ОСОБА_1. особисто начальником Старокостянтинівського ВДСО; претензій по якості послуг з охорони зі сторони замовника не було, а також, що розірвання договору ініційовано охороною у зв'язку з несплатою коштів за послуги охорони.
Інші документи (акти виконаних робіт, тощо), які могли б свідчити про здійснення позивачем охорони об'єкта у відповідності до договору відсутні, оскільки їх складення договором не передбачено.
Окрім того, про факт надання відповідачу охоронних послуг в період з березня по травень включно (до 01.06.2006 р.) свідчить також те, що СПД ОСОБА_1. - замовник за договором №Ст-02220 від 01.11.2005 р. не скористався передбаченим договором правом розірвання вказаного договору у випадку систематичного невиконання охороною своїх зобов'язань за договором.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.526, ст.525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.
До зобов'язань, що виникають та існують на підставі договору охорони застосовуються відповідні положення глави 63 та глава 66 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.978 Цивільного кодексу України, за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Зважаючи на викладене, оскільки матеріалами справи підтверджується надання позивачем охоронних послуг відповідачу, тобто виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №Ст-02220 від 01.11.2005 р., водночас, з наданого позивачем розрахунку оплати за послуги охорони 2006 рік (а.с.9), вбачається, що всього за період з січня по травень 2007 року до сплати ОСОБА_1. нараховано 6302,40 грн., а сплачено лише 3000,00 грн., тобто, станом на 14.06.2007 р. заборгованість СПД ОСОБА_1. за надані послуги охорони становить 3302,40 грн.; доказів погашення заборгованості апеляційному господарському суду відповідачем не надано, позов щодо вказаної суми боргу правомірно задоволений місцевим господарським судом.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З врахуванням наведеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Хмельницької області від 01.08.2007 р. у справі №19/4825 є законним та обґрунтованим та має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Полонне залишити без задоволення, а рішення господарського суду Хмельницької області від 01.08.2007 р. у справі №19/4825 - без змін.
2. Справу №19/4825 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
віддрук.прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - в наряд