АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2006 року м.Чернівці
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Яремка В.В.
Суддів: Давнього В.П., Петлюка В.І.
секретаря Михайлюк Т.Д. за участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача Цибульського І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокирянського районного суду від 25 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Західно-регіональної асоціації " Екобіотех" НВЦ " Катіон " ( далі - НВЦ " Катіон " ) про стягнення невиплаченої заробітної плати та середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2006 року ОСОБА_1 пред'явила позов до відповідача про стягнення невиплаченої заробітної плати, який у квітні 2006 року доповнила вимогами про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зазначала, що з 25 березня 2002 року вона працювала ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом від 9 вересня 2005 року її звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Посилаючись на те, що відповідач при звільненні не провів з нею розрахунку, просила стягнути з НВЦ " Катіон " нараховану, але не виплачену заробітну плату з урахуванням індексації в сумі 3361 грн. 13 коп. Просила також стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку за період з часу звільнення у розмірі 2134 грн. 58 коп.
Рішенням Сокирянського районного суду від 25 травня 2006 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 3687 грн. 18 коп. невиплаченої заробітної плати з урахуванням індексації.
Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання.
З відповідача на користь держави стягнуто судові витрати.
В позові про стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час затримки заробітної плати відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Посилається на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
справа № 22ц-592 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 39/41 Сивак В.І.
Доповідач Яремко В. В.
Зазначає, що висновки суду про те, що вона відмовлялася отримувати заробітну плату не відповідають дійсності. При нарахуванні відповідних сум її не повідомляли письмово про це, судом не застосовано п.9 ст. 134 КЗпП України, до даного часу їй не виплачено заробітну плату.
В судовому засіданні апелянт підтримала вимоги апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови їй у позові про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Просить стягнути вказані кошти в сумі 2134 грн. 58 коп.
Представник відповідача апеляційної скарги не визнав. Вважає, що суд правильно відмовив в позові про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки вини НВЦ " Катіон " у непроведенні розрахунку немає.
Колегія суддів, заслухавши пояснення апелянта, представника відповідача, перевіривши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення виплат середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив з того, що вини відповідача у непроведенні розрахунку немає, оскільки позивачка ЗО грудня 2005 року безпідставно відмовилися від отримання заробітної плати.
Разом з тим, з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини справи щодо непроведення розрахунку з відповідачкою в день звільнення.
Це відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Відповідно до ст.ст. 116, 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок, при відсутності спору про їх розмір , підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
По справі встановлено, що в день звільнення позивачки з роботи відповідач не провів з нею розрахунку з причин відсутності коштів. Такі кошти позивачці частково виплачувалися у вересні 2005 року в сумі 500 грн.( а.с.25).
Доводи відповідача про відсутність його вини у непроведенні розрахунку не є обґрунтованими.
Так, відсутність вини мотивується відмовою позивачки отримати розрахунок наприкінці грудня 2005 року. Однак, такі доводи не підтверджені достовірними доказами. Відповідачем подано платіжну відомість НОМЕР_1, однак, напроти прізвища позивачки стоїть прочерк, на відомості немає відмітки про те, що позивачка відмовилася від отримання заробітної плати (а.с.29).
Права позивачки на проведення з нею повного розрахунку були порушені ще до грудня 2005 року.
За обставинами справи, а саме непроведення розрахунку з позивачкою як протягом 2005 року так і впродовж судового розгляду справи свідчать про вину відповідача у непроведенні розрахунку з позивачкою.
Не ґрунтуються на наявних у справах доказах і доводи представника відповідача про те, що позивачка добровільно погодилася на виплату заборгованості по заробітній платі частинами.
Суд першої інстанції цих обставин не врахував і ухвалив помилкове рішення про відмову у позові в частині вимог про стягнення виплат середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Тому, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в позові про стягнення виплат середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з ухваленням нового рішення про задоволення таких вимог на суму 2134 грн. 58 коп. в межах заявлених позовних вимог ( з розрахунку: середньоденний заробіток 13 грн. 51 коп. х 158 днів (за період з 9 вересня 2005 року по день пред'явлення позову).
Доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі та направлення справи на новий розгляд є безпідставними, оскільки апеляційна скарга не містить доводів про неправильність рішення суду в частині стягнення невиплаченої зарплати , а підстави для направлення справи на новий розгляд відсутні.
На підставі ст. 117 КЗпП України та керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Сокирянського районного суду від 25 травня 2006 року в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення виплат середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні скасувати.
Позов ОСОБА_1 у цій частині задовольнити.
Стягнути з Західно-регіональної асоціації " Екобіотех" НВЦ " Катіон ", р/р 26006301826531 ГВ ПІБ м. Чернівці, МФО 356163, код 22853016 на користь ОСОБА_1 2134 грн. 58 коп. - середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
В решті рішення Сокирянського районного суду від 25 травня 2006 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після його проголошення , але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .