ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2011 року Справа № 2а/2370/7037/2011
04.10.11
16 год. 22 хв.м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Білоус А. М.,
за участю:
позивача –ОСОБА_1,
представника позивача –ОСОБА_2,
представника відповідача –Бутили В. Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправними рішення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 подав позов, в якому просив:
- визнати протиправним рішення управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 10.08.2011 року щодо звільнення з роботи та поновити на раніше займаній посаді;
- стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- звернути рішення до негайного виконання в частині поновлення позивача на роботі з 10.08.2011 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;
- зобов’язати УМВС України в Черкаській області надати до суду нормативні документи (рішення, накази, розпорядження, матеріали перевірок), на підставі яких позивача було звільнено з роботи.
В подальшому позивач подав заяву про зміну позовних вимог та заяву про уточнення позовних вимог, в яких просив:
- скасувати наказ начальника УМВС України в Черкаській області № 198 о/с від 10 серпня 2011 року в частині звільнення з ОВС у запас ЗС України з постановкою на військовий облік майора міліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Черкаській області УМВС України за п. 64 “Ж” –за власним бажанням;
- зобов’язати начальника УМВС України в Черкаській області поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ УМВС України в Черкаській області на раніше займаній посаді;
- допустити до негайного виконання судової постанови в частині поновлення на службі в органах внутрішніх справ та виплати середньомісячного грошового утримання у межах суми стягнення за один місяць в сумі 3 625 грн. 23 коп.;
- зобов’язати УМВС України в Черкаській області випалити середньомісячне грошове утримання із розрахунку 121 грн. 41 коп. за кожен день вимушеного прогулу
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.08.2011р. він, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, написав рапорт про звільнення з ОВС за власним бажанням. 10.08.2011р. позивач подав рапорт про відкликання рапорту про звільнення. Незважаючи на це, наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 10.08.2011 р. № 198 о/с позивача звільнено відповідно до п. ж ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114 (далі - Положення), в запас за власним бажанням з 09.08.2011р. Позивач зазначає, що, приймаючи рішення про його звільнення, відповідачем не дотримано вимоги п. 48, п. 64 “ж” п. 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а саме: не з’ясовувались і не перевірялись причини, що перешкоджають виконанню службових обов’язків та не дотримано тримісячного терміну для попередження про звільнення зі служби, не проведено атестування позивача перед звільненням.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили адміністративний позов задовольнити повністю.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач та присутній в судовому засіданні його представник проти позову заперечили повністю та зазначили, що позивач звільнений з органів внутрішніх справ на підставі його рапорту, за власним бажанням та у відповідності до п. 64 та п. 68 Положення. Відповідач вважає, що строк розгляду рапорту на звільнення за власним бажанням роботодавець може скоротити у разі наявності поважних причин. Звільнення позивача, на думку відповідача, є правомірним, тому підстави для поновлення на службі ОСОБА_1 відсутні.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, свідків, розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що майор міліції ОСОБА_1 працював на посаді старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Черкаській області УМВС України.
09.08.2011 р. позивач написав рапорт про звільнення з ОВС за власним бажанням у зв’язку з тим, що його не влаштовує заробітна плата та відсутність житла в м. Черкаси.
10.08.2011 р. позивач подав рапорт про відкликання рапорту про звільнення від 09.08.20111р., у якому позивач просив попередній рапорт не розглядати, оскільки він написаний у стані сильного душевного хвилювання та під тиском начальника.
Листом від 12.08.2011 р. № 14/17-2181 позивача повідомлено, що рапорт від 10.08.2011 р. про відкликання рапорту про звільнення уважно розглянуто. У листі вказано, що у зв’язку зі звільненням позивача за власним бажанням відсутні підстави для перегляду цього рішення.
Наказом начальника УМВС України в Черкаській області від 10.08.2011 р. № 198 о/с відповідно до ст. 64 п. “ж” Положення, ОСОБА_1, майора міліції, старшого оперуповноваженого відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Черкаській області УМВС України звільнено з ОВС у запас ЗС України за власним бажанням, з постановкою на військовий облік, з 09.08.2011 р. Як підстава звільнення в наказі зазначено рапорт ОСОБА_1 від 09.08.2011р.
Відповідно до п. 8 Положення, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться, зокрема, за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов’язків. Пунктом 68 Положення визначено, що особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Як свідчать матеріали справи, рапорт на звільнення зі служби за власним бажанням позивач написав 9 серпня 2011 року, а наказ про його звільнення був виданий вже 10 серпня 2011 року. При цьому датою звільнення позивача з посади є саме 9 серпня 2011 року.
З урахуванням зазначеного, суд також бере до уваги той факт, що у позивача було право (як на наступний день так і протягом 3-х місяців) на відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням. Суд враховує, що на момент подання рапорту про відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням позивач не був ознайомлений із наказом про його звільнення.
Суд дійшов до висновку, що при звільненні позивача відповідачем не дотримані вимоги чинного законодавства, що регулює порядок прийняття на службу, її проходження та звільнення зі служби, з огляду на наступне.
Доводи відповідача про те, що позивача звільнено у скорочені строки за його особистим проханням є необґрунтованими. Представник відповідача не навів причин, з яких позивача звільнено за власним бажанням у такі стислі строки, а саме: рапорт про звільнення за власним бажанням позивач подав 09.08.2011р. ввечері після 18 год. 30 хв., що підтверджується показами свідків та не заперечується представником відповідача, а звільнення відбулось 10.08.2011р. (без проведення бесіди, атестацій та інших передбачених заходів, зокрема повідомлення безпосереднього керівника), коли позивач вже звернувся до відповідача із рапортом про відкликання свого попереднього рапорту від 09.08.2011р.
Відповідно до п. 24 Положення, у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді.
Відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, при цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У даному випадку, звільнивши позивача на наступний день після подачі ним рапорту про звільнення зі служби за власним бажанням, без з’ясування поважності причин звільнення, без дотримання права особи на відкликання рапорту про звільнення за власним бажанням, суб’єкт владних повноважень діяв з порушенням вимог законодавства, тому на думку, суду звільнення позивача не є законним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не ознайомив позивача з наказом про його звільнення та не надав суду докази вручення позивачу трудової книжки під підпис.
Відповідно до пункту 24 Положення, у разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Згідно довідки № 513 від 15.09.2011р. УМВС України в Черкаській області місячне грошове утримання ОСОБА_1 становить: лютий 2011 року –3 371 грн. 13 коп., березень 2011 року –4 303 грн. 82 коп., квітень 2011 року –3 478 грн. 10 коп., травень 2011 року –3 482 грн. 89 коп., червень 2011 року –3 592 грн. 17 коп., липень 2011 року –3 625 грн. 23 коп.
Суд з урахуванням довідки від 15.09.2011р. № 513 та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995р., провів розрахунок і встановив, що вимушений прогул позивача становить 56 днів (дата винесення постанови 04.10.2011р.) –дата звільнення (10.08.2011р.); середньоденна заробітна плата позивача становить 118 грн. 32 коп. Таким чином грошове утримання позивача за час вимушеного прогулу становить 6 625 грн. 92 коп.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 10.08.2011р. № 198о/с в частині звільнення з ОВС у запас ЗС України з постановкою на військовий облік за п. 64 “Ж” (за власним бажанням) старшого оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Черкаській області УМВС України майора міліції ОСОБА_1.
Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Черкаській області УМВС України з 10 серпня 2011 року.
Стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Смілянська, 2) на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2011 року по 4 жовтня 2011 року в розмірі 6 625 (шість тисяч шістсот двадцять п’ять) грн. 92 коп.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого в ОВС відділу боротьби з організованими злочинними групами УБОЗ в Черкаській області УМВС України з 10 серпня 2011 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3 549 грн. 60 коп. підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.О. Гаврилюк