КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-2958/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –Івашкіна О.В.
відповідача –Наговського С.М., Очеретяного І.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції
до відповідача: Приватного підприємства «Міраторг»
про накладення адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків, суд
ВСТАНОВИВ:
Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства «Міраторг»про накладення адміністративного арешту коштів на рахунки платника податків та надання права на вилучення оригіналів первинних фінансово–господарських та бухгалтерських документів за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року у відповідача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідності до наказу про призначення документальної позапланової перевірки № 2419 від 04.08.2011 року було виписано направлення № 1830 від 08.08.2011 року державному податковому інспектору відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Кіровоградської ОДПІ Лічман М.О. та направлення № 1829 від 08.08.2011року заступнику начальника відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Кіровоградської ОДПІ Лапі А.Д. на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Міраторг»(код ЄДРПОУ –36904729) з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Роніком»та з ПП «Грандінвест».
Під час здійснення виходу на підприємство за юридичною адресою –м. Кіровоград, вул.Куйбишева,1, представником підприємства –Очеретяним І.К. отримано наказ № 2419 від 04.08.2011 року про проведення перевірки та ознайомлено з направленнями на перевірку, але представник підприємства відмовив у допуску та підписанню направлень до перевірки спеціалістів Кіровоградської ОДПІ.
Оскільки дана ситуація не дає змоги реалізувати посадовим особам право на проведення документальної позапланової перевірки, податковий орган змушений звернутись до суду з даною вимогою.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні надав свої заперечення, якими позов не визнав в повному обсязі з тих підстав, що підприємством не було допущено до перевірки посадових осіб Кіровоградської ОДПІ, оскільки останніми не було надано направлення на перевірку, що суперечить вимогам ст. 81 Податкового кодексу України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Приватне підприємство «Міраторг»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 25.03.2010 р., номер запису про державну реєстрацію 1 444 102 0000 006975 /а.с. 16,17/.
Керуючись п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на виконання розпорядження ДПА України від 24.02.11 № 48-Р "Про відпрацювання підприємств" відповідно до доповідної записки заступника начальника Кіровоградської ОДПІ-начальника управління податкового контролю юридичних осіб Годунової Л.В. від 04.08.11 № 314/22-00 /а.с. 12/ видано наказ № 2419 від 04.08.2011 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки «Міраторг»з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Роніком»та з ПП «Грандінвест Холдинг»/а.с. 9/.
Відповідно до вищевказаного наказу виписано направлення № 1830 від 08.08.2011 року державному податковому інспектору відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Кіровоградської ОДПІ Лічман М.О. та направлення № 1829 від 08.08.2011року заступнику начальника відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД Кіровоградської ОДПІ Лапі А.Д. на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Міраторг»(код ЄДРПОУ –36904729) /а.с. 10-11/.
Як зазначено в акті № 317/22-00 від 08.08.2011року про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки /а.с. 14, 42/, акті № 134/22-00 від 08.08.2011 року відмови платника податків від проведення документальної позапланової перевірки, при виході на перевірку встановлено відсутність посадової особи ОСОБА_1 ПП «Міраторг». Особа, яка представляла його інтереси, на прохід на територію службових будівель за адресою : м. Кіровоград, вул. Куйбишева 1-є, де знаходиться підприємство, спеціалістам Кіровоградської ОДПІ- відмовлено. Після ознайомлення, повірений Очеретяний І.К. отримано копію наказу та відмовлено в допуску та підписанню направлень до перевірки спеціалістів Кіровоградської ОДПІ.
08.08.2011 року начальником Кіровоградської ОДПІ, розглянувши звернення № 3 та додані до нього матеріали про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків, прийнято рішення № 3 про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків /а.с. 6,7/.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Податковим кодексом України, якими безпосередньо визначені права Державної податкової служби в Україні.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України /далі ПК України/ органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.п. 20.1.5. п. 20.1. ст. 20 ПК України у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.
Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.
Згідно із п. 94.4. ст. 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків.
Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (пп. 94.6.2 п. 94.6. ст. 94 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 7.1. Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1437/18732, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Згідно з п. 7.3. наведеного Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.
Судом встановлено, що рішення № 3 про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків прийнято 08.08.2011 року о 15.15 годин, звернення до адміністративного суду, згідно штампу вхідної кореспонденції, відбулося 09.08.2011 року о 11.40 годин, а отже порушений порядок накладення такого виду арешту.
Крім того, відповідно до п. 94.1. ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі –арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.
Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.
Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1042, відповідно до п. 3.1. якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з вищезазначених обставин.
Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).
Як вбачається із наведених норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених обставин, зокрема платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Суд також зазначає, що відповідно ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
В судовому засіданні встановлено, що підставою для недопущення до перевірки працівників Кіровоградської ОДПІ став той факт, що перевіряючими не було надано направлення на перевірку.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті № 317/22-00 від 08.08.2011року про неможливість проведення виїзної позапланової перевірки /а.с. 14, 42/, акті № 134/22-00 від 08.08.2011 року відмови платника податків від проведення документальної позапланової перевірки, при виході на перевірку встановлено відсутність посадової особи ОСОБА_1 ПП «Міраторг». Особа, яка представляла його інтереси, на прохід на територію службових будівель за адресою : м. Кіровоград, вул. Куйбишева 1-є, де знаходиться підприємство, спеціалістам Кіровоградської ОДПІ- відмовлено. Після ознайомлення, повірений Очеретяний І.К. отримано копію наказу та відмовлено в допуску та підписанню направлень до перевірки спеціалістів Кіровоградської ОДПІ.
Згідно пояснень свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, які були допитані у судовому засіданні, які також зазначені у вищевказаних актах, не бачили вручення наказу про проведення перевірки, приїхали після відмови у допуску до проведення перевірки, про що засвідчили в актах.
Отже, застосування адміністративного арешту майна платника податків як виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язку, тобто обов'язку щодо допуску до проведення до перевірки є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено факту пред'явлення направлення на проведення такої перевірки.
Органи державної податкової служби тільки в установленому законом порядку мають право вилучати оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів.
Стаття 20 ПК України визначає права органів державної податкової служби. Так, відповідно органи державної податкової служби мають право під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 20.1.2); отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом (п. 20.1.6), під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів, які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом (п. 20.1.7), під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (п. 20.1.8).
Підпунктом 20.1.40 ПК України встановлено право органу державної податкової служби звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом.
Отже, дана норма не передбачає в яких саме випадках ДПІ може звернутись з таким позовом до суду, ці випадки повинні бути викладено в інших нормах ПК України. Позивач не вказує такі норми в позовній заяві, відсутність таких випадків в ПК України, що виключає право контролюючого органу вимагати прийняти судове рішення про вилучення оригіналів документів підприємства.
Крім того, суд приймає до уваги, що пунктом 85.1 ПК України встановлено заборону витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом. А відповідно до п. 85.5 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом.
Керуючись ст.ст. 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом