ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"11" жовтня 2011 р. Справа № 0670/3024/11
номер рядка статистичного звіту 10.1
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Малахової Н.М.
суддів: Котік Т.С.
Мацького Є.М.,
за участю секретаря судового засідання Лабунської Ю.В. ,
за участю сторін
< Поле для текста >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів на постанову Житомирського окружного суду від "05" липня 2011 р. у справі № 0670/3024/11 за позовом Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів < Текст > до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирської області про скасування рішень ,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирській області №37 від 10.02.2011 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за №1612/13 від 16.03.2011 року "Про результати розгляду скарги". Посилався на те, що з липня 2010 року по теперішній час підприємство здійснює сплату страхових внесків до Пенсійного фонду вчасно, однак заборгованість до липня 2010 року не має можливості сплатити, оскільки ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.09.2006 року порушено провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На думку позивача протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів, у зв"язку з чим вважає, застосовані рішенням № 37 від 10.02.2011 року штраф та нарахована пеня за період з 20.11.2009 року по 09.02.2011 року не можуть бути стягнуті.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки ухвалі господарського суду Житомирської області від 04 вересня 2006 року, якою порушено провадження у справі №1/163-Б про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Позивач вказує, що штрафні санкції, нараховані відповідачем, виникли із зобов'язань по розрахунках за період з 20.11.2009 року до 09.02.2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство. Посилається на те, що згідно приписів ст.12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів, що застосовується до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.09.2006 року відносно позивача було порушено провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирській області №37 від 10.02.2011 року "Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду до Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів застосовано сума стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4850,55 грн. та нарахована пеня в розмірі 26881,64 грн. за період з 20.11.2009 року по 09.02.2011 року.
Вказане рішення позивачем було оскаржено до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області. За наслідками розгляду скарги Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області було прийнято рішення №1612/13 від 16.03.2011 року, яким рішення Управління Пенсійного фонду України в Черняхівському районі Житомирській області № 37 від 10.02.2011 року залишено без змін, а скарга без задоволення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновків, що вимоги позивача не є обґрунтованими, оскільки рішення відповідачів щодо застосування штрафу та нарахування пені за затримку сплати страхових внесків за період з 20.11.2009 року по 09.02.2011 року, тобто після введення мораторію, є правомірними.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Частиною 4 ст.12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов’язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов’язання і є похідними від нього.
З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
Враховуючи те, що строк виконання зобов’язань зі сплати страхових внесків настав у позивача після 20 листопада 2009 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, то дія мораторію на виконання цих зобов’язань не розповсюджується.
Таким чином, висновки суду першої інстанції у справі, що розглядається, про правомірність застосування управліннями ПФУ штрафу та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків за зобов'язаннями, які виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права .
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним.
З огляду на вищенаведене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" Черняхівського комбінату хлібопродуктів залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Н.М. Малахова
судді: Т.С. Котік
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Дочірнє підприємство ДАК "Хліб України" Черняхівський комбінат хлібопродуктів вул.Індустріальна, 42,смт.Черняхів,Житомирська область,12300
3- відповідачу Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003
< Текст >