АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2006 року м. Чернівці
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Яремка В.В.
Суддів : Давнього В.П., Петлюка В.І.
Секретаря : Михайлюк Т.Д. за участю позивача ОСОБА_1, його представників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідачки відповідача ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання заповіту, договору дарування , свідоцтва про право власності на будинковолодіння свідоцтва про право на спадщину недійсними та про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги змінював та доповнював у листопаді 2003 року , у серпні та листопаді 2005 року (а.с.39-41,217-222, 313-314).
Зазначав, що проживав разом зі своїми батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у будинковолодінні АДРЕСА_1, яке складалося з невеликого житлового будинку та сарая. У 1968 році він одружився і зважаючи на погані житлові умови у 1971 році разом з дружиною ОСОБА_2 почав будувати новий житловий будинок за тією ж адресою та перебудовувати наявний будинок, що належав його батькам.
Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати. При зверненні у 2003 році до нотаріальної контори він з'ясував, що правовстановлюючі документи на спірний будинок у 1997-1998 роках оформлені спочатку на батька, а потім на матір, від імені якої 27 вересня 1997 року складено заповіт на користь відповідача.
Стверджуючи, що на час складання заповіту матір мала психічне захворювання, а оформленням документів на спірне будинковолодіння на ім'я батька та матері порушено права позивача та його дружини, позивач просив визнати недійсними: заповіт, складений 27 вересня 1997 року від імені ОСОБА_8 , свідоцтво про право власності на спірне будинковолодіння, що видане Чернівецьким міським житловим управлінням 26 листопада 1997 року, свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Першою Чернівецькою
справа № 22ц-567 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 2/5 Савчук М. В.
Доповідач Яремко В.В.
державною нотаріальною конторою 13 листопада 1998 року на ім'я ОСОБА_8. Просив також визнати за ним, позивачем, право власності на спірне будинковолодіння.
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 травня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення ,яким задовольнити його позовні вимоги.
В апеляційній скарзі позивач також просить призначити по справі повторну судовому посмертну судово-психіатричну експертизу. Це клопотання представник позивача ОСОБА_3 підтримав в судовому засіданні.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України якщо висновок буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
На вирішення первісної посмертної судово-психіатричної експертизи судом було поставлено ряд питань, на які експертизою відповіді не дано, (а.с.209-215).
Зокрема, не дано відповідь та такі питання: чи страждала ОСОБА_8 на психічну хворобу чи інші психічні розлади , якщо так, то чи за наявності відповідної хвороби ОСОБА_8 могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними станом на 27 вересня 1997 року та 30 січня 1998 року.
Експерти не дали відповіді на вказані запитання, а лише вдалися до аналізу пояснень сторін та свідків, які на їх думку містять протиріччя.
Разом з тим, оскільки з'ясування питання психічного стану ОСОБА_8 має значення для правильного вирішення справи і для цього необхідні спеціальні знання в галузі психіатрії, а наявний у справі висновок експертизи є неповним, то на часткове задоволення клопотання по справі слід призначити додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу.
Що ж до клопотання про призначення повторної експертизи, то воно на даний час є передчасним.
Оскільки після уточнення позовних вимог позивач не ставить питання про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_2 від 30 січня 1998 року, то і необхідності постановки перед експертизою питання про психічний стан ОСОБА_8 на вказаний час не має необхідності.
У зв'язку з неможливістю проведення такої експертизи в судовому засідання , провадження у даній справі слід зупинити
Керуючись ст.ст. 143,144,150, 202,304 ЦПК України колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
По даній справі призначити додаткову посмертну судово-психіатричну експертизу , проведення якої доручити Хмельницькій регіональній психоневрологічній експертизі № 2 (с. Скаржниці Ярмолинецького району Хмельницької області).
На вирішення експертизи поставити такі питання:
1. Чи страждала ОСОБА_8, яка проживала АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на психічну хворобу чи інші психічні розлади.
2. Якщо хворіла, то чи за наявності відповідної хвороби ОСОБА_8 могла
усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними станом на 27 вересня 1997 року та 30 січня 1998 року.
В розпорядження експертів надати матеріали справи, амбулаторну картку та історію хвороби ОСОБА_8.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України.
Встановити строк для проведення експертизи у три місяці. Провадження у даній справі зупинити на час проведення експертизи. Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку.