АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 серпня 2006 року                                                                                        м. Чернівці

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого: Ружило О.А.

Суддів: Яремка В.В.,Колотила О.О.

секретаря Брензила В.В. за участю представника позивача Зінчука П.Ф. , відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду від 15 травня 2006 року у справі за позовом державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до державного підприємства "Лужанський експериментальний завод" , Лужанської селищної ради про визнання права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2005 року державне підприємство "Лужанський експериментальний завод" ( далі - завод) пред'явило позов до ОСОБА_1 про виселення. У жовтні 2005 року такі ж позовні вимоги заявлено і до ОСОБА_2.

Зазначаючи, що відповідачі самоправно зайняли належне заводу жиле приміщення , позивач просив виселити їх з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

У січні 2006 року відповідачі за первісним позовом пред'явили зустрічний позов.

Посилаючись на те, що спірну квартиру вони набули правомірно, оскільки ОСОБА_2 отримав її як член житлово-будівельного кооперативу "Наша хата", просили визнати їх власниками квартири, а в задоволенні первісного позову відмовити.

Рішенням Кіцманського районного суду від 15 травня 2006 року позов заводу задоволено.

Відповідачів виселено зі спірного житла, з них на користь позивача стягнуто судові витрати по сплаті судового збору (державного мита).

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові заводу відмовити, а їх зустрічний позов задовольнити.

Посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

справа № 22ц-537                                                                                            Головуючий у 1-й інстанції

категорія 29/30                                                                                                          Олексюк ТА.

Доповідач Яремко В.В.

Зазначають, що суд прийшов до неправильного висновку, про те, що жилий будинок, в якому знаходиться спірна квартира є власністю заводу, судом не визначено предмету спору, не надано належної оцінки фактичним обставинам справи та доказам.

Суд помилково виходив з того, що вони, позивачі, самоправно заволоділи будинком, тоді як ними квартира набута як членами ЖБК.

В ході апеляційного розгляду .відповідачі та їх представник підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник заводу апеляційної скарги не визнав. Вважає, що судом правильно по суті вирішено справу.

Представник відповідача - Лужанської селищної ради просить апеляційну скаргу відхилити.

Колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Кіцманського районного суду від 25 січня 2005 року в іншій цивільній справі (№ 2-30 за 2005 рік), у якій брав участь відповідач ОСОБА_2 , яке набрало законної сили, встановлено, що спірне жиле приміщення належить заводу і що ОСОБА_2 самовільно зайняв це приміщення (а.с. 10-12).

Про те, що відповідачка ОСОБА_1 також самоправно зайняла спірне жиле приміщенням свідчить той факт, що вона є членом сім'ї ОСОБА_2, займає одне і те ж жиле приміщення, належне заводові. Щодо неї заводом не приймалося рішення про надання їй спірного приміщення.

Тому, доводи апелянтів про неправильне визначення належності спірного житла, про набуття відповідачами цього житла як власності ЖБК " Наша хата" є безпідставними.

Доводи апелянтів про належність будинку, в якому знаходиться спірне житло кооперативу " Наша хата" спростовується наявними у справі доказами, фактом відсутності у кооперативу правовстановлюючих документів на будинок.

Відповідні висновки суду першої інстанції ґрунтується на наявних у справі доказах, яким суд дав належну оцінку.

У зв'язку з цим доводи апелянта про неналежну оцінку наявних у справі доказів є безпідставними.

При вирішення спору до спірних правовідносин, суд першої інстанції правильно застосував норми ЦК України, Закону України " Про власність", ЖК України.

Таким чином, колегія судців приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, є по суті правильним, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду від 15 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців .