АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року м. Чернівці
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Яремка В. В.
Суддів: Перепелюк Л.М., Ружило О.А.
Секретаря: Скрипник С.В. за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 9 червня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Чернівецького міського управління земельних ресурсів про визнання висновку про передачу земельної ділянки у власність незаконним ,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.
Зазначав, що ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 серпня 2005 року затверджено мирову угоду у цивільній справі, за якою в рахунок розподілу земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 виділено частина земельної ділянки площею 0,0510 га, а ОСОБА_4 - 0,0490 га..
З метою приватизації земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 10 червня 2005 року подали заяву на виготовлення технічної документації.
Висновком Чернівецького міського управління земельних ресурсів (далі -Управління) НОМЕР_1 визначено, що земельна ділянка площею 0, 1000 га АДРЕСА_1 підлягає приватизації у спільну часткову власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Вважаючи такий висновок незаконним та зазначаючи, що скаргу на цей висновок Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради залишено без задоволення, представник позивачки просив визнати вказаний висновок Управління протиправним та скасувати його, зобов'язати Управління надати висновок про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 0, 0510 га АДРЕСА_1 відповідно до вимог 116 ЗК України.
Постановою Садгірського районного суду м. Чернівці від 9 червня 2006 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати з мотивів порушення норм матеріального та ухвалити нову постанову про задоволення позову.
справа N° 22а-191 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 14/36 Байцар Л. В..
Доповідач Яремко В. В.
Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову на підставі ст.ст. 125, 126 ЗК України, суд фактично вирішив спір про право користування земельною ділянкою, що суперечить вимогам адміністративного позову.
Посилається на те, що представник відповідача визнав, що ОСОБА_3 було подано всі необхідні для приватизації земельної ділянки документи.
Апелянт також звертає увагу на протиріччя допущені судом щодо мотивів відмови у позові через відсутність Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0, 0510 га.
Колегія суддів приходить до висновків, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні позову , суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що дії відповідача по дачі відповідного висновку щодо передачі позивачці у спільну часткову власність земельної ділянки біля будинку АДРЕСА_1 є правомірним та вчинені в межах повноважень Управління.
По справі встановлено, що звертаючись до Чернівецької міської ради з приводу приватизації земельної ділянки позивачка подала спільну заяву із колишнім подружжям ОСОБА_4 з проханням виготовити проект розподілу та передачу у власність для обслуговування житлового будинку земельної ділянки АДРЕСА_1. Посилалася при цьому на ухвалу суду про поділ майна( а.с. 10).
Таким чином, зі змісту заяви вбачається, що позивачка просила виготовити проект передачі у власність всієї земельної ділянки біля будинку, а не земельної ділянки біля її частини будинку.
Відповідач відповідно до ч. З ст. 118 ЗК України мав погодити передачу земельної ділянки у приватну власність. Це ним зроблено шляхом дачі висновку від 23 січня 2006 року (а.с. 16).
Таким чином, висновок Управлінням видано в межах його повноважень, відповідно до діючого законодавства.
Позивачка не погоджується зі змістом висновку, а саме в цій його частині, де йдеться про можливу передачу земельної ділянки у спільну часткову власність, а не лише у власність позивачки.
Однак, з огляду на зміст згаданої вже заяви позивачки від 10 червня 2005 року , правового статусу житлового будинку та земельної ділянки, висновок Управління є по суті правильним та відповідає вимогам ст.ст.87, 89, 118 ЗК України.
На час звернення позивачки до міської ради з приводу приватизації земельної ділянки та на час розгляду відповідного питання Управлінням житловий будинок АДРЕСА_1 перебував у спільній частковій власності позивачки та іншої особи. У їх спільному користуванні перебувала і земельна ділянка площею 0, 1000 га.
Доводи апелянта, висловлені в ході апеляційного розгляду справи, про те, що ухвалами Садгірського районного суду м. Чернівці від 15 липня та 11 серпня 2005 року затверджено мирові угоди між позивачкою на ОСОБА_4 з приводу поділу житлового будинку АДРЕСА_1 та визначення порядку користування земельною ділянкою не можуть бути підставою для визнання дій Управління по дачі відповідного висновку неправомірними.
Вказані ухвали хоча і набрали чинності, однак, вони лише свідчать про зміну правового статусу житлового будинку та земельної ділянки: з спільної сумісної на спільну часткову. Ці судові рішення можуть бути підставою для подальшого вирішення співвласниками житлового будинку питання про припинення спільної часткової власності на будинок та оформлення позивачкою права на приватизацію виділеної їй частки земельної ділянки відповідно до вимог ст. 118 ЗК України.
Судом першої інстанції зроблено певні поспішні та помилкові висновки щодо відсутності у позивачки жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, однак, вони не вплинули на правильність по суті вирішення спору щодо правомірності висновку Управління.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 199, 200 КАС України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Садгірського районного суду м. Чернівці від 9 червня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.