АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО серпня 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого: Ружило О.А.
Суддів: Яремка В.В., Міцнея В.Ф.
Секретаря: Малої І.М. за участю позивачки ОСОБА_1, третьої особи - ОСОБА_2, його представника -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконувача обов'язків прокурора м. Чернівці на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2006 року в справі за позовом прокурора м. Чернівці в інтересах ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради , за участю третьої особи ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення виконкому Чернівецької міської ради НОМЕР_1 (з подальшими змінами) ,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 року прокурор м. Чернівці (далі-прокурор) звернувся до даним адміністративним позовом.
Посилався на те, що п. 1 рішенням виконкому Чернівецької міської ради НОМЕР_1 " Про передачу у власність допоміжних приміщень" ( зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету ІНФОРМАЦІЯ_1) власнику квартири АДРЕСА_1 передано безоплатно кладову площею 15,6 кв.м та кладову 1 - площею 3,8 кв. м на платній основі.
Вважаючи, що оскільки дане рішення прийнято без погодження з позивачкою ОСОБА_1 як співвласницею багатоквартирного будинку, на порушення вимог Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду", " Про власність", Цивільного кодексу України 1963 року, прокурор просив визнати п.1 вказаного рішення ( з відповідними змінами) незаконним та скасувати його.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2006 року в задоволенні позову прокурора відмовлено.
В апеляційній прокурор просить вказане судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Посилається на те, що судом порушено норми матеріального права - Законів України " Про приватизацію державного житлового фонду", Про власність", ЦК України 1963 року.
На думку апелянта судом не враховано, що виконавчий комітет міської ради при вирішенні питання про передачу у власність ОСОБА_2 відповідних допоміжних
справа НОМЕР_22а-181 Головуючий у 1-й інстанції
категорія 14/3 7 Дудаков С. Є.
Доповідач Яремко В. В.
приміщень вийшов за межі наданих йому повноважень та порушив конституційні права позивачки, передбачені ст. 41 Конституції України.
В судовому засіданні позивачка підтримала вимоги апеляційної скарги.
Третя особа ОСОБА_2 та його представник - ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнали. Вважають, що рішення суду є по суті правильним.
Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 199, п. 4 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є рішення виконавчого органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність допоміжних приміщень третій особі -ОСОБА_2 в двоквартирному будинку АДРЕСА_1.
Прокурор не погоджуючись з таким рішенням, оспорив його з підстав порушення права позивачки як співвласника цих допоміжних приміщень, а також з підстав перевищення відповідачем своїх повноважень при прийнятті спірного рішення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірним рішенням права та інтереси позивачки порушено не було, позивачем на надано доказів незаконності спірного рішення, позивачкою не встановлено предмету та змісту позову.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права . Зокрема, судом не враховано, що за наявністю між власниками багатоквартирного будинку спору про користування допоміжними приміщення спір між ними має вирішуватися в судовому порядку, а не шляхом прийняття рішень органів місцевого самоврядування. Судом також не враховано, що відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Це відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
По справі встановлено, що п. 1 рішенням виконкому Чернівецької міської ради НОМЕР_1 " Про передачу у власність допоміжних приміщень" ( зі змінами внесеними рішеннями виконавчого комітету ІНФОРМАЦІЯ_1 ) власнику квартири НОМЕР_2 в двоквартирного житловому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 передано безоплатно кладову площею 15,6 кв.м та кладову 1 - площею 3,8 кв. м на платній основі.
Вказане рішення прийнято на порушення п.2 ст. 10 Закону України " Про приватизацію державного житлового фонду", згідного якого власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, які передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Крім цього, рішення суб'єкта оскарження прийнято на порушення ст. 113 ЦК України 1963 року, чинного на час прийняття рішення. Згідно вказаної норми права володіння , користування та розпорядження майном учасниками спільної часткової власності проводиться за згодою співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.
Зважаючи на те, що позивачкою та третьою особою не досягнуто згоди щодо користування допоміжними приміщеннями, а фактично існує спір з приводу цього, то виконавчий комітет міської ради при прийнятті спірного рішення вийшов за межі наданих йому повноважень.
Тому , позов підлягає задоволенню і відповідно, до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України спірне рішення слід визнати протиправним та скасувати його. Про протиправність рішення , що оскаржується (з відповідними змінами) свідчить сам зміст цього рішення.
Представники відповідача в суді першої інстанції заперечували проти позову,однак, ними відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним п. 1 рішенням виконкому Чернівецької міської ради НОМЕР_1 " Про передачу у власність допоміжних приміщень" ( зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету ІНФОРМАЦІЯ_1).
Як вбачається зі змісту рішення виконкому НОМЕР_3 " Про заміну правовстановлюючих документів на квартири, внесення змін в пункт 2 рішення виконкому міської ради НОМЕР_4 " Про передачу допоміжних приміщень та технічного обладнання у власність власникам одно та двоквартирних будинків, списання будинків з балансу житлового фонду" , зокрема, п. 6 цього рішення, воно не є зміною первинного рішення від 2 жовтня 2001 року, а ним на підставі первинного рішення перерозподілено частки у праві власності позивачки та третьої особи.
Тому, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про необхідність задоволення позову, то для повного захисту прав позивачки слід вийти за межі вимог: визнати незаконним та скасувати і п. 6 рішення виконкому НОМЕР_3 з тих же підстав, що і первинне рішення виконкому НОМЕР_1.
На підставі наведеного та керуючись ст..ст..11,160,162, 199, 202 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу виконувача обов'язків прокурора м. Чернівці задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 травня 2006 року скасувати.
Позов прокурора м. Чернівці в інтересах ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати пункт 1 рішення виконкому Чернівецької міської ради НОМЕР_1 " Про передачу у власність допоміжних приміщень" ( зі змінами внесеними рішенням виконавчого комітету рішення виконкому НОМЕР_5) та п. 6 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради НОМЕР_3" Про заміну правовстановлюючих документів на квартири, внесення змін в пункт 2 рішення виконкому міської ради НОМЕР_4 " Про передачу допоміжних приміщень та технічного обладнання у власність власникам одно та двоквартирних будинків, списання будинків з балансу житлового фонду".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.