АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО серпня 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області в складі:
Головуючого: Ружило О.А.
Суддів: Яремка В.В., Колотила О.О.
Секретаря: Брензило В.В.
За участю: ОСОБА_1, представника Южинецької сільської ради
Мацьоцького О.І.
Розглянула у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Южинецької сільської ради, про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, за апеляційною скаргою Южинецької сільської ради на постанову Кіцманського районного суду від 15 травня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Южинецької сільської ради, Кіцманського району, про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування.
Вказувала на те, що рішенням 34 сесії 4 скликання Южинецької сільської ради від 29 січня 2006 року, внесено доповнення до рішення XI сесії XXIII скликання від 28.08.2000 року „Про надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери" села Южинець згідно Указу Президента України і встановлено граничний розмір земельних ділянок працівникам соціальної сфери працюючим на селі та проживаючим на території Южинецької сільської ради, із розрахунку 0,50 га, включаючи земельну ділянку, яка є в користуванні працівника соціальної сфери, беручи до ваги його повнолітніх дітей.
Справа №22а-167 2006 р. Головуючий у 1 інстанції
Категорія: 37 Олексюк Т.І.
Доповідач: Ружило О.А.
Іншим рішенням 34 сесії 4 скликання Южинецької сільської ради від 29 січня 2006 року їй, як працівнику соціальної сфери відмовлено в наданні земельної ділянки НОМЕР_1 із земель резервного фонду Южинецької сільської ради, якою користувався працівник соціальної сфери ОСОБА_2, котрий помер.
Цим же рішенням їй надано вільну земельну ділянку площею 0,20 га із земель запасу Южинецької сільської ради в урочищі „Тополі", з метою доведення її землекористування до розміру 0,50 га.
Вважає вказані рішення незаконними і такими, що суттєво порушують її права, як працівника соціальної сфери.
Так рішенням XI сесії XXIII скликання Южинецької сільської ради від 28.08.2000 року було виділено 21 га землі із резервного фонду та земель запасу Южинецької сільської ради, для надання працівникам соціальної сфери, з розрахунку по 0,50 га на кожну особу. Тому внесення доповнень до вказаного рішення сесією Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року, стосовно включення в 0,50 га і земельні ділянки, що вже є в користуванні працівників соціальної сфери підлягає скасуванню.
Оскільки в її користуванні є лише 0,28 га землі, виділеної як працівнику соціальної сфери, що менше визначеної середньої частки 0,50 га, то їй незаконно було відмовлено в наданні земельної ділянки НОМЕР_1 користувачем якої був покійний ОСОБА_2, а тому підлягає скасуванню в цій частині рішення Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року, та в частині виділення їй 0,20 га земельної ділянки в урочищі „Тополі".
Постановою Кіцманського районного суду від 15 травня 2006 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсними рішення 34 сесії 4 скликання Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року в частині доповнення рішення XI сесії XXIII скликання від 28.08.2000 року „Про надання земельних ділянок працівникам соціальної сфери", та в частині відмови ОСОБА_1 у наданні земельної ділянки НОМЕР_1 котра належала померлому ОСОБА_2, та в частині виділення їй земельної ділянки площею 0,20 га в урочищі „Тополі".
На вказану постанову суду Южинецькою сільською радою, в інтересах якої за дорученням діє Мацьоцький О.І. подано апеляційну скаргу на предмет її скасування.
Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалена з порушенням норм матеріального права, та є немотивованою, щодо підстав недійсності оскаржуваних рішень сесії Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваної постанови, доводи апеляційної скарги, та заперечення на неї, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції, щодо визнання недійсним рішення 34 сесії 4 скликання Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року, про відмову в наданні ОСОБА_1 земельної ділянки НОМЕР_1 із земель резервного фонду Южинецької сільської ради, яка належала померлому працівнику соціальної сфери ОСОБА_2, та про надання їй 0,20 га землі в урочищі „Тополі" підлягає скасуванню, з відмовою позивачці в задоволенні в цій частині її адміністративного позову виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним рішень 34 сесії 4 скликання Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року стосовно відмови в наданні ОСОБА_1 земельної ділянки НОМЕР_1, яка належала працівнику соціальної сфери ОСОБА_2, та про надання їй 0,20 га земельної ділянки в урочищі „Тополі", суд першої інстанції вважав, що прийнятим зазначеним вище рішенням сесії сільської ради було порушено право позивачки на отримання земельної ділянки.
Такий висновок суду є помилковим і суперечить нормам матеріального права, обставинам справи та поданим сторонами доказам.
Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або місцевого самоврядування в межах їх повноважень визначених цим Кодексом.
Відповідно до вимог Указу Президента України № 584 від 12.04.2000 року „Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села, та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи", позивачка як працівник соціальної сфери мала право на отримання земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства (а згідно підп. „б" п.1 ст. 121 ЗК України введеного в дію з 1 січня 2002 року, для ведення особистого селянського господарства).
Згідно підп. 2 п. 2 зазначеного Указу Президента від 12.04.2000 року, граничний розмір земельних ділянок, який може бути передано у користування працівникам соціальної сфери, формується по кожній сільській раді окремо, залежно від земель запасу та резервного фонду.
Встановлено, що рішенням XI сесії XXIII скликання Южинецької сільської ради від 28.08.2000 року було затверджено списки працівників соціальної сфери села Южинець в кількості 83 осіб.
Із резервного фонду даної сільської ради в 2000 році виділено єдиний земельний масив площею 21 га в урочищі „Водокачка" (до ставу), для забезпечення земельними ділянками зазначених працівників, що не заперечують сторони.
Тому виходячи із затверджених списків працівників соціальної сфери в кількості 83 особи, та загальної площі виділеної землі 21 га, середня земельна частка на кожного працівника соціальної сфери складала по 0,25,3 га, а не по 0,50 га, як вказує позивачка.
На виконання Указу Президента України від 12.04.2000 року ОСОБА_1 було виділено на відведеній площі 21 га для працівників соціальної сфери дві земельні ділянки 0,16 та 0,12 га, всього 0,28 га землі, що майже в межах норми, яка припадала на кожного працівника соціальної сфери. Зазначені земельні ділянки за рішення сесії Южинецької сільської ради від 23.09.2005 року їй передано безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства.
Що стосується земельної ділянки НОМЕР_1, якою користувався працівник соціальної сфери ОСОБА_2 площею 0,21 га, то після його смерті зазначена ділянка знову перейшла до земель запасу сільської громади. Тому сесія Южинецької сільської ради виділивши цю земельну ділянку працівнику соціальної сфери ОСОБА_3, взамін раніше наданої їй ділянки, діяла в межах наданих їй повноважень Законом України „Перо місцеве самоврядування" та ст. 12 ЗК України.
Рішенням сесії Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року обґрунтовано відмовлено у виділенні зазначеної земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_1, оскільки вона використала своє право на отримання земельної ділянки, як працівник соціальної сфери в межах зазначеної середньої частки, що припадала на кожного працівника соціальної сфери для ведення особистого селянського господарства на відведеній для цих цілей площі.
Безпідставними є і вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним рішення сесії Южинецької сільської ради від 29.01.2006 року, про надання їй земельної ділянки із земель запасу Южинецької сільської ради площею 0,20 га в урочищі „Тополі", оскільки ним не порушуються права позивачки.
Навпаки, маючи землі запасу сільська рада довиділила ОСОБА_1 до 0,28 га землі переданих їй як працівнику соціальної сфери додатково 0,20 га в іншому місці для ведення особистого селянського господарства, довівши таким чином загальну площу земельної ділянки для вказаного цільового призначення до 0,48 га, що не суперечить вимогам підп. „б" п.1 ст. 121 ЗК України.
Керуючись ст. ст. 12, 116, 121 ЗК України, Указом Президента України № 584/200 від 12.04.2000 року, ст. ст. 11, 160, 162, п.З ст. 198, 202, 207 Кодексу Адміністративного судочинства, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Южинецької сільської ради в інтересах якої за дорученням діє Мацьоцький Олександр Ігорович, задовольнити.
Постанову Кіцманського районного суду від 15 травня 2006 року стосовно визнання недійсним рішення 34 сесії, 4 скликання Южинецької сільської ради від 29 січня 2006 року, про відмову в наданні ОСОБА_1 земельної ділянки НОМЕР_1 із земель резервного фонду Южинецької сільської ради, яка належала померлому працівнику соціальної сфери ОСОБА_2, та про надання їй вільної земельної ділянки із земель запасу Южинецької сільської ради площею 0,20 га в урочищі „Тополі", скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в цій частині відмовити.
Постанова набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.