ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
"05" жовтня 2011 р. Справа № 5004/1786/11
за позовом Прокурора Волинської області в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області
до відповідачів: Світязької сільської ради Шацького району
Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур"
Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист"
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Пансіонату "Шацькі озера"
про визнання незаконним та скасування рішення від 29.01.2001р. №1/4, визнання недійсним свідоцтва про право власності та державної реєстрації свідоцтва про право власності, повернути будівлі та споруди пансіонату "Шацькі озера" у державну власність в особі Фонду державного майна України по Волинській області
Суддя Кравчук В.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. –начальнику відділу правового забезпечення, довіреність № 7 від 21.01.2011р.;
від відповідача Світязької сільської ради: Цвид М.В. –сільський голова;
від відповідача Приватного акціонерного товариства "Укрпрофтур": ОСОБА_2. –представник, довіреність №502 від 27.07.2011р.;
від відповідача Волинського обласного закритого акціонерного товариства "Волиньтурист": ОСОБА_3 –адвокат, довіреність від 10.09.2011р., ОСОБА_4. –адвокат, довіреність від 10.09.2011р.;
від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Пансіонату "Шацькі озера": н/з
В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва облпрокуратури Рибак А.І.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. ст. 22, 29 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін та прокурора.
Оскільки представниками позивача, відповідачів та прокурором не заявлено клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суть спору: Ухвалою суду від 21.09.2011р. розгляд справи відкладався на 05.10.2011р.
Від відповідачів витребовувалося подати суду відзив на позов та докази в його обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені), копію довідки про включення до ЄДРПОУ, а також надати копію Статуту.
Від третьої особи витребовувалося подати суду відзив на позов та докази в його обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені), копію довідки про включення до ЄДРПОУ.
28.09.2011р. на адресу господарського суду від прокуратури Волинської області надійшов лист за №05-694 вих. 11 від 27.09.2011р., відповідно до якого остатній повідомив, що в ході виконання вимог ухвали суду від 09.09.2011р. прокуратурою встановлено невідповідність оскаржуваного рішення №1/4 від 29.01.2001р. Світязької сільської ради Шацького району. З врахуванням викладено просить залишити позов без розгляду для проведення додаткової перевірки. При обґрунтування даної позиції посилається на норми 81, 86 ГПК України.
29.09.2011р. від позивача Фонду державного майна України по Волинській області надійшов лист від 29.09.2011р. за №10.06.1425 про залишення позову без розгляду в зв’язку з встановленням прокуратурою Волинської області невідповідності нумерації рішення виконкому та сесії ради, що оспорюються в судовому порядку.
Крім того, 05.10.2011р. від прокуратури Волинської області надійшов лист за №05-707 вих-11 від 04.10.2011р. про відкликання листа від 27.09.2011р. за №05-694 вих. 11 щодо залишення позову без розгляду в зв’язку з уточненням позовних вимог.
Також 05.10.2011р. за №10-06-1678 Фондом державного майна України по Волинській області подано лист про відкликання листа за №10-06-1425 від 29.09.2011р.
Представником прокуратури в судовому засіданні заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості подати суду заяву про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України.
Відповідач –Світязька сільська рада Шацького району, відповідно до листа №480/19/2-11 від 04.10.2011р., повідомив, що підтримує позов прокурора Волинської області в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.
Крім того, представником Світязька сільська рада заявлено клопотання про залучення до участі в судовому засіданні Комунальне підприємство «Волинське бюро технічної інвентаризації», яке заявлено, як відповідач у позовній заяві №05-625 вих. 11 від 31.08.2011р. прокуратурою Волинської області.
Відповідач - ПАТ "Укрпрофтур" на адресу суду подав відзив № 622 від 05.10.2011р., згідно якого проти позову заперечує, вважаємо даний позов безпідставним, оскільки твердження позивача, викладені в позовній заяві, є таким що не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на законі, а тому просить в задоволенні останнього відмовити. При обґрунтуванні даної позиції посилається на наступне:
Зазначені позовні вимоги ґрунтуються на праві власності, що має приватно - правовий характер, та регулюється Цивільним, Господарським кодексами України та іншими актами господарського і цивільного законодавства, в яких захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь учасники цивільних (господарських) правовідносин.
Позивач не обґрунтував, яким чином визнання недійсними спірного рішення та державної реєстрації права власності на нерухоме майно призведе до захисту прав держави в особі позивача.
Крім того, зазначає, що прокурором також не зазначено, в чому саме полягає порушення інтересів держави, тобто не надано фактів (підстав) для позову, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги.
До того ж прокурор визнає, що Українське закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" було створено 04.10.1991 року, державна реєстрація статуту здійснена 28.10.1991 року. Товариство було створене шляхом реорганізації (перетворення) Української республіканської ради по туризму та екскурсіях.
Засновниками товариства виступили Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої є ФПУ, та Фонд соціального страхування України. Відповідно до Статуту Федерації професійних спілок України вона є правонаступником майна та коштів Укрпрофради та Федерації незалежних профспілок України.
На час створення ЗАТ "Укрпрофтур" Рада Федерації незалежних профспілок України передала до статутного фонду товариства основні фонди туристсько-екскурсійних підприємств, об'єднань і організації профспілок України. Належність майна туристсько-екскурсійних закладів профспілкам ніким не оспорювалась.
Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" (Відповідач -3) було створено у встановленому законодавством порядку згідно Установчого договору від 01.10.1998 року, як суб'єкт приватного права.
При цьому, при створенні товариства засновником (акціонером) - ЗАТ "Укрпрофтур" згідно акту передачі від 29.10.1998р. № 507, в якості внеску до статутного фонду (капіталу), було передано майно (в т.ч. спірне нерухоме майно) та інші цінності в обмін на корпоративні права.
Відповідно до статті 12 закону України "Про господарські товариства", товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу (фонду).
Відповідно до приписів статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 Цивільного кодексу України).
Так, факт законності створення та правомірності набуття права власності на майно ЗАТ "Укрпрофтур", яке в свою чергу виступило засновником ЗАТ "Волиньтурист", підтверджується рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997 р. № 138/7 за позовом Фонду державного майна України до Федерації профспілок України, Фонду соціального страхування України та ЗАТ "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчих документів товариства. При цьому, Вищим арбітражним судом України встановлено ряд важливих обставин, що мають значення для справи. Так, Фондом державного майна України не було доведено факту наявності у нього прав на управління профспілковим майном та передачі Федерацією профспілок України до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофтур" державного майна. Таким чином, визнаючи законність створення АТ "Укрпрофтур", вища судова інстанція тим самим визнала дійсність та законність його установчих документів, формування (наповнення) статутного фонду тощо.
В силу даного рішення у ЗАТ "Волиньтурист" відсутнє майно, яке утворилось за рахунок коштів держави, оскільки таке майно не вносилось засновником – ЗАТ "Укрпрофтур" до статутного фонду (капіталу) товариства.
Окрім того, в порядку статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Тобто, тягар доведення того, що власником спірного нерухомого майна є держава, покладений на позивача, а тому саме останній повинен довести належність цього майна до державного. Проте, позивач не надав суду доказів того, що майно, передане відповідачем - 2 в якості вкладу до статутного фонду Відповідача - 3 (в т.ч. і спірне), у встановленому законодавством України порядку державою вилучалося, права володіння, користування і розпорядження цим майном не оспорене. З матеріалів справи вбачається відсутність таких доказів. Тобто, фактично наявна лише вимога позивача про повернення спірного майна до державної власності, яка в силу вищезазначеної статті належно не обґрунтована.
Відповідно до пункту 4 статті 319, статті 322 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Позивач не надав доказів здійснення ним обов'язків власника щодо спірного майна. Водночас, ЗАТ "Волиньтурист" відкрито і безперервно володіло спірним майном, здійснювало всі обов'язки власника, про що свідчать інвентаризаційні документи, технічні паспорти. Необхідно врахувати й той факт, що під час володіння спірним майном товариством були здійснені значні поліпшення будинків, в результаті чого відбулась зміна складу та вартості нерухомого майна. Всі роботи по будівництву, перебудовам і ремонтам самочинно не проводились, а велись з дозволу відповідних державних органів. При цьому, позивач ніяким чином не виявив заперечень проти проведених робіт, не брав участі у фінансуванні та відшкодуванні їх вартості.
В порядку частини 5 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно діючих нормативно-правових актів до набрання чинності цим законом, визнаються державою. Беручи до уваги додержання всіх норм законодавства, діючого на момент передачі (набуття) майна, що увійшло до статутного фонду (капіталу) Відповідача 3, наявність правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація нерухомого майна (Установчого договору, Статуту Товариства, Акту передачі майна), з огляду на те, що норми Інструкції "Про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", діючої на момент передачі до статутного фонду товариства спірного майна, не містять приписи, який би пов'язував момент виникнення права власності з моментом реєстрації є всі підстави твердити про те, що спочатку відповідач 2, а потім і відповідач 3 у даній справі є законними (добросовісними) власниками, що унеможливлює позбавлення їх права власності на спірне майне, крім випадків примусового відчуження.
На думку позивача, постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року «Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР»встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю. Дане твердження не відповідає законодавству, діючому на момент створення майна та прийняття постанов Верховної ради України від 10.04.1992 року та від 04.02.1994 року., оскільки спірне майно на момент набуття чинності названих постанов вже перебувало у власності ЗАТ «Укрпрофтур». При цьому мало місце саме у власності, оскільки володіння спірним майном із залишенням у державній власності не породжувало б обов'язку ЗАТ «Укрпрофтур»та ЗАТ «Волиньтурист» нести тягар його утримання, самостійно та за рахунок своїх коштів безвідплатно утримувати, відновлювати, реконструювати та оснащувати його.
Спірне майно належало до об'єктів права власності профспілок, яке прямо передбачалося за нормами Конституції УРСР 1978 р. (ст. 10) та ЦК УРСР 1963 р. (ст. 87 та Глава 9).
Згідно ст. 20 Закону УРСР "Про власність" професійні спілки визнані суб'єктами права колективної власності.
Відповідно не може застосовуватися до спірних відносин і Постанова Верховної Ради України від 10.04.1992р. № 2268-ХІІ „Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР", згідно з якою до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передати тимчасово Фонду державного майна України майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, а також Постанова Верховної Ради України № 3943-ХІІ від 04.02.1994р., якою було встановлено, що тимчасово до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.
Крім того, вищезазначені постанови Верховної ради України є підзаконними актами, якими згідно ст. 92 Конституції України правовий режим власності регулюватися не може (лише Законами України) та були прийняті пізніше ніж Відповідач 2 отримав спірне майно у статутний фонд, отже не мають зворотної дії у часі. З огляду на це та на вищевикладене, наведені постанови не можуть впливати на правовий режим спірного майна.
Таким чином, з моменту юридичної реєстрації ЗАТ "Укрпрофтур", тобто з 28 жовтня 1991 року став власником переданих йому засновником - ФНПУ (нині - ФПУ) у власність туристсько-екскурсійних закладів профспілок України, в т. ч. й спірного об'єкту нерухомого майна.
Слід звернути увагу, що постановою Верховної ради України від 07.07.92 №2553-ХІІ "Про тлумачення Постанови Верховної Ради Української РСР від 29.11.90 "Про захист суверенних прав власності України" (на яку посилається ст.З ЗУ "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України") встановлено, що дія мораторію на зміну форм власності на державне майно поширюється лише на ті випадки, коли були наявними обидві умови: ініціатива і участь органів державного управління. За таких обставин в контексті заявлених Позивачем вимог (жоден із засновників ЗАТ "Укрпрофтур" не являється органом державного управління, при його створенні були відсутні ініціатива органів державного управління) наведений Закон і постанова не підлягають застосуванню, як нормативний документ, що обмежує право розпорядження (в т.ч. відчуження) спірним майном.
Ні прокурор, ані позивач не надали суду належних і допустимих доказів того, що майно після його побудови за кошти Всеукраїнської республіканської профспілки та введення його в експлуатацію у 1980 році продовжувало перебувати у власності держави, та на виконання Постанови Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансової ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 р. N 2268-ХІІ передавалося тимчасово, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, передавалось в управління ФДМ, який зобов'язаний був прийняти таке майно до 1 травня 1992 р., і цей факт не заперечувався позивачем.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Вказана вимога не підлягає задоволенню, оскільки встановлено, що станом на момент звернення прокурора до суду з позовом держава в особі позивача не була власником спірного об'єкту, а позивачем за віндикаційним позовом може бути не володіючий власник, яким держава в особі регіонального відділення ФДМУ по Волинській області не була станом на момент звернення до суду з позовом, а тому позовна вимога про повернення (витребування) майна з чужого незаконного володіння у власність держави є передчасною та такою, що не підлягає до задоволення.
Також зазначає, що позовна заява першого заступника прокурора Волинської області є черговою спробою будь-якою ціною отримати судове рішення про визнання права власності на нерухоме майно за державою в особі неналежного позивача у даній справі.
З врахуванням вищезазначеного просить відмовити в задоволення позовних вимог повністю.
Крім того, представником відповідача –2 в судовому засіданні заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, так як пред'являючи позов на захист інтересів держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області, прокурор не зазначив закон, яким держава покладає саме на цього позивача обов'язок здійснення функцій по захисту права державної власності шляхом пред'явлення віндикаційного позову. Крім того, згідно з пунктом 4 Тимчасового положення про Фонд державного майна України від 07.07.1992р. №2558 - одним з основних завдань Фонду державного майна України є "захист майнових прав України на її території та за кордоном". Такими функціями не наділений визначений прокурором позивач.
Також зазначає, що прокурором не зазначено, в чому саме полягає порушення інтересів держави, тобто не надано фактів (підстав) для позову, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги. Крім того невірно визначений суб'єктний склад учасників спірних правовідносин та не розмежування у прохальній частині заяви державної чи то комунальної власності відповідно до положень Конституції та чинного законодавства України.
При обґрунтуванні даної вимоги посилається на ст. ст. 2, 22, 29, 63, 81 ГПК України та Закон України «Про прокуратуру».
Відповідач - Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" вимог ухвали суду від 21.09.2011р. не виконав, письмових пояснень по суті позову не подав.
Проте, представник відповідача –3 в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 ГПК України, так як в провадженні господарського суду Волинської області знаходиться справа №5004/1914/11 за позовом Волинського обласного Закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях "Волиньтурист" до відповідача Виконавчого комітету Світязької сільської ради про визнання рішення недійсним. Крім того зазначає, що справи №5004/1786/ та 5004/1914/11 є пов’язаними, так як в останній справі суд надасть правову оцінку, як рішенню виконавчого комітету Світязької сільської ради №89 від 31.08.2011р. «Про розгляд протесту Любомльської міжрайонної прокуратури»так і рішенню від 29.01.2001р. №4 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна». Також зазначає, що вирішення спору в даній справі також впливає на оцінку основного доказу у даній справі, а саме –рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради від 29.01.2011р. №4 «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна», а тому безпосередньо впливатиме на повноту та об’єктивність оцінки всіх обставин справи в їх сукупності.
Крім того, представник відповідача - Волинського обласного закритого акціонерного товариства "Волиньтурист" в судовому засіданні заперечив проти клопотання прокурора щодо відкладення розгляду справи, оскільки прокурор мав можливість до початку розгляду справи уточнити позовні вимоги. На даний час обставини справи не змінилися, а відтак саме з вини прокурора матиме місце, як затягування судового розгляду, так і зловживання своїми процесуальними правами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Пансіонат "Шацькі озера" повторно у судове засідання не з’явилась, письмових пояснень по суті позову не подала, позову не оспорила, представника у судове засідання не направила. На час слухання справи в господарського суді Волинської області відсутні будь –які належні докази про підтвердження належного повідомлення третьої особи, що свідчить про неналежне повідомлення Пансіонату "Шацькі озера", який не зміг скористатися своїми процесуальними правами та обов’язками відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Суд розцінює такі дії третьої особи, як направлені на затягування розгляду справи та створення тяганини в її розгляді та попереджає, що за ухилення третьої особи від подачі доказів витребуваних судом до нього будуть застосовуватися штрафні санкції до 1 700 грн. відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України.
Представник прокуратури Волинської області та представник позивача заперечили проти заявлених клопотань учасників судового процесу.
Дані клопотання розглянуті судом за участю учасників судового процесу та прокурора, та вирішено:
- клопотання прокурора про відкладення розгляду справи задоволити.
- клопотання відповідача –ПАТ "Укрпрофтур" про залишення позову без розгляду відхилити.
- клопотання представника Світязької сільської ради про залучення Комунальне підприємство «Волинське бюро технічної інвентаризації»до участі в судовому процесі, відхилити.
Щодо клопотання представника відповідача Волинського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" про зупинення провадження у справі, то розгляд даного клопотання відкладено до подачі прокуратурою уточнення позовних вимог.
Враховуючи вище зазначене, а також для повного з’ясування обставин справи та об’єктивного її вирішення суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи та надання можливості прокуратурі Волинської області подати письмові уточнення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1.Розгляд справи відкласти на 19.10.2011р. на 11 год. 00 хв.
2.Зобов’язати відповідача Волинське обласне закрите акціонерне товариство по туризму та екскурсіях "Волиньтурист" подати суду: відзив на позов та докази в його обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені), копію довідки про включення до ЄДРПОУ, а також надати копію Статуту.
3.Зобов’язати повторно третю особу подати суду: відзив на позов та докази в його обґрунтування (докази, які подаються в копіях повинні бути належним чином засвідчені), копію довідки про включення до ЄДРПОУ.
Ухвалу суду надіслати сторонам та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Попередити сторони, третю особу про те, що у випадку невиконання вимог ухвали господарського суду та ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом, з винної сторони в порядку, передбаченому ст. 83 ГПК України, в дохід Державного бюджету України можливе стягнення штрафу у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі неподання витребуваних судом документів та неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів та третьої особи спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.
Суддя В. О. Кравчук