ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "20" вересня 2011 р.                                                                                    Справа № 14/44/08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.

суддів:Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

Розглянувши касаційні скаргиПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ПАТ "ВіЕйБі Банк")

та Голови правління Акціонерного товариства відкритого типу "Гілея" ОСОБА_1

на ухвалугосподарського суду Миколаївської області від 29.04.2011 року

та на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року

У справі№ 14/44/08 господарського суду Миколаївської області

За заявою Відкритого акціонерного товариства  "Первомайськавтотранс"

доАкціонерного товариства відкритого типу "Гілея"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін: від ПАТ "ВіЕйБі Банк" –представник Шалашова В.І.; від ВАТ "Золотоноша м'ясо" та від ТОВ "Черкаська птахофабрика " –представник Шиманський О.Л.; від Державного агентства резерву України – представник Глузманова М.П. від ПАТ "Дочірнього банку Сбербанку Россії" –Синюка В.М.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.04.2011 року у справі № 14/44/08 клопотання розпорядника майна від 29.04.2011 р. про відсторонення ОСОБА_1 від посади керівника АТВТ "Гілєя"- задоволено.

Відсторонено ОСОБА_1 від посади керівника АТВТ "Гілєя".

Покладено виконання обов’язків керівника боржника –АТВТ "Гілєя" на розпорядника майна Захарченко І.В.

Ухвалу надіслано на адресу кредиторів, боржника, розпорядника майна, Миколаївського обласного відділення з питань банкрутства, Регіонального відділення фонду державного майна України по Миколаївській області та Первомайської міської ради Миколаївської області.

Ухвалу надіслано державному реєстратору –Виконавчому комітету Первомайської міської ради для заміни інформації щодо керівника юридичної особи банкрута - Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя", код ЄДРПОУ 00372173.

Ухвалено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внести дані щодо керівника - Захарченко Ірина Вікторівна, АДРЕСА_1.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року у справі № 14/44/08, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2011 року залишено без змін, а апеляційні скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" та Голови правління АТВТ "Гілея" –без задоволення.

          Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Голова правління АТВТ "Гілея" ОСОБА_1  та ПАТ "ВіЕйБі Банк" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року, посилаючись на  порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, - положень ст. 42 , ст. 43 ,ст. 34, ст.43, ст. 87, ст.11112 Господарського процесуального кодексу України та п. 2 ст. 12, ч. 15, 16 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Голова правління АТВТ "Гілея" ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що клопотання про відсторонення його, як керівника боржника було подано у судове засідання суду першої інстанції 29.04.2011 року, копії клопотання сторонам направлено не було, відтак, керівник боржника був позбавлений можливості подати свої заперечення; повідомлення первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 07.02.2011 № 22-84/вих. -11 про порушення щодо ОСОБА_1 кримінальної справи та Протокол № 4 зборів комітету кредиторів боржника не є належними та допустимими доказами перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також, доказом вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів.

          ПАТ "ВіЕйБі Банк" у касаційній скарзі зазначив, що судом першої інстанції, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, було проведено засідання 29.04.2011 року без належного та своєчасного повідомлення сторін про час та місце проведення засідання, при цьому, справу призначено для розгляду кредиторських вимог, а фактично у засіданні розглянуто лише клопотання про відсторонення керівника боржника, не надано належної оцінки поданим арбітражним керуючим доказам щодо відсутності особи керівника боржника; відсторонено керівника боржника  без належного обґрунтування.

Переглянувши в касаційному порядку прийняті у справі судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на таке.   

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2008 року, на підставі ст. 6, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за заявою Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Партизанської іскри та Відкритого акціонерного товариства "Первомайськавторанс" порушено провадження  у справі про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя".   

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2010, в порядку ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за результатами підготовчого засідання,  зокрема, введено процедуру розпорядження майном Акціонерного товариства відкритого типу "Гілєя", розпорядником майна АТВТ "Гілєя" призначено арбітражного керуючого Захарченко Ірину Вікторівну.

Господарським судом Миколаївської області у оскаржуваній ухвалі від 29.04.2011 року, встановлено, що до початку даного судового засідання на адресу суду від розпорядника майна надійшло клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від посади керівника АТВТ "Гілєя", до якого, у якості доказів,  додано копію листа Первомайського міжрайонного прокурора №22-84/вих.-11 від 07.02.2011 року та копію протоколу №4 зборів комітету кредиторів АТВТ "Гілєя"від 08.02.2011 року.

За повідомленням Первомайської міжрайонної прокуратури Миколаївської області від 07.02.2011 р. №22-84/вих-11, відносно голови правління АТВТ "Гілєя" ОСОБА_1 18 жовтня 2010 року порушено кримінальну справу №10750026 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України; 19.01.2011 року слідчим Первомайської міжрайонної прокуратури винесено постанову, якою голову правління АТВТ "Гілєя" ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Крім того, судом першої інстанції встановлено що Протоколом № 4 зборів комітету кредиторів АТВТ "Гілєя" від 08.02.2011 року було прийнято рішення клопотати перед господарським судом про винесення ухвали про припинення повноважень керівника боржника АТВТ "Гілея" ОСОБА_1 та призначення виконуючим обов’язків керівника боржника –розпорядника майна Захарченко І.В.

Поряд з тим, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником товариства є ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Миколаївської області встановлено, що  клопотання розпорядника обґрунтовано тим, що особа, зазначена як керівник боржника, відсутня за місцезнаходженням АТВТ "Гілєя", фактично нею дії щодо управління товариством не здійснюється, що ускладнює та робить неможливим виплату заробітної плати працівникам боржника, яка нарахована в період провадження по справі про банкрутство. Забезпечити права працівників боржника на звернення до суду з метою примусового отримання нарахованої, але не виплаченої заробітної плати неможливо, оскільки право видачі та підпису відповідних довідок про розмір заборгованості із заробітної плати належить саме керівнику підприємства, а не розпоряднику майна.

Розпорядник майна у клопотанні також зазначає, що фактична відсутність керівника боржника унеможливлює організацію бухгалтерського аналітичного та статистичного обліку, підготування та подачі податкової звітності, сплати передбачених чинним законодавством України податків (зборів) та обов'язкових платежів. На цей час податкова та будь-яка інша звітність боржником не подається, що може викликати додаткові донарахування зі сплати податків та зборів, застосування штрафних санкцій; відсутні оплати за електроенергію енергопередавальним організаціям, існує можливість відключення боржника від енергопостачання.

          Задовольняючи клопотання розпорядника майна боржника про відсторонення ОСОБА_1  від виконання його обов'язків керівника товариства, на підставі ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський  суд в ухвалі від 29.04.2011  вказав, що вважає клопотання розпорядника майна обґрунтованим та підтвердженим відповідними доказами.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у постанові від 01.06.2011 року погодилась із висновками суду першої інстанції щодо відсторонення керівника боржника від посади та покладення його обов'язків на розпорядника майна та встановила, що обґрунтовуючи клопотання про відсторонення керівника АТВТ "Гілея", розпорядник майна посилається на нездійснення головою правління ОСОБА_1 діяльності стосовно належної організації керівництва підприємством; на відсутність керівника на робочому місці, що призводить до неможливості виплати нарахованої заробітної плати, а також забезпечення бухгалтерського обліку та подання податкової звітності, сплати податків (зборів) обов’язкових платежів.

Апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові  спростував твердження керівника АТВТ "Гілея", що викладені  в апеляційній скарзі, про відсутність відомостей в клопотанні розпорядника майна щодо перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про відсутність  вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, оскільки такі твердження, на думку колегії суддів апеляційного суду, суперечать наявним в матеріалах справи доказам, які покладені   в основу оскаржуваної ухвали від 29.04.2011 року.

Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами апеляційної скарги стосовно того що копії клопотання не направлені учасникам процесу, оскільки в матеріалах справи наявні відповідні докази поштових відправлень(т. 9, а.с. 15-34) та вказала на те, що  чинним законодавством не передбачено обов’язку надсилання клопотання про відсторонення керівника боржника саме керівнику, а не на адресу підприємства-боржника.

На думку суду апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги ПАТ "ВіЕйБі Банк" стосовно того, що протокол зборів комітету кредиторів від 08.02.2011р. № 4, на який посилається суд як на підставу задоволення клопотання розпорядника майна не може мати ніяких правових наслідків, з тих підстав, що такий комітет кредиторів не є повноважним органом створеним відповідно до Закону не ґрунтуються на фактичних обставинах, оскільки безпосередньо до суду із клопотанням звернувся розпорядник майна.

Крім того, колегія суддів Одеського  апеляційного господарського суду в постанові від 01.06.2011  встановила, що підставою звернення до суду є не протокол зборів комітету кредиторів, а невиконання керівником боржника дій передбачених законом і статутом, оскільки, господарським судом  розглянуто клопотання розпорядника майна та зазначено в ухвалі  про наявність протоколу зборів комітету кредиторів АТВТ "Гілея" від 08.02.2011р. № 4, яким оформлено рішення про звернення до суду із клопотанням про відсторонення керівника боржника та призначення виконуючим обов’язків керівника підприємства-боржника розпорядника майна, яке в матеріалах справи відсутнє і судом першої інстанції не розглядалось.

Мотивуючи прийняте рішення апеляційний господарський суд вказав, що посилання банку на відсутність в оскарженій ухвалі відомостей щодо місця проведення засідання; не здійснення фіксування всього процесу технічними засобами під час винесення ухвали від 29.04.2011р. зі справи № 14/44/08; передачі судом своїх повноважень арбітражному керуючому відносно надсилання копії ухвали від 15.04.2011р.; неналежне повідомлення банку щодо місця судового засідання від 29.04.2011р. не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки згідно із ч. 2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України  порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що ухвала господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з порушенням норм спеціального Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  а також,  норм процесуального права, виходячи з такого.

Відповідно до  вимог  статті 41 Господарського процесуального кодексу України,  господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з  ст. 5 вказаного  Закону,  провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог  ч. 2 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у процедурі розпорядження майном  за  клопотанням  сторін, учасників  провадження у справі про банкрутство,  або розпорядника майна,  що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна,  а також, про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів,господарський  суд  має  право відсторонити керівника боржника від посади та  покласти  виконання  його  обов'язків  на  розпорядника майна.  Про  усунення  керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частиною 2 ст. 12 спеціального Закону  передбачено право керівника боржника оскаржити ухвалу про усунення його від посади.

Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що,  виходячи зі змісту ст. 1  Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  керівник боржника на стадії вирішення господарським судом  персонального питання про задоволення клопотання чи про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення   керівника боржника від посади   є учасником провадження у справі про банкрутство.

В зв'язку з чим, судом касаційної інстанції не приймаються до уваги доводи Одеського апеляційного господарського суду , що викладені в постанові від 01.06.2011 стосовно того, що  чинним законодавством не передбачено обов’язку надсилання клопотання про відсторонення керівника боржника саме керівнику, а не на адресу підприємства-боржника.  

Відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей  42  ,  43  Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15 квітня 2011 року  у справі № 14/44/08  розгляд справи призначений на 29 квітня 2011 року о 10.30 хв. , зобов'язано розпорядника майна повідомити всіх кредиторів про час та місце судового засідання, докази повідомлення надати суду. Зобов'язано  розпорядника майна надати письмові відзиви щодо кредиторських вимог. Суд першої інстанції  в п. 4 резолютивної частини ухвали від 15.04.2011 вказав ухвалу надіслати на адресу кредиторів, боржника, розпорядника майна, Миколаївського обласного відділення  з питань банкрутства, Регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївської області та Первомайської міської ради Миколаївської області. ( т.8, а.с.189-190).  

          У оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду від 29.04.2011 року вказано, що клопотання про відсторонення керівника боржника подано розпорядником майна  до суду у день судового засідання,  в ухвалі  суду першої інстанції від 29.04.2011 відсутні відомості про  належне  повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство, у тому числі,  керівника боржника персонально , що предметом розгляду 29.04.2011 року у судовому засіданні буде саме розгляд поданого клопотання про  усунення керівника від посади.

Як вбачається з матеріалів справи,  ухвала суду про відсторонення керівника боржника та покладення виконання його обов’язків на розпорядника майна Захарченко І.В., із якою погодився апеляційний господарський суд у постанові від 01.06.2011 року, була винесена без  персонального виклику у судове засідання 29.04.2011  керівника боржника  та без призначення судового засідання для розгляду клопотання про відсторонення керівника боржника, хоча, в даному випадку, прийняття спірного рішення судом, на підставі ч. 2 ст. 12 спеціального Закону,   мало відбуватися при належному повідомленні про час та місце судового засідання    безпосередньо керівника боржника, оскільки рішення про його усунення  стосується його трудових  прав та обов'язків.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відсторонення від посади це тимчасова заборона працівникові виконувати свої функціональні обов'язки,  з одночасним припиненням виплати заробітної плати.

Господарський суд, на що не звернув уваги суд апеляційної інстанції, повинен був надати можливість керівнику боржника надати свої заперечення щодо доводів наведених в клопотанні розпорядника майна , та надати свої пояснення стосовно обставин, які викладені  в  клопотанні про  усунення   керівника боржника від посади.

Відповідно до вимог ст. 104 ГПК України , порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, зокрема, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої їз сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.  

Поряд з тим,  колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій помилково, без належної правової  аргументації встановлено що клопотання арбітражного керуючого про відсторонення керівника боржника містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна,  а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, що такі відомості підтверджені належним чином.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Відповідно до вимог ч. 2  ст. 34 Господарського процесуального кодексу України , обставини справи які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.   

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що  виходячи з вказаної процесуальної норми,  у випадках,  передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.   

Судами попередніх інстанцій в ухвалі та постанові про задоволення  клопотання розпорядника майна,  у мотивувальній частині  не надана  докладна правова оцінка обставинам, що  вказані розпорядником майна у клопотанні про відсторонення керівника боржника, в якості підстави для усунення керівника боржника від посади, виходячи з вимог ч. 2 ст. 12 спеціального Закону, а також, судові акти не містять посилання на належні та допустимі докази, що вказані конкретні  обставини підтверджують, що свідчить про неповноту судового  розгляду.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

    ПОСТАНОВИВ  :  

          Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"  та Голови правління Акціонерного товариства відкритого типу "Гілея" ОСОБА_1  задовольнити.

          Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.04.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року у справі № 14/44/08 –скасувати.

          Справу, в частині розгляду клопотання розпорядника майна Захарченко І.В. про відсторонення ОСОБА_1 від посади керівника Акціонерного товариства відкритого типу "Гілея" направити на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

  Головуючий                                                                                       І.Ю. Панова   

 Судді                                                                                                    О.В. Білошкап   

                                                                                                              М.І. Хандурін