Судове рішення #18287510

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          


 "12" жовтня 2011 р.                                                                                    Справа № 05/2768  


Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:


головуючогоМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши

касаційну скаргу Фермерського господарства "Ольвія"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.06.2011

у справі

господарського суду№ 05/2768

Черкаської області

за позовомФермерського господарства "Ольвія"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матусів"

провизнання права власності та визнання договору дійсним

за участюОСОБА_1

за участю представників

позивачаОлійник А.В.,

відповідачане з'явилися,

ОСОБА_1ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

                                                 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

                                                 ОСОБА_10,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 (суддя Швидкий В.А.) у справі № 05/2768 частково задоволено позов Фермерського господарства "Ольвія", визнано дійсним договір № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008, укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Матусів" та фермерським господарством "Ольвія" щодо майна, розташованого в АДРЕСА_1, а саме: комори № 1 дільниці № 2, контори-складу дільниці № 2, вагової току дільниці № 2, піднавісу току дільниці № 2, покриття току дільниці № 2, покриття току дільниці № 2, ЗАВ-40 дільниці № 2, вагової № 1 дільниці № 1 загальною вартістю 20100,00 грн.; присуджено до стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матусів" на користь фермерського господарства "Ольвія" 85,00 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі в частині визнання права власності припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 (головуючий суддя: Шапран В.В., судді: Кошіль В.В., Моторний О.А.), прийнятою за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, рішення господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Фермерське господарство "Ольвія" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011, а рішення господарського суду Черкаської області у справі № 05/2768 від 27.06.2008 залишити без змін.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 просив постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 залишити без змін, а касаційну скаргу ФГ "Ольвія" без задоволення через її безпідставність та необґрунтованість.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що за наявним у матеріалах справи договором купівлі-продажу від 05.05.2008 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Матусів" (продавець) продає, а Фермерське господарство "Ольвія" (покупець) купує на умовах даного договору майно.

За наявним у матеріалах справи актом приймання-передачі продавець передав, а покупець прийняв майно, що було куплене за договором № 1 купівлі-продажу від 05.05.2008, а саме: комору № 1 дільниці № 2, контору-склад дільниці № 2, вагову току дільниці № 2, піднавіс току дільниці № 2, покриття току дільниці № 2, покриття току дільниці № 2, ЗАВ-40 дільниці № 2, вагову № 1 дільниці № 1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони домовились щодо істотних умов договору купівлі-продажу, відбулось його повне виконання, але відповідач безпідставно ухиляється від його нотаріального посвідчення, що надає позивачу право вимагати визнання договору дійсним у судовому порядку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що передане за договором майно є об'єктами нерухомості, а правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочин, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК України).

Однак, як свідчать матеріали справи всупереч вимогам ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчений, що в розумінні ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі не додержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.  

За змістом ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002  №7/5, здійснюється реєстрація прав на нерухоме майно, в тому числі прав власності, які виникли на підставі договорів відчуження. Останні посвідчуються нотаріально і є правовстановлюючими документами для реєстрації прав власності на нерухомість.

Відповідно право власності на нерухомість виникає після реєстрації в порядку, передбаченому вказаним положенням.

Правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочин, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів, відповідно до ст.ст. 201, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не було перевірено право власності відповідача на відчужуване майно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували право власності Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Матусів" на майно, вказане в договорі купівлі-продажу від 05.05.2008.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Однак, в матеріалах справи відсутня заява, якою б  ОСОБА_1 надавала згоду на відчуження своєї частки.

Відповідно до ст. 91 ГПК України правом апеляційного оскарження рішення та ухвали місцевого господарського суду наділені сторони у справі, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Враховуючи, що, приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції  вирішив питання про перехід права власності на майно, щодо відчуження своєї частки якого ОСОБА_1 не надавала згоду, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність звернення з апеляційною скаргою ОСОБА_1, розглянувши її скаргу по суті.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За висновком колегії суддів, апеляційний господарський суд повно встановив обставини справи, надав їм вірну юридичну оцінку, встановив відсутність підстав для задоволення позову та прийняв обґрунтоване рішення.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст.  85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Ольвія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 у справі                 № 05/2768 залишити без змін.



Головуючий суддяС. Мирошниченко

Судді
Т. Барицька


О. Хрипун




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація