Апеляційний суд Житомирської області

Справа  № 22-а/0690/4337/11

Категорія 100

                                  ПОСТАНОВА

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14 жовтня 2011 року  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Кочетова Л.Г.,

                                           суддів Жигановської О.С., Косигіної Л.М.,

при секретарі Порохня М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про стягнення коштів передбачених  Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2009 року,-

встановила:

 У вересні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до управління праці та соціального захисту населення, в якому просив стягнути з відповідача недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.1997 року по 31.12.2008 року.

    Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано дії управління праці та соціального захисту населення по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року щодо вказаних виплат неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивача 37494,47 грн. за ст. 39 вказаного Закону за період з 01.01.1997 року по 31.12.2008 року.

    В апеляційній скарзі апелянт вказує, що всі виплати проводилися у відповідності до вимог чинного законодавства.

    Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що позивач проживає та працює на території радіоактивного забруднення.

Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно.

З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст. 39  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем щомісяця виплачувалися позивачу передбачені ст.39 Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягають саме норми ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті грошової допомоги та доплати до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Що стосується позовних вимог за період 01.01.1997 року – 17.09.2008 року, суд безпідставно не застосував положення ст. ст. 99-100 КАС України, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду, про його поновлення позивач не просить, поважності причин пропуску такого строку з матеріалів справи не вбачається, на його застосуванні наполягав відповідач в своїх письмових запереченнях, тому колегія суддів приходить до висновку, що постанова в цій частині ухвалена із порушенням норм процесуального права.

Відтак колегія суддів приходить до висновку, що задоволенню підлягають лише вимоги за період  з з 18 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачу грошової допомоги та доплати до пенсії, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.

При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

За таких обставин, постанова, щодо  стягнення коштів підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови в цій частині.

Враховуючи викладене та керуючись ч.1 ст. 41, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –  

п о с т а н о в и л а  :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Постанову  Овруцького районного суду Житомирської області від 30 жовтня 2009 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1 доплати до заробітної плати в порядку ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати до заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 18.09.2008 року по 31.12.2008 року.

В решті постанову залишити без змін.

             Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.           

Головуючий:

Судді: