Справа № 2-3298/11

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВЕ)

03 жовтня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого –судді Пушкарчук В.П.

при секретарі                             Сіньчук Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»в особі Волинського відділення ПАТ «Дельта Банк»про визнання недійсними договорів та стягнення коштів , -

  в с т а  н о в и в :

  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»в особі Волинського відділення ПАТ «Дельта Банк»про визнання недійсними кредитного договору № 19/П-06 від 27.02.2006 року і договору застави транспортного засобу від 27.02.2006 року та стягнення безпідставно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 лютого 2006 року між нею та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Волинської філії ТОВ «Укрпромбанк», був укладений кредитний договір № 19/П-06, за умовами якого Банк надавв позичальнику кредитні кошти в сумі 16 145,00 доларів США, на термін кредитування 72 місяці.

Виконання позичальником зобов’язань за вказаним Договором забезпечувалось заставою легкового автомобіля марки Chevrolet Tacuma, 2006 року випуску, кузов   НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Горохівським МРЕВ 25 лютого 2006 року заставною вартістю 81 530,00 грн.

Відповідно до п. 2.5. Договору повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного на позичковий рахунок або шляхом внесення готівки до каси банку. Кредит повертається лише в тій валюті, в якій він був наданий.

Крім того, позивач в позовній заяві вказує, що оскільки нею був отриманий від банку кредит, розмір якого становив 16 145,00 доларів США, еквівалентний 81 532,25 грн., то позивач зобов’язалася повернути в натурі ці кошти, які отримала на виконання Кредитного договору. Вважає, що так як в банку на момент укладення Кредитного договору не було індивідуальної ліцензії –дозволу на здійснення даної валютної операції вона також не має, тому розмір отриманого нею кредиту становить 81 532,25 грн., як підтверджено квитанцією про видачу готівки. Згідно розрахунків сплачених коштів позивачем сплачено 123 337,56 грн. Тому на осонові ст. 216 ЦК України, необхідно провести зарахування боргових зобов’язань цих сум. А оскільки виплачена нею сума є більшою за отримані кошти, різницю просить стягнути з банку в її користь, як безпідставно сплачені кошти.

Рішенням суду від 21 червня 2011 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»в особі Волинського відділення ПАТ «Дельта Банк»про визнання недійсними договорів та стягнення коштів   було відмовлено.

При подачі позовної заяви позивач не сплатила судовий збір в повному обсязі, що підтверджується квитанціями № 96270 від 06.04.2011 року  (а.с. 1), № 96269 від 06.04.2011 року  (а.с. 2), № 24/43 від 05.04.2011 року  (а.с. 4), однак дане питання не вирішено судом при постановленні рішення.

Відповідно до ст. 220 ч. 1 п. 4 ЦПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, то слід ухвалити додаткове рішення.

З досліджених судом документів, позовної заяви, квитанцій № 96270 від 06.04.2011 року  (а.с. 1), № 96269 від 06.04.2011 року  (а.с. 2), № 24/43 від 05.04.2011 року  (а.с. 4),  вбачається що з позивача слід достягнути в дохід держави несплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем. З позивача слід стягнути в дохід держави 367,05 грн. судового збору, виходячи з вимоги про стягнення коштів, оскільки при поданні позову сплачено тільки 51 грн. судового збору.

           Керуючись п.4. ч.1 ст.220 ЦПК України, суд , -

  в и р і ш и в :

            Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 367,05 (триста шістдесят сім гривень п’ять копійок) грн. судового збору.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області  через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

  Суддя Луцького міськрайонного суду                                                        В.П.  Пушкарчук