УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої: Пнівчук О.В.,
суддів: Бідочко Н.П., Мелінишин Г.П.,
секретаря Логажевської М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 19.06.2006 року, -
встановила:
Рішенням Тисменицького районного суду від 19.06.2006 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ЗАТ КБ „Приватбанк", ОСОБА_2, Івано-Франківського ОБТІ, Івано-Франківської філії СДП „Уркспецюст", ОСОБА_3, про визнання недійсними протоколу проведення прилюдних торгів, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та його реєстрації в ОБТІ, договору поруки та договору застави нерухомого майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
8 апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_1 посилається на порушення
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначив, що суд не дав належної оцінки його поясненням про те, що дорученням від 13.03.2001 року він не уповноважував ОСОБА_3 укладати будь-які договори з ЗАТ КБ „Приватбанк", договори застави нерухомого майна та поруки від 23.10.2001 року не підписував і про їх укладення не знав, а тому у ВАТ КБ „Приватбанк" не було підстав оформляти виконавчий напис про звернення стягнення на його будинок, за борги, яких перед банком у нього не було.
Ним видано доручення ОСОБА_3 для того, щоб вона переоформила право власності на належний йому будинок на дочку ОСОБА_4.
ОСОБА_3 перевищила надані їй повноваження і використала доручення проти його волі на одержання кредиту з банку за який здала в заставу його будинок.
Крім того, суд не дав належної оцінки тій обставині, що будинок продано по заниженій ціні.
Посилаючись на викладені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову.
Апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в засідання апеляційного суду не з'явилися повторно.
Відповідачка ОСОБА_3 вимоги апеляційної скарги визнала.
Представник ІФФ СДП „Укрспецюст", ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечили.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Справа №22-ц-1020/2006р. Головуючий у І інстанції Хоминець М.М.
Категорія 42 Доповідач Пнівчук О.В.
Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що оспорювані договори поруки та застави нерухомого майна від 23.01.2001 року укладені його дружиною, відповідачкою ОСОБА_3 в період дії доручення від 13.03.2001 року, яким ОСОБА_1 надав їй повноваження щодо управління і розпорядження (в тому числі продати, подарувати, обміняти, заставити, здати в оренду) належний йому житловий будинок АДРЕСА_1. Дане доручення позивачем скасоване
18.02.2002 року, уже після укладених ОСОБА_3 угод.
Позивачем не представлено доказів того, що при укладенні договорів поруки та застави нерухомого майна порушено вимоги чинного законодавства.
Посилання апелянта на те, що він дав доручення ОСОБА_3 для того, щоб вона переоформила право власності на житловий будинок на дочку ОСОБА_4 не заслуговують на увагу, оскільки таке твердження суперечить змісту підписаного ним доручення, а сама ОСОБА_3 пояснила, що будинок нею було закладено з метою отримання коштів на лікування дочки, однак, через власну хворобу не змогла своєчасно повернути позику.
В судовому засіданні не здобуто також доказів того, що прилюдні торги від 23.12.2003 року проведені з порушенням вимог ст.61 Закону України „Про виконавче провадження та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мінюсту України від 27.10.1999 року.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта про реалізацію будинку по заниженій ціні, так як в договорі застави обумовлено вартість заставного майна.
При таких обставинах підстав для визнання свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 14.01.2004 року на ім"я ОСОБА_2 та його реєстрації в ОБТІ - немає.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 19.06.2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Судді: О.В. Пнівчук
Н.П. Бідочко Г.П. Мелінишин