П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2011 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Балацька Г.О. за участю
особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,
розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2011 року відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого, що проживає в АДРЕСА_1,-
в с т а н о в и л а :
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 26.12.2010 року о 01 годині 10 хвилин керував автомобілем “Хюндай”, д.н.з. НОМЕР_1, в с. Сошників Бориспільського району Київської області з ознаками алкогольного сп’яніння.
Від медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп’яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі з доповненнями до неї просить постанову змінити в частині накладення на нього виду адміністративного стягнення, визначивши його у вигляді штрафу, посилаючись на характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан та свою особу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який просив постанову змінити та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши доводи апеляційної скарги зі змінами та додатками, слід прийти до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді - зміні, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 доведеність своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України не оспорював в суді першої інстанції, в апеляційній скарзі зі змінами та в суді апеляційної інстанції.
Проте, при визначені виду та розміру адміністративного стягнення, що підлягало накладенню на ОСОБА_1, місцевим судом не в повній мірі було враховано, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і майновий стан. А саме те, що ОСОБА_1 вперше притягається до відповідальності, щиро розкаявся у вчиненому, його сімейний стан, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей 2001 та ІНФОРМАЦІЯ_3, працює менеджером з продажу у компанії СПД ФО ОСОБА_2 і керування автомобілем йому необхідне для виконання службових обов’язків, що дає йому можливість для утримання сім’ї, яка у тому числі орендує жиле приміщення.
За таких обставин, слід прийти до висновку про можливість пом’якшення накладеного на ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення, визначивши його у виді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 січня 2011 року в частині накладеного на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП виду адміністративного стягнення змінити : накласти на нього за вказаним законом адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 150 ( ста п’ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2.550,0 ( дві тисячі п’ятсот п’ятдесят ) гривень.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Г.О. Балацька