ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 року у справі № 2-8/5752-2007 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Ялта до 1) відкритого акціонерного товариства “Кримпобутрадіотехніка”, м. Сімферополь, 2) Ялтинського дочірнього підприємства “Побутрадіотехніка” відкритого акціонерного товариства “Кримпобутрадіотехніка”, м. Ялта, Автономної Республіки Крим про витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Позивач -суб'єкт підприємницької діяльності  - фізичної особи ОСОБА_1 у квітні 2007 році звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідачів - відкритого акціонерного товариства “Кримпобутрадіотехніка”, Ялтинського дочірнього підприємства “Побутрадіотехніка” відкритого акціонерного товариства “Кримпобутрадіотехніка” про повернення майна із чужого незаконного володіння. 

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем був вивезений товар, отриманий позивачем згідно договору від 12 грудня 2005 року.

Під час розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги щодо переліку товару, який підлягає поверненню.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 року (судді: Горошко Н.П. -головуючий, Голик В.С., Гоголь Ю.М.) залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2007 року (суддя: Чумаченко С.А.), яким в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, мотивуючи тим, що позивачем не надано доказів вивезення спірного майна та знаходження його у відповідачів.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2007 року та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 року, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову з посиланням на те, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання від 19 червня 2007 року про витребування у відповідачів запису відеозйомки, яка була проведена із зазначенням про це у акті огляду відповідачем 8 червня 2006 року в ході огляду приміщення та пакування спірного товару, що знаходився в орендованому приміщенні, а судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки такого запису відеозйомки; а також не взято до уваги акти від 20 грудня 2006 року та 6 червня 2007 року, складені позивачем з продавцем про прийняття залишків  майна, у яких зазначено про спірний товар.

Вислухавши представника відкритого акціонерного товариства  “Кримпобутрадіотехніка”, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та  процесуального права,  колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 березня 2003 року між Ялтинським дочірнім підприємством “Побудрадіотехніка” відкритого акціонерного товариства “Кримпобутрадіотехніка” (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди приміщення майна, загальною площею 57, 6 кв.м.,  що розташований за адресою: м. Ялта, вул. Місхорська, 1, зі строком дії договору до 10 березня 2013 року.

12 березня 2007 року між суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (продавець) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою  ОСОБА_1 (покупець) укладений договір купівлі-продажу та додаток № 1 до цього договору.

Відповідно до п.1.1 договору, продавець зобов'язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити визначену грошову суму.

Згідно додатку № 1 до договору, покупцю переданий товар: Адидас-Next -60 кг: юбки жіночі -1одиниця, футболки -135 одиниць, на суму 15 000 грн.; Next жіночий 165 кг: костюм жіночий  -  54 одиниць, юбки -80 одиниць, блузки -130 одиниць, брюки жіночі -65 одиниць, на суму 41250 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про витребування із чужого незаконного володіння вивезеного з орендованого приміщення майна. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач Ялтинське дочірнє підприємство “Побутрадіотехніка” відкритого акціонерного товариства “Кримпобутрадіотехніка” перешкоджає користуватись переданим йому в оренду приміщенням шляхом самовільної зміни замків на дверях орендованого приміщення, а також незаконним вивезенням всього товару, що знаходився у орендованому приміщенні.

Судами обох інстанцій встановлено, що майно знаходилось в орендованому приміщені за адресою: м. Ялта, вул. Місхорська, 1 та відповідач 2 змінив замки на дверях орендованого приміщення та вивіз товар, що заперечується відповідачем.

Позивач стверджує, що відповідачем вивезений товар, отриманий позивачем згідно договору від 12 грудня 2005 року.

У підтвердження своїх доводів позивач посилається на акт огляду приміщення за адресою: м. Ялта вул. Місхорська, 1, корп. 1, в якому зазначено  про  наявність 51 пакету; 3 ящиків одягу, який був у користуванні; 1 ящику із взуттям,  загальною масою 462 кг, а також  45 ящиків з книжками, які були у користуванні; 4 куликів з одягом; 1 електромасляний обігрівач; 3 килимових виробів, які були у користуванні; 1 ваги, яка була у користуванні  ВНУ 1962 року; металоконструкцій (стелажи), загальною кількістю 50 одиниць в різнобій; швейної машини.

Проте, судами обох інстанцій не досліджено, який  відповідачем  вивезений товар з орендованого приміщення, отриманий позивачем згідно договору від 12 грудня 2005 року.

Відповідно до статті 111⁷ Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставинами обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір по суті.

Керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 червня 2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2007 року у справі № 2-8/5752-2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Автономної Республіки Крим.