УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів Бідочко Н.П., Матківського Р.Й.
секретаря Гаран НІ.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення без надання іншого жилого приміщення,-
встановила:
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 28.04.2006 року задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2. Виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що будь-яких насильницьких дій щодо позивачок не вчиняв, за нанесенням їм тілесних ушкоджень до відповідальності не притягався. Позивачки умисно створюють конфліктні ситуації та звертаються в органи міліції з метою виселення його із квартири.
Перелічуючи кількість звернень позивачів у міліцію, суд першої інстанції не дав їм належної оцінки, та не взяв до уваги що не всі наведені факти знайшли своє підтвердження.
Крім того, поза увагою суду залишилось і те, що він у віці 67 років, інвалід 2-ої групи, будь-якого іншого житла не має.
Посилаючись на викладені обставини, апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_3, ОСОБА_2 не з'явилися.
Позивачка ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги не визнала.
Вислухавши доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2. про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів про те, що відповідач систематично
Справа №22-778/2006р. Головуючий у І інстанції Федик Л.
Категорія 27, 28 Доповідач Пнівчук О.В.
порушує правила співжиття і робить неможливим для інших проживання з ним в квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.
Судом, зокрема встановлено, що з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_3,-ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово зверталися в органи внутрішніх справ.
За результатами розгляду таких звернень згідно повідомлень Калуського РВ УМВС від 19.02.2003 року П-4; від 05.10.2005 року НОМЕР_1 (ас. 7) ОСОБА_3 винесено офіційні застереження про недопустимісить антигромадської поведінки в побуті.
Згідно висновку Калуського РВ УМВС від 09.01.2006 року знайшли своє часткове підтвердження обставини викладені ОСОБА_1 щодо створення неможливих умов для проживання з боку ОСОБА_3.
Апелянт посилаючись на те, що позивачки провокують конфліктні ситуації не представив суду будь-яких доказів з цього приводу.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та поцесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 28.04.2006 року залишити без зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.
Судді: О.В. Пнівчук
Н.П. Бідочко Р.Й. Матківський