РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1536/11

 04.10.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

27 вересня 2011 р.                                                                       м. Сімферополь

          Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Благодатної О.Ю.,

при секретарі Кривозубової Т.В.,

розглянув в відкритому судовому засіданні цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Комунальне підприємство житлове експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Центральної  ради м. Сімферополя   про витребування майна, визнання договору купівлі продажу недійсним, зобов’язання поновити договір найму,

за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, Комунального підприємства житлове експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартирі та спонукання укладення договору найму квартири,

в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Сімферополя з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи  КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, БТІ в м. Сімферополі, ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Центральної  ради м. Сімферополя  про витребування майна, визнання договору купівлі продажу недійсним,  зобов’язання поновити договір найму, мотивуючи свої вимоги наступним.

          24.03.2005 року Центральним районним судом м. Сімферополя був задоволений позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права на житлову площу в АДРЕСА_1, яке було скасовано, та після нового судового розгляду Центральним районним судом м. Сімферополя від 10.11.2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.

          Також рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 01.07.10 року визнане недійсним та скасоване розпорядження Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та визнане недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_3 від 30.06.2006 року.

          31.07.2006 року ОСОБА_3 продала спірну квартиру ОСОБА_2

          ОСОБА_2 знав при покупці спірної квартири про то, що вона належить ОСОБА_3 на підставі заочного рішення суду, знав що ця квартира раніше була виділена підлеглому його батька (ОСОБА_9), який працював з ним в Заводському авіапідприємстві.

У зв’язку з вищевикладеним ОСОБА_1 просить витребувати квартиру АДРЕСА_1 у ОСОБА_2., визнати недійсним договір купівлі продажу спірної квартири № АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відповідно до уточнених позовних вимог від  просить зобов’язати КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя поновити з ним договір житлового найму спірної квартири.

          ОСОБА_6,ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2, КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та зобов’язання укласти договір, мотивуючи свої вимоги наступним.

          30.01.97 року відповідно до ордеру виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1543 позивачам та ОСОБА_1. який е колишнім чоловіком ОСОБА_6, була надана квартира АДРЕСА_1, в якої вони булі зареєстровані та проживали.

          В 1998 році позивач ОСОБА_6 уїхала до Росії доглядати за хворим батьком, який помер  в 2006 році .

          За даний час ОСОБА_3 виписала позивачів з квартири з метою її заволодіння, а ОСОБА_1 , з яким брак вже був розірваний, добровільно виписався із квартири 22.05.1997 року.

          24.03.05 року рішення Центрального районного суду м. Сімферополя був задоволений позов ОСОБА_3 про визнання права на проживання у квартирі № АДРЕСА_1 , яке у подальшому було скасовано.

          13.06.2005 року Центральним районним судом м. Сімферополя також булі задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 Про визнання ОСОБА_6., ОСОБА_7. ОСОБА_8, ОСОБА_1 про втрату права на користування спірною квартирою. Дане рішення було скасовано, та відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 10.11.2009 року позов ОСОБА_3 був залишений без задоволення, також було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання права на користування житловим приміщенням.

          За період тимчасової відсутності позивачів у спірної квартирі, та на підставі рішень суду, які у подальшому булі скасовані, ОСОБА_3 приватизувала спірну квартиру та 31.07.2006 року подала ОСОБА_2

          02.07.2010 року відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя, було скасовано розпорядження органу приватизації про приватизацію спірної квартири та визнано недійсним свідоцтво про право власності на дану квартиру.

          У зв’язку з вищевикладеним та на підставі ст.. 317 ЦК України ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, просить визнати недійсним договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 31.07.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та зобов’язати КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя укласти договір найму на дану квартиру з позивачами за даним позовом.

          У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги за його позовом підтримав у повному обсязі та пояснив, що ОСОБА_3 незаконно заволоділа спірною квартирою, яку він отримав на роботі. ОСОБА_2 не переконався при укладенні договору купівлі-продажу в тому, чи законно або ні вона належить ОСОБА_3 У зв’язку з вищевикладеним його позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним та зобов’язання повернути квартиру.  Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просив залишити без задоволення. Також при цьому пояснив, що із спірної квартири дійсно виписався добровільно, але у зв’язку з проханням ОСОБА_6 , з якою на тої час перебував у шлюбі, з метою того , щоб оформити дітей до школи в Росії. А в 1997 році ОСОБА_6 звернулася до суду в Росії про стягнення з нього аліментів, у зв’язку з чим він не мав можливості виїхати до м. Сімферополя для поновлення свого права на квартиру.

          ОСОБА_6, яка також діє в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8 ( за дорученнями що є в матеріалах справи), позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала у повному обсязі, т.я. він добровільно виписався із квартири, просила залишити без задоволення. Позовні вимоги по визнання договору купівлі-продажу спірної квартири та зобов’язання КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя укласти договір найму на спірну квартиру та визнання договору купівлі продажу квартири, просила задовольнити повністю.

          Представник ОСОБА_6 – ОСОБА_11 проти задоволення позовні вимог ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі, та просив їх залишити без задоволення у зв’язку з їх недоведеністю. Позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 просив задовольнити т.я. договір укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 є недійсним у зв’язку з тим, що право власності ОСОБА_3 скасоване.

          ОСОБА_3 проти позовних вимог заперечувала у повному обсязі у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 добровільно виписався із спірної квартири ще в 1997 році, ОСОБА_6 та її діти ОСОБА_8 та ОСОБА_7. уїхали до Росії, вона була вимушена сплачувати комунальні послуги та доглядати за квартирою, при цьому ключі від квартирі надав її брат ОСОБА_1 У зв’язку з тим, що у неї хворів чоловік, вона продала свою квартиру та проживала у спірної, яку у подальшому приватизувала та продала. Позови просила залишити без задоволення.

          ОСОБА_2 ( який також є батьком малолітнього ОСОБА_5.) та його представник ОСОБА_13 проти позовних вимог заперечували повністю, у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 є добросовісним покупцем спірної квартири. На момент укладення спірного договору купівлі продажу булі всі законі підставі для його укладення, виконані всі умови договору та підстав для визнання його недійсним немає. Просили позови залишити без задоволення.

          ОСОБА_4  не заявилася, надала суду заяву розглядати справу у її відсутність, проти позовних вимог заперечувала.

          Представники КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, відділу опіки та Центральної районної ради м. Сімферополя, Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації до судового засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, просили ухвалити рішення на розсуд суду.

          Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, т.я. в матеріалах справи досить доказів про взаємостосунки сторін.

          Суд, заслухав думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 про витребування майна, визнання договору купівлі продажу недійсним, поновлення договору житлового найму  та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору купівлі  продажу квартирі та спонукання укладення договору найму квартири, задоволенню не підлягають.

          Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 24.03.2005 року  за ОСОБА_3 визнано право на жилу площу квартири АДРЕСА_1, зобов’язано КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя укласти з нею договір на спірну квартиру.

          Дане рішення скасоване згідно з ухвалою апеляційного суду АРК від 08.12.08 року, та справа повернута на новий розгляд.

          Відповідно до рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 13.06.05 року, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 визнані втративши права користування приміщенням квартири АДРЕСА_1, яке було скасовано Апеляційним судом АРК та справа повернута на новий розгляд.

          Згідно з рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 10.11.09 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, КП  ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, третя особа – ОСОБА_2 про визнання права на житлову площу, залишений без задоволення. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про повернення майна та зобов’язання КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя поновити договір житлового найму, залишений без задоволення. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа – КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя про визнання втративши права користування житловим приміщенням, залишити без задоволення. Дане рішення набрало законної сили.          

          Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвали шлюб 01.01.04 року ( свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_1 від 01.01.04 року видане адміністрацією Графського сільського округу  Шебикінського району Белгородської обл.).

          Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради від 30.01.1997 року виданий ордер 1543 на ім’я ОСОБА_1 з сім’єю із 4 чоловік на право займати квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до даного ордеру склад сім’ї – ОСОБА_1, ОСОБА_6 – дружина, ОСОБА_7 син, ОСОБА_8 – син.

          Згідно з особовим рахунком від 10.03.09 року, в квартирі АДРЕСА_1, зареєстровані – ОСОБА_2 – власник, ОСОБА_4 – дружина, ОСОБА_5 – син.

          Згідно з договором купівлі - продажу від 31.07.06 року ( реєстр 2989), ОСОБА_2 купив у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1. На момент укладення даного договору, вищевказана квартира належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, видане 30.06.06 року по розпорядженню № 454 виконкому Сімферопольської міської ради .

          Також згідно з повідомленням СМ БРТІ  право власності на квартиру № АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2

          Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 02.07.2010 року, Визнане недійсним та скасоване  розпорядження виконавчого комітету  Сімферопольської міської ради про безоплатну передачу у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради на ім’я ОСОБА_3 від 30.06.2006 року.

          Відповідно до ст.. 825 ЦК України, наймач житла має право за згодою інших осіб , які постійно проживають разом з ним, у будь який час відмовитися від договору найму, письмово попередив про це наймодавця. Згідно зі ст.. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Суд вважає встановленим факт того,що ОСОБА_3 добровільно розірвав договір найму с КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя на квартиру АДРЕСА_1, у зв’язку з тим, що він с 1999 року був зареєстрованим в Російської Федерації, та сам визнає цєї факт, у зв’язку з чим його вимоги про поновлення договору найму , задоволенню не підлягають.

          Також на думку суду ОСОБА_3 не є стороною спірного договору купівлі продажу між ОСОБА_3, та ОСОБА_2 від 31.07.06 року, добровільно виписався з спірної квартири, при укладенні договору його права ніяким чином не можуть бути порушені, у зв’язку з чим вимоги ОСОБА_1 про визнання даного договору недійсним та повернення спірної квартири повністю е необґрунтованими, та такими,що не підлягають задоволенню.

          Також, відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Власником спірної квартири на момент її продажу 31.07.06 року , була ОСОБА_3,  на підставі свідоцтва про право власності, виданого 30.06.06 року по розпорядженню № 454 виконкому Сімферопольської міської ради , з володіння поза її волі квартира не виходила , її у неї ніхто не викрадав. ОСОБА_2 ніякого відношення до зняття з реєстрації ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 не мав, тому підстави для витребування майна від нього відсутні.

          Ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності договору є недодержання в момент вчинення стороною вимог, які встановлені ст.. 203 ЦК України.

          Відповідно до ст.. 388 ЦК України, якщо майно за виплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що  набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі , якщо майно 1. було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, 2. було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, 3. вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Хоч рішення судів по цивільним справам за позовами ОСОБА_3 в подальшому булі скасовані, однак момент укладення договору від 31.07.2006 року, ОСОБА_3 була законним власником квартири АДРЕСА_1. Суд не може погодитися з доводами позивачів про те,що ОСОБА_3 заволоділа спірною квартирою безпідставно, т.я. на момент укладення договору 31.07.06 року квартира її належала, та була за нею зареєстрована в органах БРТІ у встановленому законом порядку.

          Також суд вважає, що хоч рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 10.11.09 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_1, КП  ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, третя особа – ОСОБА_2 про визнання права на житлову площу, залишений без задоволення, але це не може бути підставою для визнання спірного договору купівлі продажу недійсним, т.я. позов був залишений без задоволення у зв’язку тим, що фактично на момент розгляду справи її права не порушалися, т.я. вона вже не була власником даної квартири.

Позивачами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не надано суду жодних доказів наявності будь яких підстав для визнання спірного договору квартири недійсним.

          При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, КП ЖЕО Центрального району м.  Сімферополя про визнання недійсним договору купівлі  продажу квартирі та спонукання укладення договору найму квартири, є повністю необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

          На підставі ст..ст. 12, 203, 215, 388, 825 ЦК України, керуючись ст. ст. 3. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215 ЦПК| України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа  Комунальне підприємство житлове експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя, Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, орган опіки та піклування Центральної  ради м. Сімферополя   про витребування майна, визнання договору купівлі продажу недійсним, зобов’язання поновити договір найму, залишити без задоволення.

Позов ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_2, Комунальне підприємство житлове експлуатаційного об’єднання Центрального району м. Сімферополя про визнання недійсним договору купівлі  продажу квартирі та спонукання укладення договору найму квартири, залишити без задоволення.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів.

          Суддя:

          Суддя