Ємільчинський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-а-1186/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2011 р.                                                                                смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:            

                    головуючого - судді                                         Заполовського В.В.

                    при секретарі                                           Лук'янчук Т.В.

розглянувши без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в смт. Ємільчине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі Житомирської області про визнання не чинною відмову відповідача про нарахування пенсії та доплати до пенсії, зобов’язання провести перерахунок пенсії та доплату до пенсії і виплачувати її в розмірі, передбаченому ст.ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

в с т а н о в и в:

26 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні нарахування пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити основну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій з віком, додаткову пенсію в розмірі 100 % від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за останні шість місяців, що передували дню звернення з позовом до суду, з відрахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму. Вимогу мотивує тим, що вона є інвалідом І-ї групи по захворюванню, пов’язаному з наслідками аварії на ЧАЕС та є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Відповідно до ст. 50, ст. 54 ч. 4 вищевказаного Закону вона повинна отримувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком та пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком. Ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що доплата непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановлена у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Позивач зверталась до відповідача з письмовою заявою про здійснення їй перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку отримала відмову, а тому вважає, що дії відповідача є неправомірними.

Позивач в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила справу розглянути без її участі.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

          Відповідно до ст. 41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов про визнання дій відповідача та зобов’язання відповідача провести перерахунок заборгованої суми пенсії підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 731610 має першу групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з наслідками аварії на ЧАЕС, постійно проживає в смт. Ємільчине, що відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю та перебуває на обліку в УПФУ в Ємільчинському районі.

Відповідно до ст. 39 ч. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 39 ч.1 зазначеного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення - у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року особам, віднесеним до категорії 1, призначається інвалідам 1-ї групи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках не можуть бути нижчими по 1 групі інвалідності –10 мінімальних пенсій за віком (ст. 54 ч.4 Закону).

При цьому зазначений Закон передбачає здійснення перерахунку пенсії з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Тобто законодавець чітко врегулював порядок нарахування пенсії та здійснення  перерахунку в бік збільшення кожного року, коли збільшується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд вважає, що позивач має право на отримання доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та державної пенсії, на підставі ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який визначає принцип, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Для обрахунку державної та додаткової пенсії, пенсії за віком розмір встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом (ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ст.67 ч.3 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у Законі про Державний бюджет України на відповідні роки, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

14.06.2011 року прийнятий Закон України № 3491 –VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, згідно якого прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного Фонду України на 2011 рік.

На момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

Враховуючи те, що з моменту набрання чинності Закону України від 14.06.2011 року №3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року, яка діє з 23.07.2011 року, прийнятою на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»дія положень статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за період з 26.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, оскільки позивач звернулась до суду 26.09.2011 року.

Ухвалюючи рішення суд покладає обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний період року. Суд не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.

Сторони звільнені від сплати судового збору.

Оскільки згідно ст.19 ч.2 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачці допомоги в розмірах менших законодавчо встановлених, є неправомірними та порушують її права та законні інтереси.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, ч.6 ст.12, 17, 41, 99, 100, 104, 105, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, ст.ст. 39, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Визнати дії управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування пенсії, додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до ст.ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»–неправомірними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Ємільчинському районі здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 основну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій з віком, додаткову пенсію в розмірі 100 % від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст. 39, 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 26.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, з відрахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру прожиткового мінімуму.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Ємільчинський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя:В. В. Заполовський