АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Лисака І.Н., Савчук М.В.
Секретаря: Скрипник С.В.
З участю: прокурора відділу прокуратури області Балук О.М.,
ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Шевченківського району м. Чернівці, в інтересах малолітніх ОСОБА_8 і ОСОБА_9, неповнолітнього ОСОБА_10, з участю законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_11, Чернівецького аукціонного центру державної компанії “Національна мережа аукціонних центрів” про визнання прилюдних торгів і свідоцтва про право власності недійсними та за позовом ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_20, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2011 року, -
встановила:
В серпні 2004 року прокурор Шевченківського району м. Чернівці звернувся до суду з позовом в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та неповнолітнього на час заявлення позову ОСОБА_10, з участю законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського
___________________________________________________________________________________________________
Справа № 22ц-1301 / 2011 р. Головуючий у першій інстанції ОСОБА_13 Категорія: 2/3 Доповідач: Заводян К.І.
управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_11, Чернівецького аукціонного центру державної компанії “Національна мережа аукціонних центрів” про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними.
Посилався на те, що в ході перевірки було встановлено, що на підставі договору позики від 5 червня 2001 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 позичили у ОСОБА_11 55000 грн. строком до 5 червня 2002 року. У зв’язку з несплатою боргу у передбачений договором строк, приватним нотаріусом ОСОБА_14 виданий виконавчий напис за №1901 від 23.06.2003 року. На підставі заяви ОСОБА_11 державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ м. Чернівці 24 червня 2003 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 боргу в сумі 55000 грн. на користь ОСОБА_11 та встановлено строк добровільного виконання виконавчого документа до 02.07.2003 року. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не були повідомлені про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого були позбавленні можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк.
25.06.2003 року державним виконавцем був проведений опис та арешт будинку АДРЕСА_1, який візуальним оглядом оцінений державним виконавцем на суму 110000 грн., та оголошено заборону його відчуження.
11.07.2003 року була проведена експерта оцінка будинку АДРЕСА_1, ринкова вартість якого склала 123596 грн.. Така оцінка не є об’єктивною, оскільки при її проведенні не були враховані істотні особливості стану об’єкту. При оцінці об’єкта на підставі витратного підходу його вартість визначена в сумі 240817 грн., а експертом було взято за основу тільки вартість об’єкту, яка визначена на підставі проведеного порівняльного методу оцінки, а саме в сумі 123596 грн. Зазначена оцінка і була визначена початковою ціною будинку при здійсненні його прилюдного продажу.
Вважав, що реальна вартість будинку була істотно занижена. Відповідно до проведеної міським комунальним бюро технічної інвентаризації незалежної оцінки ринкової вартості житлового будинку, яка була здійснена 04.07.2003 року, вона становила, відповідно,–313782 грн., 03.02.2004 року –303586 грн., 01.04.2004 року –308479 грн.
На підставі договору № 4 про реалізацію арештованого майна на аукціоні від 17.10 2003 року відділ державної виконавчої служби доручив, а філія “Чернівецький аукціонний центр” ДАК “НМАЦ” взяла на себе зобов’язання по проведенню аукціону по реалізації арештованого житлового будинку АДРЕСА_1. Однак, боржники не були повідомлені про день та час проведення прилюдних торгів.
Державним виконавцем не було повідомлено організатора аукціону про права членів сім’ї боржників на будинок, які постійно проживають в ньому, права яких у випадку продажу будинку порушуються. Зокрема, права неповнолітніх сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, онуків ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3,.
Не було взято до уваги повідомлення про погашення боржниками 50 % боргу перед стягувачем, що підтверджувалося поштовими документами про відправлення на ім’я ОСОБА_11 5788 доларів США та надане письмове зобов’язання про повне повернення боргу до 31.03.2004 року. Організатора аукціону про нововиявлені обставини не було повідомлено, чим порушено права боржників.
03.02.2004 року житловий будинок АДРЕСА_1 був проданий з прилюдних торгів переможцю торгів ОСОБА_6 за ціною 93900 грн. 18.02.2004 року приватним нотаріусом посвідчено право власності та видане свідоцтво про право приватної власності на нього ОСОБА_6, яке 23.02.2004 року зареєстроване в Чернівецькому КОБТІ за №4831117.
У заяві про уточнення позовних вимог від 13 травня 2009 року (т.6 а.с.21) прокурор просив прилюдні торги від 03.02.2004 року по продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та свідоцтво про право приватної власності ВВВ №233374 на нього, видане на ім’я ОСОБА_6, визнати недійсними. Застосувати наслідки недійсності правочинів шляхом проведення двосторонньої реституції.
Вказував на те, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не була доведена до відома боржників, оскільки вони перебували за кордоном, що позбавило їх можливості реалізації прав передбачених ст..ст.55, 67 Конституції України. Право на здійснення представництва боржників ОСОБА_3 за довіреністю отримала лише в березні 2004 року, після реалізації будинку.
У квітні 2004 року ОСОБА_6 подала позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення їх разом з неповнолітніми ОСОБА_9, ОСОБА_8 та зняття з реєстрації.
Посилалася на те, що будинок АДРЕСА_1 вона придбала з прилюдних торгів, однак не може користуватися своєю власністю через перешкоди відповідачів. Незважаючи на вручення їм в нотаріальному порядку повідомлення про звільнення будинку, вони продовжують ним користуватися, за комунальні послуги не сплачують.
Будинок необхідний їй для особистого проживання, іншого житла вона не має.
Справа розглядалася неодноразово.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2011 року в позові прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, неповнолітнього ОСОБА_10, з участю законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_11, Чернівецького аукціонного центру державної компанії “Національна мережа аукціонних центрів” про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними відмовлено.
Позов ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_20, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації задоволено.
Перешкоди ОСОБА_6 у користуванні будинком АДРЕСА_1 усунено, шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_3 разом з неповнолітніми дітьми з будинку АДРЕСА_1, знявши даних осіб з реєстрації.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах малолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з участю законних представників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, ОСОБА_6, ОСОБА_11, Чернівецького аукціонного центру державної компанії “Національна мережа аукціонних центрів” про визнання прилюдних торгів та свідоцтва про право власності недійсними, та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_6, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення та зняття з реєстрації.
Вважає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані та недоведені обставини, що мають значення для справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що на її утриманні знаходяться малолітні діти ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3. Постановленим рішенням суду про виселення та зняття з реєстрації як її так і її малолітніх дітей без відповідного висновку (згоди) органу опіки та піклування були порушені вимоги національного законодавства, щодо охорони прав та законних інтересів її малолітніх дітей.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2003 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції ОСОБА_16 за заявою стягувача ОСОБА_11 від 24 червня 2003 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису, виданого 03 червня 2003 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_14 про стягнення на користь ОСОБА_11 з боржників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 55000 гривень за договором позики від 05 червня 2001 року. Боржникам було запропоновано добровільно виконати виконавчий напис в строк до 2 липня 2003 року.
Про обставини вчинення виконавчого напису підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_14
На виконання виконавчого напису 25 червня 2003 року, державний виконавець провів опис та наклав арешт на житловий будинок АДРЕСА_1, що на підставі свідоцтва про право приватної власності від 8 квітня 1997 року належав боржнику ОСОБА_4
За скаргою ОСОБА_3 виконавче провадження зупинялося, перевірялася наявність у боржника іншого, рухомого, майна, зокрема, транспортних засобів, на яке було можливо звернути стягнення. Такого виявлено не було. Боржник та особи, які проживали в будинку і брали участь у справі, про наявність такого майна державному виконавцю не повідомили.
У встановленому законом порядку була здійснена експертна оцінка ринкової вартості будинку, отримана за порівняльним підходом, в сумі 123596 грн.
17 жовтня 2003 року ВДВС Шевченківського РУЮ уклав договір №4В із філією ”Чернівецький аукціонний центр «ДАК ”Національна мережа Аукціонних центрів” на реалізацію арештованого будинку на аукціоні. Прилюдні торги призначалися тричі.
07 листопада 2003 р. торги не відбулися, оскільки на участь в торгах не надійшло жодної заяви.
23 грудня 2003 року торги також не відбулися за відсутності покупців.
У зв’язку з цим, відповідно до ч. З ст. 61 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець 27 грудня 2003 року, за участю стягувача та представника організатори торгів ОСОБА_17, здійснив уцінку арештованого майна на 25% і визначив стартову ціпу продажу в розмірі 92697 грн.
2 лютого 2004 року ОСОБА_21 дійсно подавала до ВДВС заяву про заперечення проти примусового продажу будинку, посилаючись на повернення нею стягувачу ОСОБА_11 більше половини боргу, зобов’язуючись, повернути всю суму боргу до 31.03.2004 року.
Відмови від примусового виконання виконавчого напису від ОСОБА_11 не надходило.
3 лютого 2004 року були проведені прилюдні торги по продажу будинку. Згідно акту про виконання робіт від 6 лютого 2004 року при оголошеній стартовій ціні об'єкта продажу в сумі 92697 грн. він проданий за 87327 грн.
Згідно розпорядження від 11 лютого 2004 року з зазначеної суми на користь ВДВС стягнуто 2750 грн. виконавчого збору, 25194.91 грн. перераховано стягувачу ОСОБА_11 на погашення залишку боргу.
Після розподілу у вищезазначеному порядку коштів між стягувачем, аукціонним центром та виконавчою службою, залишок коштів, які підлягають врученню боржникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, склав 59382.09 грн. і знаходиться на депозитному рахунку Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції.
Відповідно до ЗУ ”Про виконавче провадження” сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник, які мають право знайомитися з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у проведенні виконавчих дій, давати усні і письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають в ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні екпертизи, заявляти відводи та оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуються іншими правами, наданими вказаним Законом.
Боржник зобов'язаний у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банках та фінансових установах, своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця, письмово повідомляти державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Згідно розділу VI1 ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб) порушені їх права чи свободи. В разі обгрунтованості скарги, суд своєю ухвалою зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Боржники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обов’язків щодо погашення боргу перед ОСОБА_11 не виконали і своїми правами в процесі виконання виконавчого напису у відкритому виконавчому провадженні не скористалися. Рішення дії або бездіяльність державного виконавця не оскаржували.
Посилання прокурора і апелянта ОСОБА_3 на те, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та деякі інші його дії не були доведені до відома боржника, як на підставу визнання результату торгів недійсним, такими бути не можуть, оскільки, як зазначалося вище, порушення мали місце раніше і могли бути оскаржені боржником в порядку, встановленому для оскарження дій державного виконавця.
Крім того, у ЦПК України та Законі України «Про виконавче провадження»відсутні правові норми, які б давали право боржникам звертатися з позовом про визнання публічних торгів недійсними, і не зазначені умови визнання їх такими, а містяться лише норми визнання публічних торгів такими, що не відбулися.
Безпідставними є посилання на порушення судом першої інстанції Декларації прав дитини та ст..16 Конвенціїї ОО ”Про права дитини”.
Малолітні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і їх батьки, які є законнитмим представниками малолітніх дітей, не були власниками будинку, проданого з прилюдних торгів.
Стаття 17 Закону України «Про охорону дитинства»регулює право дитини на майно. Згідно із ч. 3 цієї статті батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов`язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов`язання. Тобто, вимоги вказаної статті регулюють правовідносини щодо майна дитини, яке належить їй на праві власності, й не можуть бути застосовані до правовідносин із відчуження жилого приміщення, стосовно якого в дитини є лише право користування.
Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», відповідно до статті 12 якого для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користуванн яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, набрав чинності з 1 січня 2006 року. Будинок проданий 03 лютого 2004 року
До набрання чинності цим Законом законодавство України не передбачало обов`язкової згоди органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна батьків, відносно якого їх діти мали лише право на користування. Таким чином, до 1 січня 2006 року згода органів опіки та піклування на відчуження нерухомого майна необхідна була лише у випадку, якщо дитина є власником (співвласником) майна, що відчужується.
ОСОБА_6 є добросовісним набувачем спірного будинку.Відповідно до вимог ч.2 ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Тому суд обґрунтовано захистив її право власності, задовольнивши позов про усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення з будинку відповідачів та зняття їх з реєстрації.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст..307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 17 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: