Комінтернівський районний суд Одеської області

Справа №  2-1822/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2011смт. Комінтернівське

                      Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

         Головуючого судді - Барвенка В. К.,

         при секретарі – Миргородській Т. В.,

         за участю представника позивача –  ОСОБА_1,  -

      розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, позовну заяву ОСОБА_2 до Новодофінівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, про  визнання права приватної власності на садовий будинок в порядку спадкування за законом,   -

ВСТАНОВИВ:

      Позивач  звернувся до суду  із позовом до відповідача, яким просив  визнати право власності на садовий будинок АДРЕСА_1, в порядку спадкування  за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1  року.

       У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

       Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча  був повідомлений належним чином про дату, місце та час розгляду справи, подав до суду письмову заяву про  визнання позову у повному обсязі, та просив справу слухати  за відсутності свого представника, у зв’язку із чим суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача.

       Розглянувши доводи та пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо,  а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного:

       ІНФОРМАЦІЯ_1 року  помер ОСОБА_3, що встановлено згідно  акту про смерть №67737, виданого 03.09.2007  ОСОБА_4,  - слідчим прокуратури  Генеральної Республіканської Прокуратури району Бейоглу Республіки Туреччина.

       ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3, що підтверджується копією  свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 21.08.1974 року міським бюро ЗАГС м. Кагул, Молдовської ССР.

       Після смерті  ОСОБА_3 відкрилась спадщина.

       Як встановлено  з матеріалів судової справи та з усних пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, позивач  із відповідною заявою про прийняття спадщини у вигляді житлового будинку, до органів нотаріату не звертався.

      З матеріалів справи суд вбачає, що право власності  на житловий будинок, який є предметом спору спадкодавцем ОСОБА_3 за життя зареєстровано не було.

      Окрім того,  із наявної у справі копії технічного паспорту  на садовий будинок АДРЕСА_1, судом встановлено, що будинок побудований самочинно.

      Встановивши виниклі між сторонами правовідносини, суд звертається до положень діючого законодавства, яким вони врегульовані.

      Так, у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, виходячи із принципу диспозитивності  цивільного судочинства, суд розглядає  цивільні справи не інакше як за зверненням  фізичних  чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених  ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

      У відповідності до  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крмі випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

      Відкриваючи провадження у справі суддя попередив сторони про те, що відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вони зобов’язані  подати  свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо  попереднє судове засідання у справі не проводиться,  - до початку розгляду справи по суті.

      Виходячи зі змісту положень статті 60 ЦПК України суд розглядає справу на підставі доказів, які подані сторонами до справи до початку  безпосереднього судового розгляду.

      Відповідно до ст. 1216 ЦК України  спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

      Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

      Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

       Відповідно до ст. 1220 ЦК України  спадщина відкривається  внаслідок смерті особи або оголошення  її померлою.

       Виходячи зі змісту положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який  прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

        Виходячи зі змісту  ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

        Таким чином, законодавцем встановлений певний  порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,   - нотаріальний порядок.

        Лише у випадку неможливості  оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.   

       Відповідно до положень ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені  законом, зокрема із правочинів.

       Відповідно до до положень ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних прав.

       Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

       Законодавцем в нормі ст. 1219 ЦК України визначений перелік прав та обов’язків, які не входять до складу спадщини. Цей перелік складають ті права і обов’язки, які нерозривно пов’язані з особою.

        З  детального аналізу змісту положень ст. 1219 ЦК України суд вбачає, що право особи на визнання за нею права власності на самочинне будівництво не є таким, що нерозривно  пов’язане з особою. Протилежне суперечило б загальним засадам цивільного законодавства, а також призначенню інституту прав власності та спадкування.

       Суд приходить до  висновку, що  спадкоємець особи, яка здійснила  самочинне будівництво, спадкує права зазначеної особи зокрема щодо володіння ним, що надає йому право на вчинення подальших дій з оформлення права власності на самочинне будівництво.

       Свою позицію з цього приводу висловив Пленум Верховного Суду України. Так, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7 зазначено наступне:  у тому випадку, якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво, до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були  використані в процесі цього будівництва.

       Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не грунтуються на вищевказаних положеннях діючого законодавства, тому не підлягають задоволенню.

        З тих же підстав суд не приймає визнання відповідачем позовних вимог, оскільке така позиція відповідача притирічить діючим нормам законодавства України.

     На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 328, ч. ч 1, 2  ст. 376, ст. 1217, 1218,1219, 1220 -1223, 1299 ЦК України, п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7,  ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України,  суд,   -

                                                                      ВИРІШИВ:

       У задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на садовий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті  ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  - відмовити.

       Рішення  набирає законної сили після  закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

        У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення, якщо його   не   скасовано,  набирає  законної  сили  після  повернення апеляційної скарги,  відмови у відкритті апеляційного  провадження або  набрання  законної  сили  рішенням за наслідками апеляційного провадження.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом  десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.        

Суддя   В. К. Барвенко