ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2006 р. | № 18/174 |
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів: | Грейц К.В. –головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І., |
розглянувши касаційну скаргу | Асоціації “Правовий захист підприємств” |
на постанову | від 18.07.2006 |
Луганського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду Луганської області № 18/174 |
за позовом | Асоціації “Правовий захист підприємств” |
до | Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку ЗАТ “Промінвестбанк” в особі філії “Луганське центральне відділення ”Промінвестбанк” |
про | відшкодування збитків в сумі 255 грн. та моральної шкоди в сумі 7000 грн. |
за участю представників сторін:
- позивача не з’яв.
- відповідача Чернова Д.Є.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Луганської області від 15.05.2006 (суддя Корнієнко В.В.), залишеним без змін постановою від 18.07.2006 колегії суддів Луганського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 (у складі головуючого судді Л.І.Бородіної, суддів Л.І.Журавльової, Р.Є.Якушенко), в задоволенні позовних вимог Асоціації “Правовий захист підприємств” до Закритого акціонерного товариства Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (АК ПІБ) в особі його філії “Луганське Центральне відділення Промінвестбанку” про відшкодування збитків в сумі 255 грн. та моральної шкоди в сумі 7000 грн. відмовлено.
Рішення та постанова у справі мотивовані положеннями статті 124 Конституції України та статті 115 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач на виконання вимог ухвали суду у справі № 16/11 виклав свої заперечення проти вимог позивача і надав їх суду в присутності лише повноважних представників позивача, а не оприлюднював інформацію стосовно позивача серед третіх осіб, позивачем не доведено, що надання суду інформації по справі № 16/11 щодо стану його банківського рахунку і змісту його Статуту потягнуло зниження престижу позивача та підірвало довіру його діяльності з боку клієнтів. Підстави для відшкодування відповідачем витрат позивача по оплаті банківських послуг на відкриття та закриття банківського рахунку, які здійснювалися позивачем за власним волевиявленням, відсутні.
Асоціація “Правовий захист підприємств”, не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, подала касаційну скаргу, просить судові акти у справі скасувати через порушення судами норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує, зокрема тим, що судом не враховано, що надання відповідачем у підтвердження своїх доводів по справі № 16/11 відомостей про стан банківського рахунку Асоціації “Правовий захист підприємств” відповідно до ст. 60 Закону України “Про банки та банківську діяльність” є розголошенням банківської таємниці, такими діями йому завдано матеріальну та моральну шкоду, яка згідно ст.ст. 22, 1076, 1166, 1167 ЦК України підлягає відшкодуванню.
АК ПІБ в особі його філії “Луганське Центральне відділення Промінвестбанку” - відповідач у справі подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення і постанову у справі залишити без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає доводи касаційної скарги, як і позовні вимоги, безпідставними і необґрунтованими.
Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами за справою укладено договір банківського рахунку від 07.06.2005 №7-07-232, невиконання умов якого відповідачем щодо своєчасного перерахування податків і зборів до Пенсійного Фонду, Фонду соціального страхування і податкової служби, на думку позивача, призвело до відмови його контрагента - ТОВ “Луганськ-Ойл” від юридичних послуг, чим завдано моральної і матеріальної шкоди, відшкодування якої було предметом у справі господарського суду Луганської області № 16/11 між тими ж сторонами.
В процесі розгляду справи № 16/11 місцевий господарський суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву та при наявності заперечень проти позову - документальне підтвердження вказаних у відзиві доводів.
Заперечуючи проти позову у справі № 16/11, у відзиві і додатку до нього відповідач вказав, що не можуть вважатись завданими з вини банку збитки у вигляді не одержаного доходу за 10 місяців за період з грудня 2005 року по серпень 2006 року за договором надання юридичних послуг, укладеним з ТОВ „Луганськ-Ойл”, в зв’язку з достроковим його розірванням в листопаді 2005 року, якщо за жовтень і листопад 2005 року, тобто і до дострокового розірвання договору, платежі від останнього на рахунок позивача не надходили, що підтверджується випискою про рух коштів позивача на його рахунку, а, крім того, Статут позивача не передбачає надання ним послуг третім особам.
Асоціація “Правовий захист підприємств” вважає, що надання відповідачем у судовому засіданні по справі № 16/11 відомостей про відсутність руху коштів на його банківському рахунку є розголошенням банківської таємниці, що потягнуло зниження престижу позивача, підірвало довіру до його діяльності з боку клієнтів, чим, в свою чергу, заподіяно моральної шкоди у розмірі 7000 грн. та завдано збитків у розмірі 255 грн., пов’язаних з витратами на оплату банківських послуг по відкриттю і закриттю банківського рахунку в установі відповідача.
Відповідно до статті 60 Закону України “Про банки та банківську діяльність” інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або третьою особою при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, є банківською таємницею. Порядок розкриття банківської таємниці встановлений статтею 62 названого Закону, яка передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, на вимогу суду або за рішенням суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач на виконання вимог ухвали господарського суду Луганської області від 05.01.2006 у справі № 16/11, яка відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України є для нього обов'язковою, виклав свої заперечення проти позовних вимог, які вважав доцільними, при цьому, відповідач не оприлюднював інформацію про стан банківського рахунку позивача і зміст його Статуту серед третіх осіб, а надав її суду в присутності лише позивача в особі його повноважних представників, що не може вважатись розкриттям банківської таємниці, яка б могла завдати шкоди клієнтові.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій встановили відсутність загальних підстав для покладення на відповідача деліктної відповідальності, оскільки в діях відповідача з надання в процесі розгляду справи № 16/11 на вимогу суду відзиву на пред’явлений до нього позов і документального підтвердження вказаних у відзиві доводів відсутній склад правопорушення, натомість позивач не довів заподіяння йому ні моральної, ані матеріальної шкоди з вини банку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності вказаних дій відповідача та безпідставності і недоведеності позовних вимог.
Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним і не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, ухваленої при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 18.07.2006 у справі № 18/174 господарського суду Луганської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Асоціації “Правовий захист підприємств” залишити без задоволення.
Головуючий суддя Грейц К.В.
С у д д і Бакуліна С.В.
Глос О.І.