Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 вересня 2011 року Справа № 2а-6636/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Яковлева Д.О.,
при секретарі Житній Ю.С.
в присутності сторін: від позивача – не з’явився
від відповідача – не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення заборгованості зі страхових внесків у розмірі 577 371,76 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
02 серпня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення заборгованості зі страхових внесків, за період з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 577 371,76 грн., з яких: 366 757,20 грн. – недоїмка, 157 612,16 грн. – фінансові санкції, 53 002,40 грн. – пеня.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Комунальне підприємство «Служба замовника» є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області. В порушення норм чинного законодавства свій обов'язок по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 577 371,76 грн. відповідач не виконав, у зв’язку з чим йому було надіслано вимогу про сплату недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
У зв’язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2010 року у розмірі 577 371,76 грн.
Клопотанням від 22 вересня 2011 року № 3519/09-09, яке надійшло на адресу суду 26 вересня 2011 року за вхідним реєстраційним номером 36355, позивач просив розглянути справу без участі його представника (а.с. 87).
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (а.с. 86). Від нього надійшла заява про визнання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за його відсутністю (а.с.89).
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Комунальне підприємство «Служба замовника» відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області, що підтверджується заявою б/д б/н (а.с. 45).
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) комунальне підприємство «Служба замовника» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати страхових внесків зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для комунального підприємства «Служба замовника» є календарний місяць.
Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):
- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами 9 і 10 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов’язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у вересні 2008 року – грудні 2010 року подавав до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, в якому визначив свої зобов’язання зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у сумі 366 757,20 грн.
Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за вересень 2008 року - грудень 2010 року станом на дату судового розгляду справи у розмірі 366 757,20 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 10-11).
Крім цього, на підставі пункту 2, 4, 7 частини 9 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, рішеннями управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у загальному розмірі 157 612,16 грн. та нараховане пеню у розмірі 53 002,40 грн. (а.с. 14-38).
Рішення відповідачем отримані своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та особисті підписи уповноваженої особи, до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку відповідачем не оскаржувалися.
В порушення частини 13 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) суми пені та штрафів протягом десяти робочих днів з дня одержання вищезазначеного рішення відповідач не сплатив, станом на дату судового розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 157 612,16 грн. за фінансовими санкціями, 53 002,40 грн. за пенею, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 12-13).
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) позивачем відповідачу була надіслана вимога про сплату боргу від 04 липня 2011 року № Ю-161.28 ОСЗ (а.с. 50), яка згідно підпису головного бухгалтера на корінці вимоги, була отримана особисто 04 липня 2011 року (а.с. 51).
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.
Відповідно до заяви голови ліквідаційної комісії Комунального підприємства «Служба замовника», відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, а саме в сумі 577 371,76 грн. (а.с. 89)
Ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з 01 вересня 2008 року по 31 грудня 2011 у розмірі 577 371,76 грн., з яких: 366 757,20 грн. – недоїмка, 157 612,16 грн. – фінансові санкції, 53 002,40 грн. – пеня, не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с. 10-13), позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 34 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 30 червня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області до Комунального підприємства «Служба замовника» про стягнення заборгованості зі страхових внесків у розмірі 577 371,76 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Служба замовника» (ідентифікаційний код 32938986, місцезнаходження: 93800, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Ціолковського, буд. 22) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області (ідентифікаційний код 21792376, місцезнаходження: 93800, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Борисова, буд. 7, р/р 25603301730 в Державному Ощадному банку України м. Луганська, МФО 304665) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період з вересня 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 366 757,20 грн. (триста шістдесят шість тисяч сімсот п’ятдесят сім гривень двадцять копійок), фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 157 612,16 грн. (сто п’ятдесят сім тисяч шістсот дванадцять гривень шістнадцять копійок) та пеню у розмірі 53 002,40 грн. (п’ятдесят три тисячі дві гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова складена та підписана у повному обсязі 30 вересня 2011 року.
СуддяД.О. Яковлев