ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 р. у справі №12/92 (суддя Жукова Л.В.) у позові ЗАТ "Приват-онлайн" до СПД-ФО ОСОБА_1 про стягнення 13 216,00 грн. за договором комісії відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду, ЗАТ "Приват-онлайн" звернулося з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. у справі №12/92 (судді: Павловський П.П., Чус О.В., Логвиненко А.О.) апеляційну скаргу ЗАТ "Приват-онлайн" задоволено: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2006 р. у справі №12/92 скасовано; стягнуто з СПД-ФО ОСОБА_1 на користь ЗАТ "Приват-онлайн" суму у розмірі 13 216,00 грн., витрати зі сплати державного мита у сумі 132,16 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

У касаційній скарзі СПД-ФО ОСОБА_1 просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. у справі №12/92 та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 55, 59 Господарського кодексу України, п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, є суб'єктами господарювання, а відповідно до ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до Державного реєстру запису про припинення його діяльності; по-друге, на дату прийняття постанови апеляційної інстанції суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність у встановленому законом порядку, про що апеляційний господарський суд було повідомлено у відзиві на апеляційну скаргу позивача і подано відповідні докази.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено наступне.

26.02.2001 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір комісії НОМЕР_1, предметом якого був комісійний продаж віртуального електронного товару.

У подальшому, 23.03.2001 р., ці самі сторони уклали додаткову угоду НОМЕР_2 до зазначеного договору.

У ході розгляду справи у господарському суді першої інстанції було встановлено, що відповідач не підписувала додаткової угоди від 23.03.2001 р. НОМЕР_2 до договору від 26.02.2001 р. НОМЕР_1, а сам договір відповідач підписала на прохання СПД-ФО ОСОБА_2 та, відповідно до домовленості з ОСОБА_2, відповідач не мала відношення до реалізації товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2003 р. провадження у справі було зупинено, матеріали справи направлені до прокуратури Дніпропетровської області для проведення перевірки.

14.06.2004 р. прокуратурою Жовтневого району м.Дніпропетровська порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України за фактом підроблення підпису ОСОБА_1.

Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14.01.2005 р. кримінальна справа відносно ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, закрита згідно з п. "б" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 11.07.2003 р.

Відмовляючи у задоволенні позову ЗАТ "Приват-онлайн" до СПД-ФО ОСОБА_1 про стягнення 13 216,00 грн. за договором комісії господарський суд першої інстанції виходив із того, що: по-перше, відповідач не приймала на себе зобов'язань за договором комісії від 26.02.2001 р. НОМЕР_1 та додатком до нього від 23.03.2001 р. НОМЕР_2; по-друге, матеріалами кримінальної справи було встановлено, що підпис ПП ОСОБА_1, яка є відповідачем за позовом, був підроблений гр.ОСОБА_2. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та задовольняючи позов ЗАТ "Приват-онлайн", господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що за договором комісії від 26.02.2001 р. НОМЕР_1, підписаним СПД-ФО ОСОБА_1, відповідач частково здійснював розрахунки, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Однак, зазначені висновки не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права і всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Однак, слід зазначити, що при перегляді судового рішення в апеляційному порядку та прийнятті нового рішення про стягнення з відповідача суму боргу, апеляційний господарський суд не надав будь-якої оцінки доводам відповідача, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ "Приват-онлайн" про те, що СПД-ФО ОСОБА_1 20.04.2006 р. припинила підприємницьку діяльність у встановленому законом порядку (а.с. 114) та не встановив наявність чи відсутність у відповідача статусу підприємця на час розгляду справи в господарському суді апеляційної інстанції, в т.ч. не встановив чи відбулася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, відповідно, не вирішив питання щодо можливого застосування положень ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, оскаржену постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа (з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 111⁷ Господарського процесуального кодексу України) -передачі на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 р. у справі №12/92 скасувати, а справу передати на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий                                                                                          К.Грейц  

Судді                                                                                                        О.Глос

                                                                                                                 С.Бакуліна