ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

05 жовтня 2006 р.

№ 16/117пн

              Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційних скарг

-          Відкритого акціонерного товариства “Стахановський вагонобудівний завод”; -          Брянківська виправна колонія № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області

на постанову

від 10.07.2006 року Луганського апеляційного господарського суду

у справі

№ 16/117пн

господарського суду

Луганської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства “Брянківське управління шахтобудмеханізації”

до	Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області

1. 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Брянківська міська рада Луганської області

2. 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача –Відкрите акціонерне товариство “Стахановський вагонобудівний завод” 3. 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Брянківська виправна колонія № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області

про	визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від позивача:

Швець М.П. (довіреність від 02.10.2006р. №1121/44); Бадашина Є.Б. (довіреність від 02.10.2006р. №1121/44)

від відповідача: від 3-ої особи-1: від 3-ої особи-2: від 3-ої особи-3:

не з’явились не з’явились Гапонов О.С. (довіреність від 05.01.2006р. № 71) не з’явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області (головуючий суддя Середа А.П., судді –Корнієнко В.В., Лісовицький Є.А.) від 17.04.2006 року по справі № 16/117пн позов задоволено; визнано за ЗАТ “Брянківське управління шахтобудмеханізації” право власності на наступні житлові будинки: будинок №14 (крім житлової квартири №17), який знаходиться за адресою: місто Брянка, вул. Б.Хмельницького Луганської області; будинки №№ 14-а та 15, які знаходяться за адресою: місто Брянка, вул. Б.Хмельницького Луганської області; будинок №21 (крім житлових квартир №№ 3, 10, 11, 24, 33, 36, 37, 51 та 52), який знаходиться за адресою: місто Брянка, вул. Б.Хмельницького Луганської області; у задоволенні позовів ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” та Підприємства Брянківська виправна колонія №11 відмовлено; в іншій частині провадження по справі припинено; стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 85 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду (головуючий суддя –Якушенко Р.Є., судді –Бородіна Л.І., Журавльова Л.І.) від 10.07.2006 року по справі № 16/117пн рішення Господарського суду Луганської області від 17.04.2006 року змінено; в другому пункті рішення замість квартири № 11 в будинку №21 м. Брянка, мікрорайон “Тополя” Луганської області зазначено квартиру № 13; в решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” просить скасувати ухвалені по справі судові акти, та справу направити на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ч.1 ст.27 та ч.1 ст.38 ГПК України.

В касаційній скарзі Брянківська виправна колонія № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року в частині відмови в задоволенні апеляційних вимог підприємства та ухвалити рішення про задоволення їх позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст.317, 328 ЦК України, ст.ст.43, 43, 78, п.5 ст.11110 ГПК України.

У відзивах на касаційні скарги позивач повністю заперечує викладені в них доводи.

Відповідач та треті особи-1,3 не скористались наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника третьої особи-2, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційні скарги представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду та в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Статуту, зареєстрованому рішенням виконавчого комітету Брянківської міської ради від 19.11.1991 року, орендне підприємство Брянківське управління шахтобудмеханізації є правонаступником майнових прав Державного підприємства Брянківське управління шахтобудмеханізації (а.с.79, т.1).

Закрите акціонерне товариство “Брянківське управління шахтобудмеханізації” згідно Статуту створене рішенням загальних зборів засновників (протокол № 1 від 04.11.1994 року) шляхом перетворення орендного підприємства “Брянківське управління шахтобудмеханізації” і є його правонаступником.

Рішенням Брянківського міськвиконкому від 28.12.1990 року №470 “Про затвердження актів Державної комісії по прийманню будівель та споруд” затверджено акт Державної комісії з приймання будівлі та надання дозволу на експлуатацію 24-квартирного житлового будинку № 14, який знаходиться на кв. “Шахтарський” м.Брянки, замовник - БУШБМ (а.с.51-55, т.1), будівництво здійснювало ШБУ - 1 треста “Стахановшахтобуд”.

На даний час цей будинок має адресу: вул. Б.Хмельницького, 14.

Рішенням виконавчого комітету Брянківської міської ради Луганської області (далі - виконком м. Брянки) від 15.11.1994 року № 350 “Про затвердження акта Державної комісії по прийманню будівель та споруд” затверджено акт Державної приймальної комісії та дозволено експлуатацію об’єкту недержавного замовлення 24-квартирного житлового будинку по вул. Б.Хмельницького міста Брянки, який збудовано Стахановським шахтобудівельним управлінням №1 комбінату “Луганськшахтобуд”.

До рішення додано акт Державної приймальної комісії по прийомці закінченого будівництвом об’єкту в експлуатацію - вищезгаданого 24-квартирного будинку.

Згідно цього акта, замовником будівництва є Брянківське управління шахтобудмеханізації тресту “Стахановшахтобуд” та ДСП комбінату “Луганськшахтобуд” на підставі рішення виконкому м.Брянки від 21.07.1987 року №295 (а.с.25, 26, т.1).

На даний час цей будинок, має адресу: вул. Б Хмельницького, 15.

Згідно реєстраційного посвідчення БТІ (а.с.57, т.1) право власності на житловий будинок № 15 по вул. Б. Хмельницького зареєстроване за позивачем.

Рішенням виконавчого комітету Брянківської міської ради від 23.12.1994 року № 398 “Про затвердження актів Державної комісії по прийманню будівель та споруд” затверджено акт Державної приймальної комісії та дозволено експлуатацію об’єкту недержавного замовлення - 59-квартирного житлового будинку, що знаходиться на Мікрорайоні-1 міста Брянки, збудованого Брянківським управлінням шахтобудмеханізації тресту “Стахановшахтобуд” (а.с.18, 21-23, т.1).

До нього позивачем додано рішення Брянківського міськвиконкому №336 від 21.12.2004 року “Про внесення змін до рішення міськвиконкому від 23.12.1994 року № 398 “Про затвердження акту державної комісії про прийняття будівель та споруд” та впорядкування поштової адреси 59-тиквартирного житлового будинку поз. 21”, згідно якому забудовником будинку “замість Брянківського управління шахтобудмеханізації тресту “Стахановшахтобуд” - належить вважати Закрите акціонерне товариство “Брянківське управління шахтобудмеханізації” (а.с.19, т.1).

Згідно реєстраційного посвідчення БТІ (а.с.20, т.1) право власності на житловий будинок № 21 у м. Брянка Мікрорайон “Тополя” зареєстроване за позивачем.

Позивачем до матеріалів справи додано акт державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об’єкту № б/н від 20.12.1994 року, предметом якого вищезгаданий 59-квартирний житловий будинок.

Як вбачається з акта, будівництво будинку розпочато на підставі рішення Луганського облвиконкому № 159 від 06 05.1981 року.

На даний час цей будинок має адресу: мікрорайон “Тополя”, № 21.

Рішенням Брянківського міськвиконкому від 20.04.1995 року № 111 “Про затвердження актів Державної комісії про прийманню будівель та споруд” затверджено акт Державної приймальної комісії та дозволено експлуатацію об’єкт) недержавного замовлення - 24-квартирного житлового будинку, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького міста Брянки, який збудовано ЗАТ “БУШБМ” на підставі рішення Брянківського міськвиконкому № 296 від 21.07.87 року.

До рішення додано акт Державної приймальної комісії по прийому до експлуатації цього будинку, при цьому в акті є посилання на адресу будинку - вул. Б.Хмельницького, 14-а.

На даний час цей будинок має адресу: вул. Б.Хмельницького, 14-а (а.с.29-33, т.1).

Позивач посилаючись на те, що зазначені будинки збудовані ним за власні кошти звернувся з позовом до Господарського суду Луганської області з вимогами: визнати за ним право власності на будинки № 14, 14-а та 15, що знаходяться по вул. Б. Хмельницького, та будинок № 21, що знаходиться на мікрорайоні “Тополя” міста Брянка Луганської області, з наступним відшкодуванням Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Луганській області вартості незавершеного будівництва в сумі 14 082 грн. 00 коп.

Під час розгляду позову господарським судом з’ясовано, що в житлових будинках №№ 14, 14-а, 15 приватизованих квартир немає (а.с.75, т.1).

В будинку № 21 мікрорайону “Тополя” згідно довідки БШУ №14 від 20.01.2006 року є приватизовані квартири, а саме №№ 13, 24, 52, 51, 37, 36, 33, 3, 10.

16.01.2006 року позивач перерахував відповідачу 14 082 грн. 29 коп. вартість незавершеного будівництва житлових будинків та змінив позовні вимоги (а.с.114-115, т.1) і просить суд визнати право власності на будинки: будинок №14 (крім житлової квартири № 17), який знаходиться за адресою: м. Брянка, вул. Б. Хмельницького Луганської області; будинки № 14-а та 15, які знаходяться за адресою: м. Брянка, вул. Б. Хмельницького Луганської області; будинок № 21 (крім житлових квартир №№ 3, 10, 11, 24, 33, 36, 37, 51 та 52), який знаходиться за адресою: м. Брянка, Мікрорайон “Тополя” Луганської області.

06.02.2006 року до Господарського суду Луганської області як 3-тя особа, що заявляє самостійні вимоги, звернулось ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” з позовною заявою про визнання за ним права власності на житлові квартири №№4, 31, 32, 43, 44, 55 у будинку № 21, розташованому в мікрорайоні “Тополя” м. Брянка та зобов’язати виконавчий комітет Брянківської міської ради видати свідоцтво про право власності.

На обґрунтування вимог посилався на те, що 13.09.1994 року між ним та позивачем укладено договір № 14 про спільну діяльність (а.с.101, т.1), яким сторони встановили, що ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” у 1990-1992 роках передав позивачу в користування без сплати оренди техніку на загальну суму 5787802003 крб. для пайової участі в будівництві 120 квартирного жилого будинку в місті Брянка, та спільної експлуатації бази відпочинку “Родничок” в м. Алмазна та забезпечення будівництва і ремонту автодороги АТ “СВЗ”.

Позивач в рахунок переданої техніки виділяє ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” без оплати в 1994 році 9 квартир в кооперативному будинку вартістю 345210,7 крб. за кв.м., та 12 квартир при завершені другої черги будівництва.

Згідно акту прийому-передачі від 30.06.1998 року ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” позивачем було передано 9 квартир (а.с.100, т.1), а саме №№ 32, 44, 31, 40, 2, 11, 43, 4, 55.

За актом прийому-передачі від 30.06.1998 року (а.с.99, т.1) позивачу було передано Стахановським вагонобудівним заводом 3 квартири, а саме №№ 2, 11, 40.

05.04.2006 року до Господарського суду Луганської області з позовом як 3-тя особа, що заявляє самостійні вимоги, звернулося підприємство Брянківська виправна колонія № 11 з вимогами визнати за ним право власності на житлові квартири №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 та 12в будинку № 14-а по вул. Б. Хмельницького в м. Брянка та на житлові квартири №№ 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 та 17 в будинку № 15 по вул. Б. Хмельницького в м. Брянка Луганської області.

На підтвердження позовних вимог надало: акт звірення між суб’єктами угоди за 1992 рік; довідки про вартість виконання робіт та витрат за 1992 рік; акт звірення між суб’єктами угоди за 1993 рік; довідки про вартість виконання робіт та витрат за 1993 рік; протоколи профспілкового комітету про розподіл квартир № 15 від 15.09.1992 року, № 28 від 17.11.1993 року, 04.01.1994 року; офіційну відповідь керівника Брянківського управління шахтобудмеханізації від 23.02.2006 року про те, що позивач визнає в повному обсязі вимоги підприємства Брянківська виправна колонія № 11 про визнання права власності на 24 житлові квартири та дає свою письмову згоду цього майна у власність.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконне набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України “Про власність” об’єктом права власності акціонерного товариства є майно, придбане за рахунок продажу акцій, одержане в результаті господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Матеріали справи свідчать, що державний житловий фонд вартістю 14008229 тис.крб., що складався із 4-х житлових будинків, два з яких незавершені будівництвом (а.с.37, т.1), перебував на балансі позивача і не був переданий до Статутного фонду під час його приватизації, а залишився в державній власності та відповідно до Положення про управління державним майном, перебуває в сфері управління Регіонального відділення Фонду державного майна.

Будівництво житлових будинків, що є предметом даного спору, здійснювалося позивачем на підставі рішень виконавчого комітету Брянківської міської ради народних депутатів, незавершені будівництвом житлові будинки добудовані позивачем після приватизації підприємства.

Всі чотири новозбудовані житлові будинки прийняті в експлуатацію в установленому законом порядку, що підтверджується актами Державної комісії по прийманню будівель та споруд, затверджених рішеннями виконавчого комітету Брянківської міської ради.

Під час розгляду місцевим господарським судом справи відповідач листом №1-3/31 від 16.01.2006 року (а.с.113, т. 1) запропонував позивачу сплатити йому кошти в розмірі вартості вказаних об’єктів згідно оцінки вартості майна під час приватизації орендного підприємства - Брянківське управління шахтобудмеханізації в сумі 14 082 грн. 29 коп., яку позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням №947 від 06.01.2006 року (а.с.78, т.1).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, відповідач у справі, посилаючись на те, що позивачем добудовано об’єкти незавершеного будівництва та відшкодовано державі вартість усіх спірних об’єктів, не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірні житлові будинки. Відповідач з касаційною скаргою на ухвалені судові акти не звертався.

В позовних вимогах третіх осіб-2,3 суди відмовили правомірно, оскільки третя особа-3  не надала жодного оригіналу документів на які вона посилалася в обґрунтування своїх вимог, а третя особа-2 надала лише документи, які передбачають перехід від позивача до неї житлових квартир у користування.

Доводи касаційної скарги третьої особи-3 стосовно прийняття рішення не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу, не підтверджується матеріалами справи. Зміна складу колегії суддів в день ухвалення постанови не дає підстави для висновку, що справа не розглядалась новим складом колегії суддів спочатку. Колегія суддів відзначає, що третя особа-3 не спростувала висновок суду про відсутність у неї в оригіналі документів на які вона посилається як на недосліджені в ході судового розгляду; письмове визнання позивачем позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору не є підставою для прийняття рішення на користь останньої.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги третьої особи-2 стосовно того, що суд прийняв рішення, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі, спростовані судом з посиланням на досліджені ними матеріали справи (т.2 а.с.132). Інші аргументи в касаційній скарзі відсутні.

Враховуючи наведене, постанова Луганського апеляційного господарсько го суду є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а касаційні скарги не підлягають задоволенню, оскільки ґрун туються на довільному та неправильному тлумаченні положень чинного законо давства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст. 1119, ст. 11111 Господарсько го процесуального кодексу України , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги ВАТ “Стахановський вагонобудівний завод” від 10.08.2006 року №8920 та Брянківської виправної колонії № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області від 07.08.2006 року № 24/3761 на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року у справі № 16/117пн залишити без задоволення, а постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 року у справі № 16/117пн –без змін.

Головуючий-суддя

К.Грейц

С у д д і

С.Бакуліна О.Глос