ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2011 року Справа № 5005/5409/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А. –доповідач,
суддів: Кузнецової І.Л., Науменко І.М.,
при секретарі судового засідання Манчік О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №13-58/11д від 11.01.2011р.;
від відповідача-1: ОСОБА_2. представник, довіреність №б/н від 01.03.2011р.;
від відповідача-2: ОСОБА_3. представник, довіреність №б/н від 22.07.2010р.;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Мегабанк” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі №5005/5409/2011
за позовом публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, м. Харків
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м.Дніпропетровськ
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Чорметмеханізація”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145 від 25.08.2009р.
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2011 року публічне акціонерне товариство “Мегабанк” (далі ПАТ “Мегабанк”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран” (далі ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”) та товариства з обмеженою відповідальністю “Чорметмеханізація” (далі ТОВ “Чорметмеханізація”) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145, укладеного 25.08.2009р. між ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та ТОВ “Чорметмеханізація”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі №5005/5409/2011 (суддя Калиниченко Л.М.) в позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що настання правових наслідків спірного договору відбулось в результаті перереєстрації прав власності на акції відкритого акціонерного товариства ”Борисфен” від відповідача-2 до відповідача-1 на загальну суму 3 120 100 грн.; невиконання договору купівлі-продажу відповідачем-1 в частині оплати за придбані акції не дає підстави вважати, що сторонами укладено фіктивний правочин; у керівника відповідача1 ОСОБА_4 були наявні повноваження на підписання спірного договору; ухвала господарського суду Харківської області від 18.06.2009р., якою було накладено арешт на грошові кошти відповідача-1 не позбавляла його права здійснювати господарську діяльність; позивачем не надано доказів суперечності змісту договору нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; матеріалами справи підтверджені обставини по проведенню відповідачами дій, направлених на реальне настання наслідків від укладення договору.
Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ “Мегабанк” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі №5005/5409/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що на дату укладення оспорюваного договору купівлі-продажу цінних паперів у відповідача-1 перед позивачем існувала заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитом, у зв’язку з чим, виходячи з положень ст.165 Господарського кодексу України, відповідач-1 не мав права придбавати відповідні акції; всупереч ст.6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” укладення спірного договору було позбавлене для відповідача-1 будь-якого економічного сенсу і підприємницької доцільності, а продаж відповідачем-1 акцій з метою отримання прибутку був неможливий внаслідок заборони вчиняти дії, направлені на відчуження належного йому майна, оскільки ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2009р. по справі №29/272 накладено арешт на грошові кошти товариства; як вбачається з даних фінансової звітності, ВАТ ”Борисфен” (емітент) за 2009р. фактично не здійснював господарську діяльність, доходи та чистий прибуток дорівнювали “0”; висновок господарського суду про наявність у генерального директора товариства відповідача-1 права на підписання договору лише на підставі протоколу загальних зборів учасників від 10.08.2009р. №1 про призначення на посаду не відповідає обставинам справи, оскільки Статутом товариства передбачена виключна компетенція загальних зборів учасників по затвердженню договорів на суму, яка перевищує 100 000грн.; відповідачем-1 не було вчинено дій, які б свідчили про схвалення відповідного правочину, оскільки грошові кошти в оплату акцій ним не перераховувалися; оспорюваний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків і не відповідає положенням ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України.
Порушення своїх прав укладенням оспорюваного договору ПАТ “Мегабанк” обґрунтовує тим, що є кредитором боржника у справі про банкрутство, вимоги якого віднесені як до першої, так і до четвертої черги задоволення; у разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів четвертої черги, вимоги кредиторів четвертої черги будуть задовольнятись пропорційно, тому, штучно створена, на думку скаржника, заборгованість боржника перед кредиторами четвертої черги призведе до зменшення проценту задоволення його вимог.
В відзивах на апеляційну скаргу ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та ТОВ “Чорметмеханізація” просять залишити апеляційну скаргу ПАТ “Мегабанк” без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. - без змін, враховуючи, що оспорюваний договір з боку товариства відповідача-1 підписано керівником ОСОБА_4, укладаючи договір відповідач-2 пересвідчився в наявності у названої особи повноважень по вчиненню дій з укладання договору, в подальшому договір затверджено на загальних зборах учасників товариства відповідача-1, після підписання договору відбувся перехід права власності на предмет договору і це свідчить про його реальність, а відсутність розрахунку за придбані папери не може слугувати доказом недійсності правочину.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
25 серпня 2009р. між ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” (покупець) та ТОВ “Чорметмеханізація” (продавець) укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця, а покупець у свою чергу прийняти та сплатити прості акції ВАТ “Борисфен” документарної форми у кількості 1 300 000 штук загальною вартістю 3 120 100, 00 грн.
Вказаний договір ТОВ “ДЗКЗМ ”Дніпрокран” укладено на виконання рішення загальних зборів учасників останнього про придбання акцій ВАТ ”Борисфен” від 03.07.2009р., яким також доручено генеральному директору укласти договори купівлі-продажу цінних паперів у зв’язку з необхідністю поповнення обігових коштів, з метою направлення їх на погашення заборгованості по кредитних зобов’язаннях перед банківськими установами.
З боку покупця договір підписано особою, яка визначена як генеральний директор товариства ОСОБА_4.
Названа особа призначена на посаду генерального директора товариства на підставі протоколу загальних зборів учасників №1 від 10.08.2009р.
Згідно пункту 1.3 вказаного договору право власності на цінні папери переходить до покупця з моменту зарахування цінних паперів на рахунок у цінних паперах покупця у зберігача.
Документом, що підтверджує факт здійснення переходу права власності на цінні папери на користь покупця, є виписка з рахунку у цінних паперах покупця у зберігача (п.1.4 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору покупець зобов’язався протягом трьох банківських днів з дати підписання цього договору самостійно сплатити продавцю суму договору, визначену в п.1.2 договору, шляхом здійснення банківського переказу на рахунок продавця.
Розділом 3 договору сторони передбачили, що реєстрація переходу права власності на цінні папери здійснюється в депозитарній системі обліку цінних паперів, згідно з Положенням про депозитарну діяльність, що затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006р. №999, протягом трьох робочих днів з дати підписання договору. Датою переходу права власності на цінні папери сторони визнали дату внесення відповідних змін на рахунку в цінних паперах покупця у зберігача, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах покупця у зберігача.
27.08.2009р. між ТОВ “Чорметмеханізація” та ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” підписано акт прийому-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145 від 25.08.2009р., згідно якого продавець передав, а покупець отримав прості акції ВАТ “Борисфен” у кількості 1 300 000 штук на загальну суму 3 120 100, 00 грн. (т.1 а.с.48).
Перехід права власності на цінні папери до покупця підтверджується випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №077317, згідно з якою на рахунок ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” зараховано 1 300 000 акцій ВАТ “Борисфен” (т.1 а.с.49).
Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів учасників ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” від 01.02.2010р. №5/10 на зборах учасників затверджено договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145, укладений 25.08.2009р. між ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та ТОВ “Чорметмеханізація”.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень статей 43, 44 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.
Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав, які б вказували на безпосереднє порушення спірним договором купівлі-продажу, укладеним між відповідачами у справі, прав або охоронюваних законом інтересів ПАТ “Мегабанк”. Порушення за заявою позивача господарським судом Дніпропетровської області провадження у справі №Б26/18-10 про банкрутство ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” та заява грошових вимог до боржника вказує лише на ймовірну можливість порушення інтересів ПАТ “Мегабанк” як кредитора у справі у разі зменшення проценту задоволення його грошових вимог за кредитними договорами, які, зокрема, є переважно забезпеченими заставою.
Посилання скаржника на порушення сторонами при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу вимог частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України щодо спрямованості правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, тобто укладення відповідачами фіктивного правочину, не приймаються судом до уваги, оскільки характерною ознакою фіктивного правочину є відсутність будь-яких дій сторін на виконання такого правочину, тоді як матеріалами справи підтверджується перехід права власності на цінні папери від ТОВ “Чорметмеханізація” до ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, а факт несплати за придбані цінні папери з боку відповідача-1 свідчить лише про неналежне виконання останнім зобов‘язань за договором купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145 від 25.08.2009р., а не про його фіктивність.
Згідно з приписами статті 5 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, іменні цінні папери, випущені в документарній формі, передаються в порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії). У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2009р. у справі №29/272-09 накладено арешт на грошові кошти ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” в розмірі 20 059 926,16 грн., які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, окрім рахунків, відкритих у ВАТ “Мегабанк”, та заборонено вчиняти дії, направлені на відчуження належного йому майна.
Судом апеляційної інстанції не приймається як доказ лист Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 15.08.2011р., який свідчить про вручення копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.06.2009р. начальнику юридичного відділу ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” лише 28.09.2009р., в якості підтвердження того, що на момент укладання спірного договору купівлі-продажу ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” не було відомо про наявність ухвали господарського суду Харківської області від 18.06.2009р. у справі №29/272-09, якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, а також про наявність відповідного виконавчого провадження, оскільки, як свідчать матеріали справи, банківськими установами відповідні документи виконавчого провадження були отримані своєчасно та в повному обсязі, тому, банки мали повідомити відповідача-1 про наявність арешту грошових коштів.
Проте, оспорюваним договором купівлі-продажу відповідачем-1 не порушувалась вищезазначена ухвала господарського суду Харківської області, оскільки майно у вигляді цінних паперів не відчужувалось, а навпаки, було придбано товариством. Щодо відчуження грошових коштів, то, як підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, в зв‘язку з невиконанням ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” умов спірного договору купівлі-продажу в частині виконання зобов‘язань з оплати придбаних цінних паперів, останнє теж не відбулося. До того ж, вказаною ухвалою господарського суду Харківської області відповідачу-1 не було заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на ведення господарської діяльності підприємства та відповідно укладати господарські договори.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2011р. у справі №Б26/18-10-21, яка розглядалась за участю ПАТ “Мегабанк” та ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, де Вищим господарським судом України вказано, що укладення договорів купівлі-продажу при наявності накладеного арешту на грошові кошти не перешкоджало боржнику (ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”) здійснювати господарську діяльність, в тому числі через укладення будь-яких господарських договорів, оскільки відповідно до статей 43, 44 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність.
Спростовуються матеріалами справи і посилання скаржника на порушення ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” при укладанні спірного договору купівлі-продажу вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України щодо необхідного обсягу цивільної дієздатності особи, яка вчиняє правочин.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Частиною 1 статті 99 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію та склад.
Згідно з Статутом ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран”, в редакції станом на дату укладення спірного договору, вищим органом товариства є збори учасників. До компетенції зборів учасників, зокрема, віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує еквівалент 1 000 000 грн. Загальні збори учасників товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган. Виконавчим органом товариства є дирекція, яку очолює генеральний директор. Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. До компетенції генерального директора входить, зокрема, без доручення діяти від імені товариства, укладати договори та інші угоди.
Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” №1 від 10.08.2009р. на посаду генерального директора призначено ОСОБА_4 (т.1 а.с.58), який і підписав договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145 від 25.08.2009р.
Крім того, 01.02.2010р. на загальних зборах учасників ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” договір купівлі-продажу цінних паперів №Б-309-145 від 25.08.2009р. затверджено у відповідності до підпункту “з” пункту 9.2 Статуту товариства, а питання перевищення повноважень особи, яка підписала договір з боку ТОВ “ДЗКЗМ “Дніпрокран” жодною зі сторін спірного договору купівлі-продажу порушено не було.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що рішення господарського суду необхідно залишити без змін, оскільки воно є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства “Мегабанк”, м.Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2011р. у справі №5005/5409/2011 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Науменко
(Повний текст постанови складено 10.10.2011р.)