ЛЬВІВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2011 р.   Справа № 78777/09/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого-судді:                                      Сапіги В.П.,

суддів:                                                            Обрізка І.М., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 22.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про стягнення заборгованості,-

 В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулася в суд першої інстанції з позовною заявою до Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якій просила стягнути з відповідача недоплачену допомогу по догляду за дитино до досягнення нею трирічного віку  за період з липня 2007 року по грудень 2007 року та з травня 2008 року по грудень 2008 року у сумі 5493,12 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 22.09.2009 року позов задоволено частково, зобов'язано Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести нарахування і виплату на користь ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» виходячи з розміру, що обчислюється на підставі встановленого ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Шевченківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права та просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч.1 ст. 197  КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження та відповідно до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» має право на пільги відповідно до вимог цього Закону, а саме на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Згідно із довідкою Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради № б/н від 12.05.2009 року позивачці починаючи з липня 2007 року по грудень 2007 року щомісячна грошова допомога по догляду за одною дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачувалася в розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.           

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст.56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою щомісячна грошова допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, який дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з тим, що допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку позивачці, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідачем була нарахована невірно та виплачена не у повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.99 КАС України в редакції, що діяла з 01.09.2005 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки звернулась з позовом лише 24.06.2009 року. Поважності причин пропуску строку позивачкою не наведено.  Відтак колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України та відмову в задоволенні позову в частині виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з’ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись  ст. 160, ст. 195, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205,  ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :         

апеляційну скаргу Шевченківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради задоволити, постанову Шевченківського районного суду м.Львова  від 22.09.2009 року у справі № 2а-1066/09 скасувати та прийняти нову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя :                                                                              В.П.Сапіга

 Судді:                                                                                              І.О.Яворський

                                                                                                                     І.М.Обрізко