ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2011 р.Справа № 16/17-973-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ярош А.І.,
Суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Пижов В.В.
від відповідача: Понятов Ю.Л., Попов В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” та Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ”
на рішення господарського суду Одеської від 20 травня 2011 року
у справі №16/17-973-2011
за позовом Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ”
про стягнення грошової суми,
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ” (позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” (відповідач), в якому з урахуванням останньої заяви про збільшення позовних вимог просить: стягнути з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати вартості товару у розмірі 54 912,00грн., суму неустойки у розмірі 78 524,16грн., а також судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1334,62грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.
Між тим, ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” та ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” укладено договір поставки товару, відповідно до якого відповідач поставляє, а позивач приймає та оплачує морські контейнери (товар).
Рішенням господарського суду Одеської області від 20 травня 2011 року по справі № 16/17-973-2011 (суддя Железна С.П.) провадження у справі припинено в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” на користь ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” суми попередньої оплати вартості товару за договором поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. у розмірі 27 000,00грн. Позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму попередньої оплати в розмірі 27 912,00грн., неустойку в розмірі 54 912,00грн., державне мито в сумі 1 334,36грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236грн. та видано відповідні накази.
Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції, виходив з того, що під час розгляду справи відповідачем було повернуто позивачу 27 000грн.- попередньої оплати вартості. У зв’язку з чим, провадження у дані справі в частині вимог про стягнення суми попередньої вартості товару у розмірі 27 000грн. було припинено відповідно до п. 1-1 ч.1ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526, 629, 662, 663, 664, 665, 693 Цивільного кодексу України та відповідно до умов договору поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати за товар у розмірі 27 912грн. (54 912грн. –27 000грн. повернутих в процесі розгляду справи) - судом першої інстанції задоволені.
Також, відповідно до п. 6.3 договору, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції, зменшив суму заявленої до стягнення з відповідача неустойки в розмірі 78 524,16грн. до суми 54 912грн., посилаючись на ст.233 ГК України, ст.83 ГПК України.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням, ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: рішення скасувати в частині зменшення розміру штрафних санкцій з 78 524,16 до суми порушеного відповідачем зобов’язання, яка складає 54 912грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 78 524, 16грн., державне мито в сумі 1 334,36грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236грн.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”, зазначає що правовий аналіз ст. 83, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, якій підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, на думку апелянта, суд першої інстанції повинен був об’єктивно оцінити, чи є даний висновок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому, при винесені рішення суд першої інстанції посилався на ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та на роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, але належним чином не визначив ступень виконання зобов’язань, не з’ясував майновий стан сторін, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання відповідачем. Судом не з’ясовано причини, за якими відповідач не прийняв відповідних дій щодо негайного добровільного усунення порушення зобов’язання та його наслідків.
Зокрема, ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” також звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить: рішення скасувати, постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 3 771,21грн. та судові витрати.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” зазначає, що з рішенням суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки воно винесене при неповному з’ясуванні обставин справи, що мають значення для вирішення справи та порушено норми матеріального права.
Після укладання між сторонами договору поставки, 26.11.2010р. ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” направив рахунок на оплату вартості товару і 01.12.2010р. позивач оплатив відповідачу 50% вартості товару в розмірі 54 912грн.. В грудні 2010 року ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” повинно було отримати товар, і знаючи це, відповідач і позивач дійшли згоди щодо поставки товару.
Але як зазначає скаржник, що користуючись його відсутністю (відрядженням в інше місто), договір поставки № 23.11/ДКС від 23.11.2010р. було підписано від імені відповідача особою некомпетентною та не уповноваженою на укладання угод від імені ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” ОСОБА_1, чим було порушено норми ч.1 ст. 92 та ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Також скаржник зазначає, що умови договору поставки та Специфікації до нього не відповідають вимогам цивільного та господарського законодавства. При цьому, п. 6.3 договору поставки покладає на ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” обов’язок в разі несвоєчасної поставки товару виплатити ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” неустойку в розмірі 0,5% від вартості не поставленого товару за кожний день прострочки поставки, а п. 6.5 цього ж договору зобов’язує ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” в разі прострочення оплати вартості товару, виплатити ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочки платежу.
При цьому, апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не здійснив поставку товару позивачу в зв’язку з затримкою поставки товару його партнером ПП „Техмедіа”, якому була перерахована сума вартості контейнеру. Починаючи з грудня 2010р., скаржник звертався до ПП „Техмедіа” з вимогою поставити оплачений ними товар, але відповіді були відсутні. Як стало відомо пізніше, ПП „Техмедіа” внесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
В ході розгляду справи у суді першої інстанції ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” заявив, що втратив інтерес до поставки товару та вимагав у ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” повернення суми предоплати, яка була повернута остаточно в розмірі 54 912грн. в травні 2011 р., та пені в розмірі 78 524,16грн..
Провадження у даній справі зупинялось до набрання законної сили судового рішення господарського суду Донецької області по справі №13/101пд за позовом ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” до ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” про визнання договору поставки № 23.11/ДКС від 23.11.2010р. та додатка до нього –специфікації № 1 від 23.11.2010р. недійсними.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2011р. по справі №13/101пд у задоволенні позовних вимог відмовлено, у зв’язку з чим, провадження у даній справі поновлено.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи на предмет правильності встановлення обставин та застосування місцевим судом норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” , та часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ”, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” (Постачальник, відповідач) та Закритим акціонерним товариством „АПК-ІНВЕСТ” (Покупець, позивач) було укладено договір поставки № 23.11/ДКС-10, відповідно до умов якого Продавець зобов’язався передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити нові і які знаходилися у використанні морські контейнери (товар) в асортименті, кількості, по цінам та відповідним технічним характеристикам, вказаних у відповідних додатках до договору - специфікаціях, які є невід'ємною частиною чинного договору.
Також 23 листопада 2010 року між сторонами було укладено додаток № 1 до договору (специфікації).
Пунктом 2.1 договору поставки 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. передбачено, що постачальник зобов’язується поставити (передати у власність) товар на протязі 10 (десяти) календарних днів з моменту здійснення Покупцем оплати на умовах, які встановлені в п. 3.1 специфікації.
Відповідно до п. 3 Специфікації сторони домовилися про здійснення оплати вартості товару в два етапи: 1-й етап - 50% від вартості товару, що складає 54 912,00 грн. протягом 10-ті банківських днів з моменту підписання договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. та специфікації від 23.11.2010р.: 2-й етап –50% від вартості товару, що складає 54 912,00 грн. протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки товару.
Поставка здійснюється на умовах DDP (Інкотермс - 2000) склад Покупця за адресою Донецька область, Красноармейський район, с. Ровное, вул.. Шопена 1-а, м’ясокомбінат ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”(п. 2.2 Договору)
Відповідно до п.п. 2.5., 2.7. договору поставки №23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р. право власності на товар переходить до Покупця в момент передачі товару Покупцю. В свою чергу, моментом передачі товару є момент підписання Покупцем супроводжувальних документів з визначенням дати фактичного отримання товару.
01.12.2010р. ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”, на виконання умов договору поставки № 23.11/ДКС-10 від 23.11.2010р., було перераховано в якості попередньої оплати за товар –сорока футовий рефрижераторний контейнер –грошові кошти на загальну суму 54 912,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10909. Але, незважаючи на виконання позивачем 1-го етапу оплати вартості товару, обумовленого положеннями договору та специфікацією до нього від 23.11.2010р., ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ”, прийняти на себе за вказаною угодою зобов’язання щодо поставки товару не були виконані.
Суд першої інстанції, посилаючись на п. 6.3 договору, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вирішив стягнути неустойку з відповідача, але зменшив розмір неустойки з 78 524,16 грн. до суми 54 912 грн..
Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” в грудні 2010р. перерахувало суму вартості контейнеру в розмірі 119 000 грн. на користь ПП «Техмедіа»(т.1 а.с.27-29), але останній порушив зобов’язання, контейнер не поставив, гроші не повернув, що підтверджується листуванням ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” та ПП «Техмедіа».
Крім того, як вбачається з довідки з єдиного державного реєстру від 24.05.2011р., 28.01.2011р. щодо ПП „Техмедіа” внесено судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність зменшення заявленого позивачем розміру неустойки, та дійшла висновку про зміну рішення суду в частині зменшення розміру неустойки з 54 912грн. до 20 000 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно з приписами п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”, відповідно з якими встановлено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України), суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору та справедливість, добросовісність та розумність.
Доводи апеляційної скарги ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні господарського суду Одеської області, судом обгрунтовано та об’єктивно застосовані приписи ст. 233 ГК України та п. 2.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань”.
Судова колегія вважає, шо ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” обов’язково повинно нести господарсько-фінансову відповідальність у відповідності до приписів ст.ст. 193, 218 ГК України, ст.ст. 509 ЦК України, тому порушення зобов’язань з боку ПП «Техмедіа»не звільняє ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” від стягнення неустойки, передбаченої договором поставки.
Але, судова колегія, враховуючи надане законом право суду на зменшення розміру неустойки згідно ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та з урахуванням обставин справи , а саме добровільного повернення суми предоплати фактично до винесення рішення суду, невідповідності розміру пені наслідкам порушення. При цьому, суд звертає увагу на недоведеність збитків та наслідків, понесених ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ”, внаслідок непоставки контейнеру, вважає правомірним стягнення неустойки в розмірі 20 000 грн..
Доводи апеляції ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” про застосування при нарахуванні пені подвійної облікової ставки Національного банку України, як це передбачено приписами ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, спростовується змістом ч. 4 ст. 231 ГК України, відповідно до якої, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до п.6.3 договору поставки за згодою сторін передбачено розмір пені 0,5%, тому судом не може бути прийнятий розрахунок пені у відповідності з вищезазначеним законом.
Доводи апелянта ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” щодо недійсності договору поставки спростовуються рішенням господарського суду Донецької області від 10.08.2011р. по справі №13/101пд щодо відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” про визнання договору поставки від 23.11.2010р. та додатка до нього недійсними.
Враховуючи означене, апеляційний господарський суд змінює рішення місцевого господарського суду та стягує з ТОВ „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” на користь ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” неустойку в розмірі 20 000 грн. та судові витрати.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103–105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 20 травня 2011року по справі 16/17-973-2011 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„Позов Закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ЗЕЛЕНИЙ ШЛЯХ” /65113, м. Одеса, вул. Академіка Глушка, буд. 1, кв. 16, п/р 26001179176 в "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, код банку 380805, код ЄДРПОУ 36501411 / на користь закритого акціонерного товариства „АПК-ІНВЕСТ” /83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, п/р 26008015110966 у філії ПАТ " Державно експортно-імпортний банк України" в м. Донецьку, код банку 334817, код ЄДРПОУ 34626750/ неустойку в розмірі 20 000 ( двадцять тисяч) грн., державне мито в сумі 1 334 грн. 36 коп. (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 36 (тридцять шість) коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість) грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.
Повний текст постанови підписаний 11 жовтня 2011р..
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді : О.О. Журавльов
М.В. Михайлов