ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

11 жовтня 2006 р.

№ 17/225

   Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючого Полянського А.Г. Фролової Г. М..

розглянувши матеріали касаційної скарги

Державного підприємства “Донецька залізниця”

на рішення

господарського суду Донецької області від 22.08.2006 року

у справі

№ 17/225 господарського суду Донецької області

за позовом

Державного підприємства “Донецька залізниця”

до	Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасвуглепереробка”

про	стягнення 1185,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 згаданого кодексу касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили про те, що судами при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

Проте у поданій скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування судом при вирішенні спору норм матеріального чи процесуального права на підставі встановлених саме судом обставин справи та прийнятих доказів.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки рішення у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу, а прокурор внести подання в загальному порядку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” на рішення господарського суду Донецької області від 22.08.2006 року у справі № 17/225 господарського суду Донецької області повернути скаржнику без розгляду.

          

Головуючий                                                                      О. Муравйов

Судді :                                                                                А. Полянський

                                                                                           Г. Фролова